Рішення № 75048099, 26.06.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/739/18

провадження № 2/136/427/18

РІШЕННЯ

іменем України

"26" червня 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д. Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Липовець цивільну справу за позовом Липовецької районної державної адміністрації Вінницької області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до ОСОБА_17 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник голови Липовецької районної державної адміністрації ОСОБА_2, як представник органу опіки та піклування, звернулась до суду в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_15 із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ОСОБА_1, є батьком: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3. Батько дітей, відповідач по справі, не приймаює участі у їх вихованні, не цікавиться станом їх здоров'я, не дбає про їх утримання, не піклується про їх фізичний та духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкується з ними, не проявляє будь-якої батьківської турботи, тобто ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей та не виявляє щодо них батьківського піклування. У зв'язку з цим, орган, якому надано право на звернення до суду в інтересах неповнолітніх дітей просить суд позбавити батька батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей та стягнути з нього аліменти на їх утримання у твердій грошовій сумі по 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі заяви і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач у визначений судом строк не надав до суду відзиву.

У підготовче судове засідання представник позивача не з'явився, однак надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, клопотання про виклик свідків залишити без розгляду, а розгляд справи проводити за відсутності їх представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи наявна його заява засвідчена в установленому законом порядку, відповідно до якої йому відомо, що на розгляді суду перебуває цивільна справа про позбавлення його батьківських прав стосовно його малолітніх дітей, проти задоволення якої він не заперечує, розгляд справи просив проводити за його відсутності.

За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному підготовчому судовому засіданні, за відсутності сторін, на підставі зібраних у справі матеріалів та доказів, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив із матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками: ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10-15).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 в підтвердження чому є свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2, (а.с.16).

Згідно Акту обстеження житлово-побутових умов проживання дітей складеного 29.01.2018 комісією у складі сільського голови ОСОБА_5, інспектора по соціальному захисту населення ОСОБА_6, інспектора землевпорядника ОСОБА_7 та затвердженого головою Вінницько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 29.01.2018, та довідки №206 від 30.01.2018, встановлено, що ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та їх повнолітні сестри ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживають в ІНФОРМАЦІЯ_6, в приміщенні громади християн віри євангельської - п'ятидесятників "Пилиргім" з жовтня 2015 року по даний час без реєстрації. Батько дітей, ОСОБА_1 разом з дітьми не проживає, не відвідує їх та не бере участі у їх вихованні (а.с.17, 18).

Відповідно до довідки, виданої Вінницько-Хутірською амбулаторією загальної практики-сімейної медицини від 19.12.2017, ОСОБА_1 не звертався до медичного закладу стосовно своїх дітей ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_15, до Вінницько-Хутірської АЗПСМ жодного разу (а.с.21).

Довідкою №15 від 13.03.2018 виданих Славнянською загальноосвітньою школою І-ІІ ст. констатовано, що ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_1 відвідували школу з 01.09.2012 по 03.11.2015, за час навчання дітей в школі їх батько ОСОБА_1 вихованням та навчанням дітей не цікавився (а.с.20).

Згідно листа Липовецького відділення поліції Немирівського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області від 18.01.2018 за №233/229/01-2018, гр. ОСОБА_10 протягом тривалого часу не проживає на території Липовецького району. У Липовецькому відділенні поліції відсутні інформація про можливе місце проживання гр. ОСОБА_1, під час проживання сім'ї ОСОБА_1 на території Липовецького району, гр. ОСОБА_1 не брав участі у вихованні своїх дітей (а.с.25).

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_17 стосовно дітей: ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_15, було предметом розгляду Липовецькою райдержадміністрацією, за наслідками якого було складено висновок від 05.04.2018 за №01-19/837, відповідно до якого визнано за доцільне позбавити ОСОБА_17 батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 29).

В матеріалах справи наявна заява відповідача, відповідно до якої він надав згоду на позбавлення його батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Зі змісту ст. 164 ч.1 п.2 СК України слідує, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст. 150 СК України, відповідно до якої батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, тощо.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (пункт 16), особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено неналежне виконання відповідачем покладених на них законодавцем батьківських обов'язків, свідоме нехтування ними, що свідчить про протиправність поведінки батька по відношенню до своїх неповнолітніх дітей та вказує на винну його поведінку.

При цьому, відповідач не заперечував вказаного та надав особисто згоду на позбавлення його батьківських прав стосовно дітей, батьком яких його записано.

За таких обставин, таку винну поведінку відповідача суд розцінює як ухилення від виховання дітей та покладених на нього законодавством обов'язків, а отже позов в цій частині обґрунтований, тому підлягає до задоволення.

Вирішуючи вимоги щодо стягнення аліментів суд виходить з такого.

Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину (ч. 2 ст. 166 СК України).

Зі змісту ст.180 СК України вбачається, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати обставини визначені частиною 1 статті 182 СК України.

Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Визначаючись із розміром аліментів, які слід присудити із відповідачів на користь дітей, суд виходить із якнайкращого для забезпечення їх гармонійного розвитку з урахуванням обставин, передбачених ст..182 СК України та обставин встановлених у судовому засіданні.

Відповідач не надав жодних заперечень проти обставин зазначених у позові, не навів обставин, які слід враховувати при визначенні розміру аліментів.

Ураховуючи встановлені судом обставини, а також приймаючи до уваги розмір прожиткового мінімуму на дитину визначений законодавцем, суд дійшов висновку, що відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей у спосіб, що обраний позивачем у твердій грошовій сумі у розмірі по 930 гривень щомісячно на кожну дитину але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.180, 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Керуючись ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст. 180-184, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів",ст.ст. 164, 166, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.56, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Липовецької районної держадміністрації Вінницької області (місцезнаходження: м. Липовець, вул. Героїв Майдану, 4, Липовецького району Вінницької області, поштовий індекс 22500; ЄДРПОУ: 03084701) до ОСОБА_17 (РНОКПП - НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1, поштовий індекс 02183) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_13 ОСОБА_11 батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_17 аліменти на користь неповнолітніх дітей ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі в розмірі по 930 гривень на кожного але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі заяви, тобто 26.04.2018 і до досягнення дітьми повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_17 в дохід держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 409 грн. 60 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Д.Т. Кривенко