Рішення № 75051814, 25.06.2018, Воловецький районний суд Закарпатської області

Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 300/248/18

Провадження № 2/300/103/2018

25.06.2018р. смт. Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Вотьканича В.А., за участю: секретаря судового засідання Іванової Н.Я.,

розглянувши в смт.Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жденієвської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 селищної ради Воловецького району провизнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що вона є спадкоємицею за рідною сестрою ОСОБА_3,яка померла 09 листопада 2016 року,на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями за № 48, за адресою с. Збини Воловецького району, Закарпатської області, що належав чоловікові сестри ОСОБА_4, який помер 24 жовтня 2014 року. Спадщину після його смерті, згідно з довідкою ОСОБА_2 селищної ради № 475 від 10 липня 2017 року, прийняла дружина спадкодавця ОСОБА_3Однак, прийнявши спадщину,вона не оформила право власності на нерухоме майно. Зазначена обставина унеможливлює виготовлення витягу з Реєстру прав власності, необхідного для подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину у Воловецькій державній нотаріальній конторі, а тому позивач звернутися до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищний голова в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі та просив позов задовольнити.

Позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

За матеріалами справи встановлено, що 30 листопада 1963 року спадкодавець ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії ІІ-ЖЦ № 072031 від 30.11.1963 року

14 червня 1977 року ОСОБА_4, чоловік рідної сестри позивачки ОСОБА_3, за договором купівлі-продажу придбав у ОСОБА_6 житловий будинок № 17 в с.Збини Воловецького району, який належав продавцеві згідно з записом в по господарській книзі виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих с.Жденієво за № 15.

Згідно довідки ОСОБА_2 селищної ради № 477 від 10.07.2017 року колишній номер 17 житлового будинку в с.Збини змінено, в якому проживав померлий ОСОБА_7, змінено на № 48,

Стаття 100 ЦК УРСР (1963 р.) передбачала, що громадяни могли мати в особистій власності житловий будинок. Норми цього кодексу не передбачали обов’язкової державної реєстрації нерухомого майна.

Згідно ст. 224 ЦК УРСР (1963 р.) за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певні грошову суму.

Також встановлено, що завірені витяги з погосподарських книг с.Збини Жденієвської селищної ради за 1977-1979 рр., 2011-2015 рр., та 2016 рік, підтверджують що житловий будинок № 48 в с. Збини Воловецького району перебував в приватній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Довідка ОСОБА_2 селищної ради №475 від 10.07.2017 року свідчить про те, що на час смерті гр. ОСОБА_7, який помер 24.10.2014 року в спадковому будинку №48 в с.Збини була зареєстрована тільки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Так, з довідки ОСОБА_2 селищної ради № 933 від 25.11.2016 року вбачається , що на час смерті ОСОБА_3, яка померла 09.11.2016 року, в будинку № 48 с.Збини Воловецького району вона проживала та була зареєстрована за вказаною адресою одна.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємиць який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Отже, ОСОБА_3 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 відносно житлового будинку №48 в с.Збини з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, так як вони постійно проживали з спадкодавцем на час відкриття спадщини і фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯК № 447267 від 03.06.1953 року та свідоцтвом серії ЯК №447173 від 22.05.1953 року, в яких батьком записаний ОСОБА_8, а мамою ОСОБА_9 та є спадкоємцем другої черги за законом, а тому має право на спадкування в порядку другої черги.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це зазначено у ст.1217 ЦК України.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки. Що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті спадкодавця позивач зверталася до Воловецької державної контори із заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса від 05 січня 2018 року їй було відмовлено з тих підстав, що житловий будинок не був зареєстрований в органах БТІ.

Оцінюючи постанову державного нотаріуса Воловецької державної нотаріальної контори від 05 січня 2018 року про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину суд виходить з того, що державний нотаріус вирішив питання про видачу свідоцтва про право на спадщину формально, не врахувавши норм чинного законодавства на час придбання спадкодавцями житлового будинку, зокрема тих, що були чинними станом на 1977 рік, наведених вище.

Завданням цивільного судочинства, згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

З врахуванням викладеного суд дійшов висновку, що право позивачки на спадщину за рідною сестрою підлягає захисту шляхом визнання права, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на законі, і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись статтями 9, 10, 11, 208, 209, 212, 214-215, 218, ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради про визнанання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за ОСОБА_3 на житловий будинок та належні до нього господарські будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: с.Збини, буд 48, Воловецького району Закарпатської області.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги через Воловецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2018 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІДН НОМЕР_1, НОМЕР_2, місце проживання: 89114, с. Буковець, буд. 41, Воловецького району Закарпатської області;

Представник позивача: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт ВО316647, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4;

Відповідач: ОСОБА_2 селищна рада Воловецького району Закарпатської області, місцезнаходження: 89120, смт. Жденієво, вул. Шевченка, 141, Закарпатської області, ідентифікаційний код юридичної особи – 04349366.

Головуючий В.А. Вотьканич