Постанова № 75048901, 03.07.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/23134/17 копія:

Провадження № 22-ц/772/1290/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді першої інстанції Прокопчук А. В.

Доповідач:Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Копаничук С.Г., Войтко Ю.Б.,

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал банк»

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2018 року, ухвалене під головування судді Прокопчук А.В., повний текст якого складений 19 квітня 2018 року

в справі №127/23134/17

за позовом ОСОБА_3 (позивач)

до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», ОСОБА_4 (відповідачі)

про визнання поруки припиненою, -

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до міського суду із позовом до ПАТ «Універсал банк», ОСОБА_4 про визнання поруки припиненою, в обґрунтування якого посилалась на те, що 30 червня 2006 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №06/08/2-гд. В цей же день між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №1 в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій №06/08/2-гд від 30.06.2006 року.

Загальні умови вищезазначених договорів передбачають видачу позичальнику кредит в сумі 20000 дол. США під 15% річних, строком на 12 місяців, терміном до 29.06.2009 року.

В забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30.06.2006р. та додаткових договорів, між нею та ПАТ «Універсал Банк» було укладено Договір поруки № б/н від 30.06.2006 року.

В червні 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №2 в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30.06.2006 року.

26 червня 2009 року між відповідачами була укладена додаткова угода №1 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30.06.2006 року, якою було збільшено строк погашення кредиту, змінено розмір процентів за кредитом та встановлена штрафна процентна ставка.

Всі вищезазначені зміни до кредитного договору, які збільшували розмір відповідальності поручителя, не були погодженні з нею. Згоди на зміну зобов'язання вона також не надавала.

А тому вважає, що договір поруки є припиненим з 26.06.2009 року, тобто з моменту збільшення обсягу відповідальності. Окремою підставою для визнання поруки припиненою на думку позивача є непред'явлення вимоги до неї, як поручителя про повернення кредиту.

Просила визнати поруку, що виникла на підставі договору поруки № б/н від 30.06.2006 року, укладеного між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_3 - припиненою, починаючи з 26.06.2009 року.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано поруку на підставі договору поруки № б/н від 30.06.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», та ОСОБА_3 - припиненою, починаючи з 26.06.2009 року. Судові витрати залишено за позивачем.

Не погодившись із судовим рішенням ПАТ «Універсал банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвали нове про відмову задоволенні позову.

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване.

Від представника ПАТ «Універсал Банк» і відповідача ОСОБА_4 суду надійшли заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Відзиви на апеляційну скаргу ПАТ «Універсал банк» від учасників справи не надходили.

Апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 червня 2006 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд, відповідно до умов якого банк надав кредит останньому шляхом відкриття кредитної лінії з лімітом 20 000,00 дол. США строком до 29 червня 2009 року (а.с. 4-5). Порядок і умови надання таких послуг визначаються в додаткових договорах, що укладаються в рамках цього договору і носять назву відповідно до виду операції.

Крім того, цього ж дня між відповідачами було укладено Кредитний договір №1 (з відкриттям відновлювальної кредитної лінії) в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30 червня 2006 року (а.с. 6). Відповідно до умов даного договору, банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на умовах: відновлювальної кредитної лінії з лімітом 20000,00 дол. США на споживчі цілі, строком до 29.06.2007 р. зі сплатою 15% річних за користування кредитом. Даний договір є невід'ємною частиною Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30 червня 2006р.

Згідно п. 2.4. вищевказаного кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно. Проценти користування кредитом нараховуються за період з дня видачі кредиту по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. День надання кредиту і день повернення кредиту нараховані проценти, рахуються як один день.

20 червня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №2 (з відкриттям відновлювальної кредитної лінії) в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30 червня 2006 року (а.с. 7). Зі змісту даного договору вбачається, що банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на умовах відновлювальної кредитної лінії з лімітом 20000,00 дол. США на споживчі цілі, строком до 19.06.2008 р. зі сплатою 15% річних за користування кредитом. Даний кредитний договір є невід'ємною частиною Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30 червня 2006 року.

Також умовами даного договору визначено умови нарахування процентів за користування кредитом, сплата комісії за оформлення документів по відкриттю кредитного рахунку, а також комісії за видачу та обслуговування кредиту.

Крім того, 26 червня 2009 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено Додаткову угоду №1 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30.06.2006 року (а.с. 8-9). Відповідно до умов даної угоди сторони домовилися, що позичальник зобов'язується виконати свої зобов'язання за договором з урахуванням наступного. Сторони підтверджують, у відповідності до Кредитного договору №1 (з відкриттям відновлювальної кредитної лінії) в межах Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30 червня 2006 року позичальнику встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 20 000 дол. США. Станом на 26 червня 2009 року фактична заборгованість позичальника в рамках кредитної лінії, вказаної в п. 1.1. цієї Додаткової угоди, становить 19 851,28 дол. США.

Пунктом 1.3. Додаткову угоду №1 визначено, що сторони домовилися, що з дати підписання цієї Додаткової угоди вказана в пункті 1.2 цієї Додаткової угоди сума фіксується як кредит (без права поновлення у випадку часткового погашення), та позичальник зобов'язується здійснювати погашення такого кредиту на наступних умовах. Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені Графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до цієї Додаткової угоди (з врахуванням умов п. 1.3.4 цієї Додаткової угоди), якщо тільки не застосовується інший (коротший) термін повернення кредиту відповідно до умов Договору та/або цієї Додаткової угоди та/або згідно умов відповідної угоди сторін. Кінцевий строк погашення кредиту - 01 червня 2014 року.

Відповідно до п. 1.3.3. Додаткову угоду №1, за користування кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування цією Додатковою угодою:

- з 26 червня 2009 року до 31 травня 2010 року включно встановлюється процентна ставка в розмірі 10,40% річних;

-з 01 червня 2010 року до 31 травня 2012 року включно встановлюється процентна ставка в розмірі 17,68% річних;

- а починаючи з 01 червня 2012 року встановлюється процентна ставка в розмірі 15,25 % річних.

Також даною угодою визначено порядок сплати пені та процентів за користування кредитними коштами понад строк.

В забезпечення виконання зобов'язань, що випливають із Генеральної угоди та додаткових договорів між позивачем та ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», 30 червня 2006 року було укладено Договір поруки, за умовами якого, поручитель зобов'язалася перед кредитором відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_4, що випливають з Генерального договору на здійснення кредитних операцій № 06/08/2-гд від 30 червня 2006 року, а також будь-яких додаткових договорів до нього, укладеного між кредитором та боржником, відповідно до умов яких останній зобов'язаний до 29 червня 2009 року повернути кредитні кошти у розмірі 20 000 дол. США, проценти за користування ним у розмірі, передбаченому додатковими договорами до нього, комісії, неустойки та інші штрафні санкції, а також інші платежі передбачені кредитним договором, додатковими договорами до нього та/або даним Договором, в тому числі витрати понесені кредитором у випадку звернення стягнення на предмет застави. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових договорів до нього), дія поручительства, передбаченого цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.

В пункті 2 Договору поруки зазначено, що поручитель ознайомлений з умовами Генерального договору, а також з будь-якими додатковими договорами до нього.

Відповідальність поручителя настає у випадку, коли боржник не виконує або неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором (п. 3 Договору поруки).

Згідно п. 4 Договору поруки, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

У випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобов'язаний перерахувати вказані кошти.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому дійшов висновку про задоволення їх задоволення.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції вірним, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Частина перша статті 559 ЦК України визначає, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що підставою для припинення поруки є зміна основного зобов'язання, що спричиняє збільшення відповідальності поручителя, без його згоди.

Так, в пункті 11 Договору поруки зазначено, що всі зміни та доповнення до цього договору вносяться в письмовій формі шляхом укладення додаткових угод, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Разом з тим, всупереч вимогам даного пункту договору, всі зміни до кредитного договору, якими було збільшено розмір відповідальності як боржника так і поручителя, не були погоджені з поручителем.

До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного договору.

Отже, на зміну умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності збільшується, згода поручителя вимагається і такі зміни не є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Крім того, судом першої інстанції вірно взято до уваги і положення частини 4 статті 559 ЦК України, згідно з якою порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений її строк договором чи законом, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором, у встановленому законом порядку, протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Згідно п. 4.2.5. Генерального договору, при настанні випадків передбачених п. п. 8.2.1.-8.2.3. даного договору, банк має право розірвати даний договір, достроково стягнути в повному розмірі всю суму заборгованості за даним договором (кредит, проценти, штрафні санкції та інші платежі).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5, в п. 24 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року, справа № 6-190 цс14.

Направивши 26 травня 2009 року вимогу позичальнику по кредитному договору банком про дострокове погашення кредиту, банк реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, а тому настав строк виконання основного зобов'язання, при цьому впродовж передбаченого законом строку банком до поручителя відповідної вимоги направлено не було.

Отже колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, надавши належну оцінку наявним у справі доказам, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а судового рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М.Судді: /підпис/ Копаничук С.Г. /підпис/ Войтко Ю.Б.

Повний текст постанови складено 03.07.2018 року

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Стадник І.М.