Рішення № 75049772, 02.07.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3074/18

Провадження № 2/161/1594/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Подзірова А.О., за участю секретаря судового засідання Кубяк О.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

28 лютого 2018 року ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3В.) звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі – відповідач, ПАТ КБ «Приватбанк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (далі – третя особа, нотаріус) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Як підставу позову позивач зазначає, що оскаржуваний виконавчий напис був вчинений з порушенням позовної давності щодо заявлених вимог, а самі вимоги не є безспірними.

З наведених вище мотивів та підстав просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстрованим номером 9446 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 60 120,00 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 1 800,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у письмовому відзиві від 02 квітня 2018 року не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що на момент вчинення виконавчого напису сума заборгованості була безспірна і у нотаріуса були всі законні підстави видати виконавчий напис. Також відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач 31 липня 2017 року звернувся до третьої особи із заявою про вчинення виконавчого напису по стягненню заборгованості із позивача у загальному розмірі 60 120,00 грн.

Вказана заява була зареєстрована нотаріусом 03 жовтня 2017 року за вх.№9478/02-20.

До заяви були додані:

1)заява позичальника від 23 червня 2006 року №DNH4KP35870093 про оформлення кредиту;

2)розрахунок заборгованості позичальника станом на 24 липня 2017 року;

3)письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором з доказами її надсилання рекомендованим листом та описом вкладення;

4)виписка з ЄДР стосовно банку;

5)довіреність уповноваженої особи банку;

6)копія паспорту уповноваженої особи банку.

Будь-яких інших документів нотаріусу банком не надавалося.

За результатом розгляду вказаних документів, нотаріус видав банку виконавчий напис від 03 жовтня 2017 року, зареєстрований в реєстрі за №9446, яким постановлено стягнути з ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 60 120,00 грн. з урахуванням:

1)заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 858,08 грн.;

2)заборгованості за відсотками у розмірі 14 205,19 грн.;

3)заборгованості з пені у розмірі 40 717,68 грн.;

4)заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн.;

5)заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 2 839,05 грн.

Надаючи правову оцінку вказаному виконавчому напису нотаріуса, суд зазначає наступне.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

У розглядуваному випадку судом встановлено, що вимоги банку, за яким був виданий виконавчий напис, ґрунтуються на заборгованості, яка виникла 23 червня 2006 року, що підтверджується наданим банком розрахунком. Натомість виконавчий напис був виданий 03 жовтня 2017 року, тобто поза межами трьохрічного строку, який встановлений у ст.88 Закону України «Про нотаріат».

Судом встановлено, що заява позичальника від 23 червня 2006 року №DNH4KP35870093 про оформлення кредиту не містить узгодження сторін на збільшення строку позовної давності.

При цьому до заяви про видачу виконавчого напису не було додано письмового договору банку та позичальника про збільшення строку позовної давності (ст.259 ЦК України), а отже у нотаріуса були відсутні правові підстави на власний розсуд видавати виконавчий напис за заборгованістю, яка виникла поза загальним строком позовної давності.

Крім того, статтю 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

ПАТ КБ «Приватбанк» у відзиві на позов вказує, що на момент вчинення виконавчого напису вимоги були безспірними. З матеріалів справи вбачається, що банком було скеровано на адресу позивач перед вчиненням виконавчого напису письмову вимогу про усунення порушень та повернення боргу за кредитним договором протягом 5 календарних днів з дати відправлення письмової вимоги. Однак, матеріали справи не містять доказів про отримання позичальником даної вимоги. З позовної заяви та на наданих в судовому засіданні пояснень встановлено, що між сторонами існує спір щодо порядку нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань, періоду за який нараховується пеня та обґрунтованості представленого розрахунку заборгованості.

За таких обставин вимоги банку не можна вважати безспірними.

Наявність спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 зроблено висновок, що відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Оскільки судом встановлено, що вимоги за якими був виданий виконавчий напис ґрунтуються на заборгованості, яка виникла більше ніж протягом трьох років до дня видачі виконавчого напису, враховуючи, що банком не було надано нотаріусу договору з позичальником про збільшення загального строку позовної давності, а також зважаючи на те, що під час розгляду справи встановлено, що вимоги банку не є безспірними і між сторонами існує спір стосовно розрахованої заборгованості, суд дійшов висновку, що виконавчий напис був виданий неправомірно, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.

На підставі положень ст.141 ЦПК України у зв’язку із задоволенням позову з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати пов’язані із сплатою судового збору саме у розмірі 704,80 грн. як такий, що необхідно було сплатити при поданні позову до суду.

Щодо стягнення на користь позивача з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає, що стороною позивача не надано суду доказів, які підтверджують наявність понесених витрат на правову допомогу адвоката – 4 000 грн., а тому в задоволенні вказаного клопотання, зробленого усно представником позивача, слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.2, 10, 12, 89, 102, 110, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстрованим номером 9446 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 60 120,00 грн. та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 1 800,00 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

В задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу – відмовити.

Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивачем у справі є ОСОБА_3, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачем у справі є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третю особою у справі є приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, адреса робочого місця м. Чернігів, пр. Миру, 55.

Повне судове рішення складено та підписано 03 липня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_6