Постанова № 75047217, 02.07.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 296/9995/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"02" липня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Єфремової О.С.,

представника апелянта ОСОБА_2

позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "19" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов'язання вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Шуляк Л.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - 19.03.2018 року

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, матеріальної допомоги в розмірі 7723,28 грн., премії разової в розмірі 2200,00 грн., компенсації за невикористану відпустку в розмірі 15543,58 грн., починаючи з 01 січня 2018 року та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3, починаючи з 01 січня 2018 року, врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, матеріальну допомогу, премію одноразову та компенсацію за відпустку відповідно до довідок Управління МВС України №3397/29/01-2016 від 26.12.2016 та №3398/29/01-2016 від 26.12.2016.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріальні допомоги, одноразові премії, компенсація за невикористану відпустку не відносяться до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а є одноразовими(щорічними) заохочувальними та компенсаційними виплатами та не входять до складових грошового забезпечення, визначених ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-XII).

Заслухавши головуючого суддю, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII.

У червні 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з включенням матеріальної допомоги, одноразової премії, компенсації за невикористану відпустку (а.с. 11-12).

Листом від 24.07.2017 за №1282/П-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з тих підстав, що матеріальна допомога, одноразова премія не є щомісячними видами грошового забезпечення, а тому підстави для їх врахування до складу грошового забезпечення з якого обчислена пенсія відсутні. Крім того, зазначило, що компенсація за відпустку в розмірі 4620,00 грн. виплачена в травні 2016 року, що виходить за межі 24 календарних місяців служби перед звільненням (а.с. 17-18).

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Суд частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09 червня 2006 року № 268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника (місячного грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу).

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до частини другої статті 20 вказаного Закону обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Таким чином, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, премія разова, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є додатковими видами грошового забезпечення та відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого повинна обчислюватись пенсія позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Житомирській області №3397/29/01-2016 від 26.12.2016, в період із 01.04.2014 по 06.11.2015 ОСОБА_3 нараховувались матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі 7723,38 грн.; премія разова 2200,00 грн. На вказані види грошового забезпечення було нараховано Єдиний соціальний внесок.

Тому, враховуючи наведені норми права, встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача в частині відмови у перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії з урахуванням отриманих ним згідно довідки матеріальної допомоги на оздоровлення та разової премії, з яких сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо необхідності зарахування вищевказаних виплат до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється його пенсія.

Разом з тим, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зарахування до складу грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія позивача, компенсації за невикористану відпустку з огляду наступне.

Правові підстави для виплати компенсації за невикористану відпустку встановлені пунктом 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ. На думку суду, незважаючи на те, що вказана виплата є одноразовою допомогою, вона має інше правове призначення, а саме є разовим платежем, не пов'язаним з виконанням позивачем своїх службових обов'язків, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців, та пов'язані із фактом звільнення працівника.

Крім цього, частиною 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки, їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі військовослужбовцям - жінкам, які мають дітей». Тобто компенсація може видаватися лише за невикористану відпустку за рік звільнення.

Таким чином, компенсація за невикористані відпустки не входить до додаткового грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок розміру пенсії позивача, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 345/2849/17, від 10 квітня 2018 року у справі № 205/4584/16-а (2а/205/3/17).

Відтак, рішення суду першої інстанції у частині, яке стосується урахування сум вказаної компенсації при обрахунку розміру пенсії є безпідставним.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції у відповідній частині

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "19" березня 2018 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог стосовно включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, компенсації за відпустку відповідно до довідок Управління МВС України №3397/29/01-2016 від 26.12.2016 та №3398/29/01-2016 від 26.12.2016.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "02" липня 2018 р.