Вирок № 75050937, 03.07.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/1989/17

Провадження № 1-кп/175/128/17

Вирок

Іменем України

03 липня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Тимошенко Я.О.,

за участю сторін: прокурора Букура М.Є.,

захисника Полєщук Г.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12017040000000674 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1, проживаючого у тому ж населеному пункті по АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

23 квітня 2017 року приблизно о 02.25 годині ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, керуючи технічно справним автомобілем «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2, приналежним на праві власності ОСОБА_3, рухався зі швидкістю 70 км/годину по неосвітленій проїзній частині вулиці Центральної у с. Балівка Дніпровського району Дніпропетровської області зі сторони с. Партизанське у напрямку с. Лобойківка Петриківського району Дніпропетровської області.

Під час руху ОСОБА_2 не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, не маючи жодних перешкод технічного характеру для безпечного забезпечення руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, в районі перехрестя із дорогою на цвинтар у вказаному населеному пункті виїхав на зустрічну смугу, де скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка, в порушення вимог пунктів 6.6 «а» та 6.7 Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухалася у зустрічному напрямку.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: численних саден на голові, обличчі, лівій верхній кінцівці, на нижніх кінцівках, ділянки осадження по задній поверхні правого плеча з переходом на праву бічну поверхню тулуба та на праву нижню кінцівку до рівня нижньої третини гомілки; численних синців на голові, верхніх і нижніх кінцівках; поверхневих ран на нижніх кінцівках, лоскутоподібної рани у тім'яній ділянці праворуч, ран на нижніх кінцівках; крововиливів у товщу м'яких покривних тканин голови; крововиливів під м'якими мозковими оболонками; крововиливів у речовину головного мозку; великовогнищевих темно-червоних крововиливів під плеврою легень з розповсюдженням на тканину легень переважно біля коренів легень, численної кількості дефектів тканини легень біля коренів; крововиливів у м'які тканини тулуба; масивних крововиливів у м'які тканини стегон та гомілок; поперечних переломів обох гомілкових кісток праворуч та ліворуч, темно-червоних крововиливів у м'які тканини навколо переломів; розриву членування між 11-м і 12-м грудними хребцями; переломів 3-6-го ребер праворуч по середньо-ключичній лінії, 3-8-го ребер по біля-хребтовій лінії і 5-го ребра ліворуч по біля-хребтовій лінії, темно-червоних крововиливів навколо переломів, переломів ребер з частковим ушкодженням пристінкової плеври; крововиливів під ендокардом у товщі сосочкових м'язів у вигляді «язиків полум'я», що ускладнилася розвитком травматичного шоку та у своїй сукупності призвела до настання смерті.

Причиною скоєння дорожньо-транспортної пригоди послужили дії ОСОБА_2, який грубо порушив вимоги пунктів 1.3, 1.5., 2.3 «б», 2.9. «а», 10.1 і 12.4 Правил дорожнього руху України, які встановлюють:

- п.1.3 - «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

- п.1.5 - «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п.2.3 «б» - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п.2.9 «а» - «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;

- п.10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п.12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год».

Невиконання обвинуваченим ОСОБА_2 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди і заподіянням смерті ОСОБА_4

Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_2 свою провину визнав частково та пояснив, що 22.04.2017 року о 21.00 годині він посварився зі своєю дружиною ОСОБА_5 і вирішив переночувати у своєї матері, яка проживає у смт. Петриківка. Оскільки незадовго до цього домовлявся із сусідкою ОСОБА_6 поїхати у селище разом, вирішив на автомобілі «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2 забрати останню від подруги на ж/м Перемога. Приблизно о 01.00 годині він із ОСОБА_6 виїхав із міста та в районі смт. Обухівка підібрав дівчину-попутницю. В дорозі під час об'їзду калюжі в районі цвинтаря у с. Балівка він виїхав приблизно на 80 см на зустрічну смугу руху та в цей час відчув удар. Зупинивши транспортний засіб, побачив ОСОБА_7, який сказав йому, що він збив його сестру ОСОБА_4 За вказівкою ОСОБА_7 було прийнято спільне рішення відвезти постраждалу до місця її проживання, де їй зможуть надати допомогу. Визнав, що через його необачність загинула ОСОБА_4, а той факт, що він перебував у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння - заперечив повністю та не погодився з висновком медичного огляду. Припускає, що свідки, які його бачили після ДТП, могли переплутати його сильне хвилювання з алкогольним сп'янінням, оскільки самі були п'яні, а свідок ОСОБА_8, на його думку, переплутав запах алкоголю з запахом «Корвалолу». Крім того, до приїзду на освідування він вживав заспокійливі препарати від болю в серці, настоянку півонії та «Гліцин». Під час слідчого експерименту, який проводили в денний час, працівники поліції не запитували у нього про стан його транспортного засобу, зокрема про освітлення, яке значно відрізнялося від освітлення на автомобілі-статисті. У скоєному щиросердно кається та просить суворо не карати.

Провина обвинуваченого у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_9, яка в судовому засіданні повідомила, що 23.04.2017 року приблизно о 02.38 годині їй подзвонив ОСОБА_7 і розповів, що її сестру ОСОБА_4 збив автомобіль. По приїзду до місця проживання сестри, біля двору у автомобілі «MAZDA» червоного кольору вона побачила тіло ОСОБА_4, яке ОСОБА_2 і ОСОБА_7 перевезли з місця ДТП. Зі слів ОСОБА_7 їй стало відомо, що зіткнення з керованим ОСОБА_4 велосипедом сталося через те, що ОСОБА_2 виїхав на їх смугу руху. Претензій до обвинуваченого не має та цивільний позов заявляти не буде, оскільки від імені ОСОБА_2 їх родині на поховання сестри надавалися грошові кошти на загальну суму 40000 грн. Міру покарання обвинуваченому просила обрати на розсуд суду, але не пов'язану з позбавлення волі.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який в суді пояснив, що 23.04.2017 року приблизно о 02.30 годині він разом із двоюрідною сестрою ОСОБА_4 на велосипедах їхали з магазину по автодорозі, ближче до узбіччя, у с. Балівка у напрямку м. Дніпра. Під час руху він помітив попереду дальнє світло фар автомобіля, водій якого на відстані приблизно 50 метрів почав змінювати свій напрямок і виїжджати на їх смугу руху, після чого раптово скоїв зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_4, яка рухалася позаду нього на незначній відстані. Від удару тіло ОСОБА_4 упало на узбіччя, після чого обвинувачений зупинився та запитав, що сталося. Оскільки він не мав при собі мобільний телефон, а ОСОБА_2 невпевнено стояв на ногах і мав запах алкоголю з порожнини рота, було прийнято рішення відвезти ОСОБА_4 на автомобілі до неї додому, аби там надати першу допомогу та викликати швидку. По приїзду швидкої допомоги лікарями було констатовано смерть ОСОБА_4 Під час проведення слідчого експерименту за його

участю він серед трьох автомобілів-статистів указав на той, світло фар на якому було найбільш схожим із світлом фар автомобіля «MAZDA».

Показаннями свідка ОСОБА_6, яка в судовому засіданні повідомила, що звечора 22.04.2017 року вона перебувала в гостях у подруги ОСОБА_12 по АДРЕСА_3, звідки приблизно о 01.00 годині наступного дня на автомобілі її забрав ОСОБА_2, щоб поїхати разом у смт. Петриківка. Під час руху вони вирішили підвезти невідому жінку. Спочатку вони рухалися зі швидкістю 80 км/годину, а потім на її прохання ОСОБА_2 зменшив швидкість до 65 км/годину. Як саме сталася ДТП вона не зрозуміла, оскільки під час об'їзду вибоїн подумала, що водій наїхав на камінь. Після того, як ОСОБА_2 зупинив автомобіль, стало відомо, що стався наїзд на дівчину, яку поклали на заднє пасажирське сидіння та за вказівкою ОСОБА_7 відвезли до місця проживання постраждалої.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який в суді пояснив, що весною 2017 року приблизно в післяобідній час на пропозицію працівників поліції він був присутнім під час проведення слідчих експериментів у якості понятого. Багатьох обставин і подробиць цих слідчих дій не пам'ятає через давність подій. Після проведення всіх замірів працівник поліції прочитав заповнений протокол, у якому він поставив свої підписи, оскільки не мав зауважень до змісту.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в суді пояснив, що у квітні 2017 року він 2-3 рази приймав участь у якості понятого під час проведення слідчих експериментів, під час яких було встановлено видимість елементів проїзної частини, насамперед велосипедиста. Слідчий у темну пору доби створював максимально подібні погодні умови до умов у день події, штучно зволожуючи асфальт. Після слідчих дій він підписав заповнені протоколи, засвідчивши правильність викладеного. 23.04.2017 року він бачив ОСОБА_2 поблизу домоволодіння загиблої ОСОБА_4, який зовні мав явні ознаки сильного алкогольного сп'яніння, котрі неможливо сплутати з хвилюванням.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який в суді пояснив, що весною 2017 року вранці він із напарником ОСОБА_14 прибув за викликом у с. Балівка, де біля одного з дворів був припаркований автомобіль «MAZDA» червоного кольору, в якому на задньому сидінні знаходився труп жінки, яка загибла внаслідок ДТП. За вказівкою слідчого відвезли ОСОБА_2 у слідче управління. При цьому обвинувачений нерозбірливо розмовляв, мав нестійку ходу та запах спиртного з порожнини рота. Під час поїздки до м. Дніпра ОСОБА_2 не заперечував факт вживання алкогольних напоїв.

Аналогічними показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_14, який, крім того доповнив, що він особисто не доставляв ОСОБА_2 до медичного закладу для встановлення стану сп'яніння.

Показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні повідомив, що особисто проводив огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння, за результатами якого зробив висновок, що останній під час огляду перебував у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння. Після огляду за допомогою спеціального приладу «Драгер», обвинувачений одразу був повідомлений про позитивний результат на алкоголь. Зазвичай висновок датується датою проведення самого огляду. У подальшому було встановлення також і наркотичне сп'яніння ОСОБА_2, що відображено у відповідному висновку. Виявлені при лабораторному аналізі біологічних зразків обвинуваченого канабіноїди, не входять до складу будь-яких лікарських препаратів.

Показаннями свідка ОСОБА_16, яка у суді пояснила, що за час роботи завідуючою відділення у КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» практикуються непоодинокі випадки, коли особу для проведення огляду доставляє не той уповноважений працівник поліції, який виписав направлення на освідування. Лікар особисто проводить огляд і складає відповідний акт огляду згідно наказу та інструкції, а після отримання результатів лабораторних аналізів заповнюється висновок, який є підтвердженням встановленого стану особи. Кожен огляд по часу є індивідуальним і може проводитися як 5-10 хвилин, так і довше, в залежності від різних причин. Відсутність підпису ОСОБА_2 у висновку № 1117 про виявлення у нього алкогольного та наркотичного сп'яніння пояснила тим, що цей документ складається не в день огляду, а в проміжок часу до 10 днів, другий екземпляр якого освідуваний може отримати в експертній установі.

Матеріалами кримінального провадження № 12017040000000674, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.04.2017 року, схемою та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що ДТП відбулася на вул. Центральній у с. Балівка. На момент огляду, з 04.50 години до 05.50 години, за участю понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_17 встановлено, що дорожнє покриття загальною шириною 7,5 метрів у двох напрямках, вологе. Зафіксовані: на проїзній частині та узбіччі взуття та рукавички ОСОБА_4, деталі велосипеду, фрагменти лакофарбового покриття червоного кольору, скла та пластику; пошкодження на велосипеді «Winner» у вигляді відокремлених і деформованих керма, переднього колеса та передньої вилки. Автомобіль - учасник ДТП на місці події відсутній (а.к.п.7-28);

- протоколом огляду від 23.04.2017 року та фото-таблицею для нього, з яких убачається, що в районі буд. № 10 по вул. Луговій у с. Балівка на задньому сидінні автомобіля «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходиться тіло загиблої ОСОБА_4, яке має численні тілесні пошкодження (а.к.п.29-32);

- протоколом огляду від 23.04.2017 року та фото-таблицею до нього, згідно з якими автомобіль «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2 має пошкодження лакофарбового покриття та переднього бамперу ліворуч, розбиті ліву фару та лобове скло ліворуч, деформацію переднього капоту ліворуч і лівого переднього крила (а.к.п.33-36);

- висновком експерта № 832 від 24 квітня - 04 травня 2017 рокута схематичним зображенням до нього, згідно з якими у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: численних саден на голові, обличчі, лівій верхній кінцівці, на нижніх кінцівках, ділянки осадження по задній поверхні правого плеча з переходом на праву бічну поверхню тулуба та на праву нижню кінцівку до рівня нижньої третини гомілки; численних синців на голові, верхніх і нижніх кінцівках; поверхневих ран на нижніх кінцівках, лоскутоподібної рани у тім'яній ділянці праворуч, ран на нижніх кінцівках; крововиливів у товщу м'яких покривних тканин голови; крововиливів під м'якими мозковими оболонками; крововиливів у речовину головного мозку; великовогнищевих темно-червоних крововиливів під плеврою легень з розповсюдженням на тканину легень переважно біля коренів легень, численної кількості дефектів тканини легень біля коренів; крововиливів у м'які тканини тулуба; масивних крововиливів у м'які тканини стегон та гомілок; поперечних переломів обох гомілкових кісток праворуч та ліворуч, темно-червоних крововиливів у м'які тканини навколо переломів; розриву членування між 11-м і 12-м грудними хребцями; переломів 3-6-го ребер праворуч по середньо-ключичній лінії, 3-8-го ребер по біля-хребтовій лінії і 5-го ребра ліворуч по біля-хребтовій лінії, темно-червоних крововиливів навколо переломів, переломів ребер з частковим ушкодженням пристінкової плеври; крововиливів під ендокардом у товщі сосочкових м'язів у вигляді «язиків полум'я», що ускладнилася розвитком травматичного шоку, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Всі ці ушкодження виникли незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) чи ударі об такий (такі), тобто при ударі об виступаючі частини велосипеду або його деталі, ударі виступаючими частинами транспортного засобу з послідуючим закиданням та відкиданням і контактом з дорожнім покриттям або ґрунтом. Смерть ОСОБА_4 наступила за 3-4 години до моменту огляду трупа на місці події від сумісної тупої травми тіла, яка супроводжувалася переломами кісток скелету, з пошкодженням внутрішніх органів і тканин, та ускладнилася розвитком травматичного шоку. При судово-токсикологічному дослідженні крові загиблої виявлений етиловий сприт в концентрації 1,14 %, що стосовно до живих осіб може відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння (а.к.п.60-65);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР» від 23.04.2017 року № 1117 (далі висновок № 1117), із якого убачається, що станом на 07.00 годину 23.04.2017 року ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного та наркотичного (канабіноїди) сп'яніння (а.к.п.93);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 02.11.2010 року, з якого убачається, що автомобіль «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2, 1991 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_3 (а.к.п.94);

- протоколами проведення слідчих експериментів від 23.04.2017 року та план-схемами до них, відповідно до яких обвинувачений ОСОБА_2 і свідок ОСОБА_7 у присутності понятих ОСОБА_11 і ОСОБА_8, а також від 24.04.2017 року, згідно якого ОСОБА_7 за участю експерта ОСОБА_18, понятих ОСОБА_19 і ОСОБА_8 на місці події розповіли та показали про відомі їм обставини дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 23.04.2017 року, в результаті якої загинула ОСОБА_4 (а.к.п.125-127,128-130,131-133);

- висновком експерта № 6/10.1-348 від 25.04.2017 року, з якого убачається, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 повинен був діяти згідно до вимог пунктів 12.2, 12.4, 12.9 «б» і 10.1 Правил дорожнього руху України. Його дії при заданому механізмі події не відповідали вимогам зазначених пунктів, а невідповідності його дій вимогам п.10.1 ПДР України з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП. Технічна можливість уникнути ДТП для нього визначалася виконанням вимог п.10.1 ПДР України та у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, що не дозволили б йому їх виконати (а.к.п.140-143);

- копією лікарського свідоцтва про смерть № 832, згідно якого 24.04.2017 року констатовано смерть ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок ДТП у с. Балівка (а.к.п.165);

- висновком експерта № 2159-17 від 22.05.2017 року, згідно з яким на момент проведення огляду рульове керування та гальмівна система автомобіля «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2 перебували у працездатному стані (а.к.п.172-177);

- речовими доказами: автомобілем «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2 і велосипедом «Winner» синього кольору, які знаходяться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ПП «АВТОКЛУБ» у м. Дніпрі по вул. Дніпросталівській, 22К-1 (а.к.п.42-46,49,50-51,54).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Ці докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини у п.65 рішення по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Розглянувши повно і всебічно кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 30 травня 2017 року було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його необережні дії, що виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть ОСОБА_4, кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України.

Незважаючи на ту обставину, що у діях ОСОБА_4 є невідповідність вимогам пунктів 6.6 «а» та 6.7 Правил дорожнього руху України, суд вважає, що ОСОБА_2, при суворому дотриманні вимог п.10.1 ПДР України, односторонніми діями мав змогу уникнути наїзду на велосипедиста, яка своїми діями ніяким чином не сприяла вчиненню ДТП.

Твердження ОСОБА_2 про те, що в день події він не перебував у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, а лише вживав заспокійливі препарати, суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення з метою пом'якшення покарання за вчинення інкримінованого злочину та можливості застосування до нього амністії, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю наведених доказів, у тому числі показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14 і ОСОБА_15, які одностайного повідомили суду про те, що 23.04.2017 року обвинувачений мав явні ознаки алкогольного сп'яніння та під час руху до слідчого управління при спілкуванні з працівниками поліції взагалі не заперечував факт вживання спиртного, а також за результатами обстеження у наркологічному диспансері перебував у стані алкогольного та наркотичного сп'яніння.

Послідовні показання цих свідків суд визнає об'єктивними, не маючими на меті обмовити ОСОБА_2

Показання свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14 про те, що вони не доставляли ОСОБА_2 до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, не свідчать що такого огляду не проводилося. Навпаки, свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_16 у суді показали, що огляд обвинуваченого відбувався у наркологічному диспансері з дотриманням вимог законодавства щодо проведення такого огляду. Факт проведення зазначеного огляду підтвердив у суді й ОСОБА_2

Посилання захисника на неможливість визнання показань зазначених свідків допустимими та належними доказами у зв'язку з їх суперечностями між собою, а також про необхідність визнання недопустимим доказом висновку № 1117, суд вважає необґрунтованими.

Сторона захисту також посилалася на показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_12 та ОСОБА_5, які у суді вказували, що в день події та напередодні ОСОБА_2 не вживав алкогольні напої, котрі, на думку захисту, підтверджують показання обвинуваченого про його тверезість під час ДТП.

Зазначені обставини ретельно перевірялися в ході судового розгляду і свого обґрунтованого підтвердження не знайшли.

Суд критично оцінює показання зазначених свідків, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю приведених у вироку доказів.

Такі показання цих свідків, на думку суду, обумовлені сімейними та дружніми зв'язками, спрямовані на допомогу ОСОБА_2 пом'якшити покарання та не спростовують доказів сторони обвинувачення, а тому не приймаються судом до уваги.

Доводи захисника Полєщук Г.І. щодо порушень закону, допущених на її думку, органом досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, зокрема при проведенні слідчих експериментів, суд вважає необґрунтованими.

Її доводи про можливість фальсифікації доказів, зокрема шляхом «репетиції» зі свідком ОСОБА_7 при проведенні першого слідчого експерименту з метою отримання необхідних показів, суд залишає поза увагою, оскільки ці доводи носять характер припущення та не підтверджені будь-якими доказами. Послідовні показання свідка ОСОБА_7 суд визнає як об'єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи. Що стосується уточнення ним деяких обставин події злочину і його участі у проведенні слідчих експериментів, то вони не є істотними і не можуть бути розцінені як непослідовність показань.

Висновок експерта № 6/10.1-348 від 25.04.2017 року суд розцінює як об'єктивний та правильний, оскільки він ґрунтується на повному досліджені усіх обставин ДТП. У зв'язку з цим, виходячи з обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд вважає необґрунтованими доводи захисника про визнання недопустимим доказом цього висновку експерта.

Показання свідка ОСОБА_21, яка була допитана в ході судового розгляду, а також інші письмові докази, досліджені за клопотанням сторони обвинувачення і сторони захисту, на які суд не посилався у вироку, судом не оцінюються, оскільки даних щодо предмету доказування вони не містять.

Окремої оцінки заслуговують показання свідка ОСОБА_6, що були дані нею в ході кримінального провадження.

Так, 25.04.2017 року при допиті у якості свідка ОСОБА_6 повідомила, що 22.04.2017 року приблизно о 21.00 годині вона знаходилася за місцем проживання подруги ОСОБА_12, куди на її запрошення прийшов ОСОБА_2 і разом з ними вживав спиртні напої, а саме горілку. Після цього вона з ОСОБА_2 пішли в бік їхнього дому, по дорозі сіли до салону автомобіля ОСОБА_2 і потім на цьому автомобілі під керуванням ОСОБА_2 поїхали у напрямку смт. Петриківка. Під час руху вона відчула удар у передню частину автомобіля, після чого ОСОБА_2 застосував гальмування та вони зупинилися. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля, а повернувся з невідомим чоловіком, з яким удвох принесли травмовану жінку, поклали на заднє сидіння та за наполяганням невідомого чоловіка повезли жінку до місця її проживання (а.к.п.153-154).

У суді свідок ОСОБА_6 стверджувала, що в день події вона та ОСОБА_2 алкогольні напої не вживали, ОСОБА_2 був тверезий і не мав ознак сп'яніння. Вказала, що під час досудового розслідування вона, перебуваючи у стресовому стані, не прочитавши протокол її допиту, складений слідчим, підписала цей протокол.

Таким чином, у ході кримінального провадження зазначений свідок істотно змінила свої показання, заперечуючи конкретні обставини, що викривають обвинуваченого у вчиненні злочину у стані сп'яніння.

Суд зауважує, що показання ОСОБА_6 у суді суперечать сукупності наведених вище доказів і її ж показанням, що були дані нею у ході досудового розслідування, оскільки вони об'єктивно не підтверджуються і, на думку суду, є неспроможними, а тому суд не посилається на них у вироку.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи і особу ОСОБА_2: раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має сім'ю та на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, страждає на онкологічне захворювання (а.к.п.92,96,100, т.1,а.с.п.112).

Обставинами, що пом'якшую покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування матеріальних збитків, завданих потерпілій та незадовільний стан здоров'я.

Обставинами, що обтяжують його покарання, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За приписом ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_2, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, але вчинив з необережності злочин, віднесений ч.4 ст.12 КК України до категорії тяжких, наслідком якого є смерть людини, а також думку потерпілої щодо покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, при наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання, суд вважає можливим, із застосуванням ст.69 КК України, перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на максимальний строк, передбачений ч.2 ст.61 КК України, але пов'язаного з реальним відбуттям, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Обговорюючи питання щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виходячи із тяжких наслідків і обставин дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає необхідним призначити таке додаткове покарання на максимальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК України.

З огляду на вищезазначене суд не вбачає підстав для призначення покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, про що у судових дебатах просила захисник.

За приписом ч.2 ст.377 КПК України при засудженні до обмеження волі суд, з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право звільнити обвинуваченого з-під варти.

У даному кримінальному провадженні, з урахуванням особи ОСОБА_2, суд не вбачає підстав для звільнення його з-під варти.

Як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження цивільній позов потерпілою ОСОБА_9 не заявлявся.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз які складають 1186,44 грн. і 1485,60 грн., що підтверджується довідкою та актом експертних установ (а.к.п.139,171).

Згідно ч.5 ст.72 КК України, діючої в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18 травня 2017 року № 2046-VІІІ, який набрав чинності 21 червня 2017 року, у вказану вище частину статті внесені зміни і дана частина викладена у новій редакції, яка у разі засудження до позбавлення волі вже передбачає зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання день за день.

Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові по справі № 180/746/16-к, провадження № 51-576км18 від 06 червня 2018 року висловила правову позицію, згідно з якою у разі засудження особи до позбавлення волі зарахування судом попереднього ув'язнення у строк покарання, починаючи з 21.06.2017 року, відбувається день за день.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_2 положення ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року) та зарахувати йому у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з моменту затримання по день набрання чинності Закону України № 2046-VІІІ від 18 травня 2017 року, тобто по 20 червня 2017 року включно.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України та із застосуванням ст.69 КК України піддати кримінальному покаранню у виді обмеження волі строком 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки.

Строк покарання обчислювати по протоколу, складеному відповідно до ст.208 КПК України, тобто з 23 квітня 2017 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 23 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року включно, а з 21 червня 2017 року по день набрання вироком законної сили - з розрахунку день за день.

Враховувати, що у відповідності до п. «б» ч.1 ст.72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі:

- 1186,44 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведену Дніпропетровським НДЕКЦ МВС України експертизу № 6/10.1-348 від 25.04.2017 року);

- 1485,60 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок - 35210043080875, 35225243080875 в ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, ОКПО - 37976087, призначення платежу призначення платежу - за проведену Дніпропетровським НДІ судових експертиз експертизу № 2159-17 від 22.05.2017 року).

Фрагменти прозорого скла та шпаклівки із лакофарбовим покриттям червоного кольору, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_23 від 23.04.2017 року, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

Приналежний ОСОБА_3 автомобіль «MAZDA 626» реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ПП «АВТОКЛУБ» по вул. Дніпросталівській, 22К-1 у м. Дніпрі, - після набрання вироком законної сили повернути у розпорядження власника (законного володільця).

Велосипед «Winner» синього кольору, який знаходиться на спеціальному майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ПП «АВТОКЛУБ» по вул. Дніпросталівській, 22К-1 у м. Дніпрі, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_9, а у разі відмови від його отримання - знищити як такий, що не має матеріальної цінності.

Арешти на вищезазначені автомобіль та велосипед, накладені за ухвалами слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2017 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко