Ухвала суду № 75054862, 22.06.2018, Буський районний суд Львівської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/925/16-ц

Провадження № 4-с/440/8/2018

22 червня 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

секретаря Гута О.С.

за участю представника скаржника ОСОБА_1

представника виконавчої служби Боруцької І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Буську скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» на дії державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 30.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 47864810, -

в с т а н о в и в:

Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся в суду з означеною скаргою. Мотивує тим, що 16.09.2011 року Буським районним судом Львівської області постановлено рішення у справі № 2-148/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для погашення кредитної заборгованості ОСОБА_6 в сумі 189 660,74 грн.. На виконання цього рішення видано виконавчий лист, який пред'явлений до виконання у Буський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. 16.06.2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 47864810. 30.06.2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із повним виконання судового рішення і стягненням заборгованості. Державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження вказує на квитанції про сплату заборгованості і банк дійсно усі ці оплати підтверджує, однак така оплата відносилася не до примусового виконання судового рішення, а до добровільного погашення боржником заборгованості, яку останній повинен здійснювати через органи ДВС і вказувати у призначенні платежу, що така оплата вноситься на виконання судового рішення, а не погашення згідно умов кредитного договору. Добровільна сплата заборгованості боржником відбувається відповідно до умов договору відновлювальної кредитної лінії № 529 від 08.06.2007 року, згідно п. 1.7. вказаного договору. Сам платник вказував у квитанціях призначення платежу на погашення прострочених платежів по відсотках, а не на примусове виконання судового рішення. Заборгованість, згідно рішення суду, становить 22122 гривні 78 копійок. Просить суд визнати дії державного виконавця Буського РВ ДВС ОСОБА_2 неправомірними та скасувати постанову державного виконавця від 30.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 47864810.

В судовому засіданні представник банку ОСОБА_1 скаргу підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в такій, просить задоволити повністю.

Представник Буського районного відділу ДВС ОСОБА_7 заперечила проти задоволення скарги, додавши що виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження законно, у зв»язку з повним погашенням боргу боржником.

ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечив, вважає постанову державного виконавця законною, просить відмовити у задоволенні скарги.

Вислухавши заявника, представника ДВС, ОСОБА_3, вивчивши та дослідивши матеріали даної справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження № 470/4, суд приходить до наступного висновку.

В силу ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що 16.09.2011 року Буським районним судом Львівської області постановлено рішення у справі № 2-148/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 для погашення заборгованості ОСОБА_6 у сумі 189660 гривень 74 копійок. Яке було предметом апеляційного перегляду, і 03 липня 2012 року Апеляційним судом Львівської області було постановлено нове рішення, згідно якого рішення Буського районного суду Львівської області скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності іпотекодавцям ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за способом реалізації - шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки під час проведення виконавчих дій, але не менше 253400 (двісті п"ятдесят три тисячі чотириста) грн., для погашення заборгованості перед ВАТ "Державний ощадний банк України" за договорм відновлювальної кредитної лінії № 529 від 8.06.2007 року в сумі 189660 (сто вісімдесят дев"ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 74 (сімдесят чотири) коп. Відмовлено в задоволенні позовної вимоги про виселення боржників.

З оглянутого в судовому засіданні виконавчого провадження № 470/4, номер за ЄДРВП 47864386 вбачається, що згідно виконавчого листа, який виданий Буським районним судом Львівської області 20 липня 2012 року розпочато виконавче провадження. За таким, звернуто стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності іпотекодавця – ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за способом реалізації – шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки під час проведення виконавчих дій, але не меншу 253400 гривень, для погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ВАТ «Державний ощадний банк України» за договором відновлювальної кредитної лінії № 529 від 08.06.2007 року в сумі 189600 гривень 74 копійки.

Згідно постанови ВП № 47864113 від 30.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження таке було закінчено, оскільки сума заборгованості по виконавчому листі сплачена у повному обсязі згідно квитанцій на загальну суму 189660 гривень 74 копійки.

ОСОБА_3 надав суду, для огляду, оригінали квитанцій про сплату означеного боргу.

Представник банку не заперечив, що сума в розмірі 189660 гривень 74 копійки банком отримана. Однак наполягає, що частина цієї суми зараховувалась і на виконання заочного рішення Буського районного суду Львівської області від 25 березня 2013 року, яким стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ТВБВ № 10013/051 філії Львівське обласне управління заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 529 від 08.06.2007 року в сумі 32078 гривень 87 копійок.

Відтак, якщо дві суми скласти, то загальна сума заборгованості повинна була становити 221739 гривень 61 копійка. ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомляв виконавчу службу про те, що у боржників наявна заборгованість в сумі 22122 гривні 78 копійок.

Так, оплату заборгованості згідно рішення Буського районного суду Львівської області від 16.09.2011 року в сумі 189660,74 гривень ОСОБА_3здійснював безпосередньо у ПАТ «Державний ощадний банк України», а відповідні платіжні доручення надавав у державну виконавчу службу.

Як зазначено у п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Встановивши, що борг згідно згаданого вище рішення ОСОБА_3 оплатив в повному обсязі, що стверджується копією квитанцій наявних у матеріалах справи виконавчого провадження, і фактично виконав рішення суду самостійно, державний виконавець Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 30 червня 2016 року на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» обгрунтовано виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Посилання представника ПАТ «Державний ощадний банк України» - ОСОБА_1 на те, що кошти боржник мав повертати виключно у примусовому порядку не заслуговують на увагу, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» не встановлює будь-яких обмежень, щодо оплати боргу самостійно стягувачу боржником, після ухвалення рішення суду.

Доводи представника скаржника про наявність у ОСОБА_8 заборгованості в сумі 22122,78 гривень, також не знайшли свого підтвердження, оскільки законодавством державного виконавця не наділено правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену у рішенні суду (див. правову позицію Верховного Суду України у справі №6-1445 цс17 від 13 вересня 2017 року), а тому законними є дії державного виконавця, щодо винесення постанови від 30.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 447-452 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» на дії державного виконавця Буського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 30.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження № 47864810, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Б. М. Журибіда