Постанова № 75046876, 02.07.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/2351/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2018 року, ухвалене головуючим суддею Придачук О.А. об 11:36 у м. Ужгороді, повний текст складений 26.02.2018 року, у справі за адміністративним ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (надалі - Ужгородське ОУПФУ) про визнання дій щодо незарахування періодів роботи з 18.02.1983 року по 16.01.1986 року, з 22.09.1987 року по 26.04.1988 року та з 24.05.1988 року по 31.12.1990 року до пільгового додаткового стажу неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням кратності 1 рік за 1 рік 6 місяців додаткового пільгового стажу за періоди роботи з 18.02.1983 року по 16.01.1986 року, з 22.09.1987 року по 26.04.1988 року та з 24.05.1988 року по 31.12.1990 року у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, починаючи з 03 січня 2016 року, з дня призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач - Ужгородське ОУПФУ оскаржило рішення суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні дані про укладення строкових трудових договорів, відсутній запис у трудовій книжці про укладення таких договорів та ним не надано строкових договорів, а надано тільки довідку про підтвердження періоду роботи, тому підстав для зарахування періоду роботи з 18.02.1983 року по 16.01.1986 року, з 22.09.1987 року по 26.04.1988 року та з 24.05.1988 року по 31.12.1990 року у кратності для пільгового обчислення стажу роботи, набутого у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі немає.

Просить апелянт скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, а тому відповідно до ч.4 ст.229 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги провести за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював із 18 лютого 1983 року по січень 2011 року в районах, що прирівняні до районів Крайньої Півночі, що підтверджено записами у трудовій книжці, які завірені штампами « район, прирівняний до районів Крайньої Півночі»; архівними довідками із підприємств, які здійснювали свою діяльність у перелічених місцевостях і з якими ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах та отримував всі пільги, які розповсюджувались на працюючих у даних місцевостях.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 01.06.2016 року зобов'язано Ужгородське ОУПФУ Закарпатської області призначити позивачу пенсію за віком з 55-ти років, врахувавши стаж роботи на пільгових умовах за Списком №2.

З 11.03.2016 року позивачу ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням загального страхового стажу 31 рік 9 місяців 8 днів.

У 2017 році ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського ОУПФУ із заявою по перерахунок пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу роботи. Просив зарахувати додатковий пільговий стаж роботи і здійснити перерахунок пенсії з урахуванням кратності 1 рік за 1 рік 6 місяців додаткового пільгового стажу за періоди роботи в районах, що прирівняні до районів Крайньої Півночі з 18.02.1983-16.01.1986 роки, 22.09.1987-26.04.1988 роки та 24.05.1988-31.12.1990 роки.

Листом №02/П-272 від 05.01.2017 року Ужгородське ОУПФУ відмовило ОСОБА_1 у зарахуванні періодів роботи в районах, що прирівняні до районів Крайньої Півночі із 18.02.1983-16.01.1986 роки, 22.09.1987-26.04.1988 роки та 24.05.1988-31.12.1990 роки до додаткового пільгового стажу, оскільки записи у трудовій книжці не містять інформації про укладення строкових трудових договорів та у пенсійній справі відсутні відомості про укладення таких строкових трудових договорів.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що трудова книжка та довідки, у яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі є належними документами, що підтверджують роботу ОСОБА_1 у в районах Крайній Півночі чи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та надають право для зарахування додаткового пільгового стажу роботи та здійснення перерахунку пенсії із урахуванням кратності 1 рік за 1 рік 6 місяців.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що трудова книжка та довідки є належними документами, що підтверджують роботу позивача у в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював на різних посадах підприємства «Варьєгантрубопроводстрой» і у всіх його підрозділах, які займались видобуванням нафти і газу та були розташовані в м. Радужний, Ханти-Мансійського автономного округу, Тюменської області, яка прирівняна до районів Крайньої Півночі та у Вуктильському районі Республіки Комі та отримував всі пільги, які розповсюджувались на працівників даних регіонів.

Покликання апелянта на відсутність строкових трудових договорів, як на підставу для не зарахування періоду роботи з 18.02.1983 року по 16.01.1986 року, з 22.09.1987 року по 26.04.1988 року та з 24.05.1988 року по 31.12.1990 року для пільгового обчислення стажу роботи, набутого у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, не заслуговують на увагу, оскільки відомості трудової книжки та довідок, що підтверджують стаж роботи та отримувані пільги під час роботи ОСОБА_1 у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі є достатніми підставами для зарахування додаткового пільгового стажу роботи позивача і здійснення перерахунку пенсії з урахуванням кратності 1 рік за 1 рік 6 місяців додаткового пільгового стажу.

Апеляційний суд зазначає, що такий висновок апеляційного суду відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 07.02.2018 року за результатами розгляду справи № 590/871/17.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд не здійснює новий розподіл судових витрат відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, оскільки судове рішення першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2018 року у справі № 308/4140/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складене 02.07.2018 року