Постанова № 75055013, 12.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/4399/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Румілова Н.М.

Провадження № 22-ц/783/3912/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого - Мікуш Ю.Р.,

суддів: Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.

секретар Бохонко Е.Р.

З участю:представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Фідобанк» Коваленко О.В. про стягнення заборгованості за договором банківського депозиту,-

в с т а н о в и л а :

16.08.2016 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ПАТ «Фідобанк» про стягнення заборгованості за договором банківського депозиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 9 березня 2016 року між нею та відповідачем був укладений договір банківського депозиту за №396015-840/2016, вид депозиту -пенсійний, сума депозиту становила 24365.00 дол.США . Строк залучення Депозиту передбачено з дня розміщення до 9.06.2016р., договір підписаний начальником відділення ОСОБА_5 Листом від 10.06.2016 р. вона повідомила банк, що немає наміру поновлювати строк залучення депозиту та просила повернути всю суму депозиту з відсотками. Однак відповіді не отримала.

30 червня 2016 р. через відділення ПАТ «Кредобанк» у м.Львові їй було повернуто частину вкладу у розмірі 200 000грн. Сума залишку депозиту становить 404641,84грн. 1 серпня 2016 року вона звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Фідобанк» Коваленко О.В. з заявою про визнання її кредитором щодо залишків коштів на її власному рахунку та про задоволення вимог кредитора, однак отримала відмову. Вважає, що її права порушені. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 404641,84 грн. та зобов'язати відповідача вжити всіх заходів для забезпечення виконання її вимог.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_3 В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує її права на справедливий судовий захист. Вважає помилковим висновок суду про застосування до даних правовідносин ч.6 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Не з'ясованим залишився факт чи був затверджений реєстр вимог кредиторів ПАТ «Фідобанк», тобто чи мала місце подія до настання якої діє заборона на задоволення вимог кредиторів. Звертає увагу, що в переліку (реєстрі) вимог кредиторів затверджених рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.11.2016 року №2413 позивач знаходиться під №1013 та сума заборгованості перед ним становить 400879,30 грн. Однак, суд повністю проігнорував вказане рішення та безпідставно застосував ч.6 ст.49 наведеного вище Закону. Стверджує, що дії ПАТ «Фідобанк» про необґрунтовану відмову у поверненні депозиту порушують її майнові права та інтереси, які суд відмовся захистити у встановленому законом порядку. Висновок суду про те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальним і пріоритетним є помилковим, оскільки він не має вищої юридичної сили над нормами Цивільного кодексу України, які регулюють відносини за зобов'язаннями. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про стягнення заборгованості за договором банківського депозиту в розмірі 404641,84 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача по справі ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, беручи до уваги Відзив на апеляційну скаргу представника відповідача АТ «Фідобанк» ОСОБА_6, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Представник відповідача по справі ОСОБА_6 не з»явилася в чергове судове засідання через зайнятість в іншому судовому засіданні в м.Тернопіль про що повідомила суд завчасно, однак надіслала суду Відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 372 ч.2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до приписів ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст..5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Матеріалами справи та судом встановлено, що відповідно до Заяви про розміщення банківського депозиту № 396015-840/2016 від 09 березня 2016 року позивачем по справі ОСОБА_3 укладено Договір депозиту № 26307004398142 на суму 24 365.00 доларів США. Вид депозиту-пенсійний, строк залучення депозиту до 09 червня 2016 року, процентна ставка за депозитом-10 процентів річних.

За змістом ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит)-це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов Договору.

Відповідно до рішення НБУ від 20 травня 2016 року №8 «Про віднесення ПАТ «Фідобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження Тимчасової адміністрації у ПУАТ «Фідобанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

За рішенням НБУ від 18.07.2016 року №142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Фідобанк» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.07.2016 року «Про початок ліквідації ПУАТ «Фідобанк» у банку відкликано ліцензію та розпочато процедуру ліквідації та делегування повноважень ліквідатора банку у ПУАТ «Фідобанк».( а.с.15-16, 17, 18-19).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд виходив із встановлених обставин справи, а саме, що на час закінчення строку дії депозитного вкладу «Пенсійний» у АТ «Фідобанк» з 20 травня 2016 року запроваджено Тимчасову адміністрацію банку, а з 18.07.2016 року за рішенням НБУ відкликано банківську ліцензію, відтак банк не вправі був в повному обсязі виконати свої зобов»язання перед кредиторами відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Щодо доводів апеляційної скарги в частині чи був затверджений реєстр вимог кредиторів ПАТ «Фідобанк» рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.11.2016 року №2413, де позивач зареєстрована під номером 1013 та сума становить 400 879,30 грн. відповідно до Відзиву на апеляційну скаргу згідно із зазначеним переліком позивач ОСОБА_3 включена до четвертої черги вимог кредиторів на зазначену вище суму.

Частиною 2 ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 цього Закону Фонд визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, відхиляє вимоги у разі їх не підтвердження фактичними даними що містяться у розпорядженні Фонду та у разі потреби заявляє в установленому законодавством порядку заперечення, за заявленими до банку вимогами кредиторів складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до ч.6 ст. 49 названого вище Закону Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів. Задоволення вимог кредиторів здійснюється у черговості встановленій ст.52 вищезазначеного Закону.

Відтак, висновок суду про те, що під час запровадження Тимчасової адміністрації у банку унеможливлене стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає діючому законодавству, яке забороняє Фонду проводити такі виплати.

Відповідно до ст. 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 391 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку визначеному ст.ст.389, 391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 22 червня 2018 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: О.Ф.Павлишин

Т.І.Приколота