Ухвала суду № 75049341, 26.06.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 138/2008/14-к

Провадження №11-кп/772/8/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Вінниця

Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

судів: ОСОБА_2, ОСОБА_3

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув «26» червня 2018 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014020220000254 від 11.04.2013 року по обвинуваченню

ОСОБА_4,

народження 1985 року 12 місяця 20 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

району Вінницької області, українця, громадянина

України, раніше судимого:

-02.03.2001 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ст. 81 ч.3, ст. ст. 44, 45 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки;

-24.12.2011 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ст. 185 ч.3, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

-04.04.2004 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ст. 115 ч.1 ст. 71 КК України до 10 років позбавлення волі, звільненого 27.01.2014 року по відбуттю строку;

-22.06.2015 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ст. 186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

ОСОБА_5,

народження 1987 року 06 місяця 09 дня,

уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України

Мурованокуриловецького району Вінницької

області, раніше судимої:

- 05.02.2008 року Могилів – Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ст. 185 ч.2 до2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненої з іспитовим строком на 2 роки;

-03.04.2013 року Могилів – Подільським міськрайонним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підстав ст. 75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

ОСОБА_6,

народження 1977 року 07 місяця 22 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 Чернівецького

району Вінницької області , громадянина України,

раніше судимого:

-24.03.2004 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-03.11.2005 року Чернівецьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;

-12.03.2012 року Калинівським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого 04.04.2014 року по відбуттю строку покарання.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Кузьміна С.В.

обвинувачених: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

захисників– адвокатів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

за апеляційною скаргою захисника – адвоката ОСОБА_10 та із змінами захисника- адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6, апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2016 року, -

В с т а н о в и в:

Вироком Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27 травня 2016 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 22 червня 2015 року за ч. 3 ст. 186 КК України та остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначено у виді 11(одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цим же вироком визнано винуватою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

У відповідності із ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Могилів-Подільського міськрайонного суду від 3 квітня 2013 року та призначено ОСОБА_5 остаточну міру покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Даним вироком визнано винуватим ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України та призначено йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Стягнуто солідарно з цивільних відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь цивільного позивача ОСОБА_12 100000 (сто тисяч) грн..

Стягнуто з обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави 3769,92 грн. за проведення судово-криміналістичних експертиз – по 1257 грн. з кожного.

Відповідно ч.5 ст.72 КК України у строк відбування покарання зараховано обвинуваченим строк попереднього ув’язнення : ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 13 квітня 2014 року до набрання вироком законної сили, ОСОБА_6 з 5 червня 2015 року до набрання вироком законної сили – з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів.

Судом встановлено, що 11 квітня 2014 року, біля 2.00 год., ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили розбійний напад за таких обставин.

ОСОБА_4 та ОСОБА_6, з метою відкритого заволодіння чужим майном, шляхом розбиття скла вікна проникли до будинку № 38 по вул. Космонавтів у с. Нижній Ольчедаїв Могилів-Подільського району Вінницької області, який належить ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, де вчинили напад на нього та його дружину ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5. З метою подолання опору потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зв’язали їх руки та ноги фрагментами хустки, погрожуючи при цьому застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя. В ході цих дій ОСОБА_6 наніс потерпілому ОСОБА_12 кілька ударів кулаком по голові, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого ока, який сходиться у зовнішнього та внутрішнього кутів, крововиливу в білковій облямівці правого ока у внутрішнього та зовнішнього кутів, синця на всю праву щоку, синця на нижній губі справа, синця на діафрагмі рота справа та по центру. Після чого ОСОБА_6, відкривши вхідні двері будинку, впустив ОСОБА_5, разом із якою обшукували кімнати будинку з метою відшукання грошових коштів, а ОСОБА_4 перебував біля потерпілих з метою подолати їх можливий опір. Обвинувачені, заволодівши грошовими коштами у сумі 100000 грн., які знаходились у скрині однієї з кімнат будинку, з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.

В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 ставиться питання про скасування вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2016 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених внаслідок м’якості призначеного покарання. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.187 КК України у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області від 22.06.2015 року та призначити остаточну міру покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; ОСОБА_5 призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю. Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Могилів – Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.04.2013 року та призначити остаточну міру покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є її власністю; ОСОБА_6 призначити покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 порушив вимоги роз’яснень постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10. 2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання».

Прокурор зазначає, що при призначенні покарання судом у вироку неналежно вмотивоване призначене покарання та неналежно враховано осіб обвинувачених, а тому призначений судом строк є недостатнім для їх виправлення.

В апеляційній скарзі із клопотанням про поновлення строку обвинуваченого ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 21.06.2016 року, як незаконного.

Свої вимоги обвинувачений ОСОБА_6 мотивує тим, що вирок суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки жодних доказів його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України немає.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 не оспорюючи правову кваліфікацію дій свого підзахисного ставить питання про зміну вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2016 року , в частині призначення покарання, а саме пом’якшити міру покарання ОСОБА_4 , ніж визначено у вироку.

У змінах захисника – адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 до апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2016 року відносно його підзахисного та призначити новий судовий розгляд справи у суді першої інстанції.

Свої вимоги захист мотивував тим, що вирок суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що судове слідство було проведено неповно, упереджено та з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_9 В, які відмовились від апеляційних вимог в апеляційній скарзі та внесли зміни до апеляційної скарги в частині призначення покарання, а саме просять зменшити міру покарання, обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника – адвоката ОСОБА_8, які також підтримали апеляційну скаргу в частині зменшення міри покарання, ОСОБА_5 та в її інтересах захисника – адвоката ОСОБА_7, які послалися на розсуд суду, міркування прокурора, який підтримав доводи щодо зменшення міри покарання обвинуваченим ОСОБА_14 та ОСОБА_6, в зв’язку з визнанням вини, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, суд вважає, що апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_10 та із змінами захисника- адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 –задовольнити частково; апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 –задовольнити частково; пеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 –залишити без задоволення.

Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним та обгрунтованим і вмотивованим. Обгрунтоване рішення – це таке, що достатньо, добре аргументоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; З) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

На думку апеляційного суду, таке рішення є законним, оскільки відповідає завданням кримінального провадження щодо захисту особи, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений та засуджений, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу обвинуваченого, що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров’я особи, (розбій) вчинений за попередньою змовою групою осіб з проникненням у житло - є обґрунтованими.

Викладені у вироку висновки суду про винуватість ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4М у вчиненні вказаного злочину відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і об’єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв’язку.

Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за ч.3 ст. 187 КК України - є правильною.

В ході апеляційного судового розгляду обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнали в повному обсязі та щиро розкаялися у скоєному, за обставин викладених у вироку суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за апеляційними скаргами на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право вирок змінити.

Згідно вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться в п. 1.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди при призначенні покарання зобов'язані враховувати як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Також згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як ними самими, так і іншими особами.

Системний аналіз норм Загальної частини КК України вказує на те, що щирим каяття вважається тоді, коли воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася.

Мотивуючи своє рішення про призначення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 виду та міри покарання ч.3 ст.187 КК, суд з достатньою повнотою врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про осіб обвинувачених, які раніше судимі який за місцем проживання характеризуються позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебували. Також судом враховано, що дані злочини обвинуваченим було вчинено невдовзі після звільнення з місць позбавлення волі, що свідчить про те, що вони на шлях виправлення не стали та є суспільно небезпечними особами.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність призначення ОСОБА_5., ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покарання , а саме у виді позбавлення волі.

Разом з цим, при визначенні строку покарання, суд, хоч і послався на дані про осіб обвинувачених та наявність обставин, що пом’якшують покарання, але не в достатній мірі їх врахував.

Так згідно з матеріалами провадження, обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно неодноразово судимі, разом з тим, апеляційний суд приймає до уваги, що обвинувачені в суді апеляційної інстанції повністю визнали свою вину, щиро розкаялися у вчиненому, що є відповідно обставинами, що пом’якшують відповідальність .

Отже, на переконання апеляційного суду, призначене ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покарання не в повній мірі відповідає ступеню тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення та осіб обвинувачених, за своїм розміром, а тому вирок в частині призначеного обвинуваченому покаранні підлягає зміні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 413, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_10 та із змінами захисника- адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 –задовольнити частково.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 –задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 –залишити без задоволення.

Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2016 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 -змінити, в частині призначеного покарання.

Вважати засудженим ОСОБА_4 за ч.3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначити шляхом часткового складання покарань за вироком Чернівецького районного суду Вінницької області у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Вважати засудженим ОСОБА_6 за ч.3 ст. 187 КК України до 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

В решті вирок щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 -залишити без зміни.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції., а засудженими з дня отримання копії' судового рішення.

Судді:

ОСОБА_15 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Згідно з оригіналом: