Рішення № 75045886, 25.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2018 року № 826/10989/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «АТЕК» доУправління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про результати перевірки виконавчого провадження №89 від 16 серпня 2017 року,-, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «АТЕК» (далі по тексту - позивач) з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить: скасувати постанову про результати перевірки виконавчого провадження №89 від 16 серпня 2017 року, винесену заступником начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальником Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. як таку, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що в оскаржуваній постанові не надано кваліфікацію дій державних виконавців на відповідність їх нормам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження». На думку позивача, головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Києва Маціборук В.О. порушено вимоги ст.ст. 13, 30, 39, 48, 52, 56, 57 Закону України «Про виконавче провадження», а також вимоги Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

При цьому, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що оскаржувана постанова прийнята обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин справи, оскільки головним державним виконавцем Маціборук В.О. вчинено дії у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Додатково представник відповідача зазначив, що на момент розгляду справи в суді відсутній сам предмет спору, оскільки скасування постанови №89 від 16 серпня 2017 року не буде мати правових наслідків в межах виконання зведеного виконавчого провадження №53744692, оскільки рішення, що перебували на виконанні виконані боржником в повному обсязі, а виконавчі провадження закінчені на підставі вимог ч. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене та зважаючи на клопотання представників сторін та достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебувало зведене виконавче провадження №53744692, з примусового виконання:

- виконавчого листа №826/18658/15 від 15 лютого 2016 року, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ПАТ «АТЕК» на користь Управління пенсійного фонду в Святошинському районі м. Києва на суму 86 732,97 грн.;

- наказу Господарського суду м. Києва №910/21028/15 від 27 жовтня 2015 року про стягнення заборгованості з ПАТ «АТЕК» на користь Державної податкової інспекції в Святошинському районі на суму 54 220,47 грн.;

- виконавчого листа №826/27924/15 від 15 січня 2016 року, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ПАТ «АТЕК» на користь Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у сумі 85 000,00 грн.;

- виконавчого листа №826/21180/15 від 20 жовтня 2015 року, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ПАТ «АТЕК» на користь Управління пенсійного фонду в Святошинському районі м. Києва на суму 89 825,92 грн.;

- виконавчого листа №826/15003/15 від 01 квітня 2015 року, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ПАТ «АТЕК» на користь Управління пенсійного фонду в Святошинському районі м. Києва на суму 129 382,76 грн.;

- вимога Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва №4330-23 від 25 грудня 2015 року про стягнення заборгованості з ПАТ «АТЕК» на користь Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва у сумі 319 378,86 грн.;

- вимога Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України у м. Києві №Ю-37 від 22 червня 2016 року про стягнення заборгованості з ПАТ «АТЕК» на користь Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України у сумі 83 690,53 грн.

Позивачем направлено запит на проведення перевірки дій державного виконавця вимогам чинного законодавства до Міністерства юстиції України, яким було надано доручення Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про проведення перевірки виконавчого провадження №53744692.

За результатами перевірки виконавчого провадження прийнято постанову №89 про результати перевірки виконавчого провадження від 16 серпня 2017 року.

Вказаною постановою дії головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук В.О. визнати такими, що вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Незгода позивача з вказаною постановою зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 р. (далі - Закон №1404-VIII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби регулює стаття 74 Закону №1404-VIII.

Частиною 3 стаття 74 Закону №1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Відповідно до Законів України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження» та з метою встановлення єдиного механізму витребування і проведення перевірки виконавчих проваджень розроблено Порядок витребування та проведення перевірки виконавчого провадження, затверджений наказом Міністерства юстиції України №136/5 від 01.12.2004 року (Порядок №136/5).

Відповідно до пункту 1.2 Порядок №136/5 порядок поширюється на всі виконавчі провадження, які перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби (далі - орган ДВС), у тому числі на зведені виконавчі провадження.

Пунктом 3.1 Порядку №136/5 перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту ДВС та його заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні у будь-якому структурному підрозділі органів ДВС; начальники регіональних органів ДВС, їх заступники - виконавче провадження, що знаходиться на виконанні підрозділів примусового виконання рішень цих органів та територіальних органів ДВС, що їм підпорядковані.

Про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова (пункт 3.2 Порядку №136/5).

Згідно з пунктом 3.7 Порядку №136/5 перевірка законності виконавчого провадження проводиться протягом 3 робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом 5 робочих днів, після надходження витребуваного виконавчого провадження.

Відповідно до п. 3.8 Порядку №136/5 про результати перевірки виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребовувала, виноситься постанова, що є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами органів ДВС.

У постанові зазначаються:

підстави здійснення перевірки даного виконавчого провадження;

в мотивувальній частині - коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства.

в резолютивній частині надається висновок з урахуванням вимог чинного законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні; визначається особу, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення); особу, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови;

встановлюється строк виконання даної постанови; інша необхідна інформація; коло осіб, яким надсилаються копії постанови та порядок її оскарження.

У постанові про результати перевірки виконавчого провадження за скаргою на постанову начальника підпорядкованого органу ДВС, винесеної за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб ДВС чи при оскарженні постанови про проведення перевірки, витребування та результати перевірки виконавчого провадження зазначається:

в мотивувальній частині - правові висновки оскаржуваної постанови з урахуванням вимог чинного законодавства;

в резолютивній частині - підлягає скарга задоволенню чи ні;

у разі задоволення скарги вирішується питання про скасування оскаржуваної постанови; визначається особу, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків;

особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; встановлюється строк виконання даної постанови; інша необхідна інформація;

коло осіб, яким надсилаються копії постанови та порядок її оскарження.

Позивач стверджує, що в оскаржуваній постанові в мотивувальній частині не зазначено про відповідність проведених виконавчих дій вимогам чинного законодавства.

При цьому, з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що 29.12.2015 року головним державним виконавцем Козиревою Т.І з метою забезпечення виконання рішень суду винесено постанову про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію якої відповідно до супровідного листа направлено для виконання до Регіонального сервісного центру МВС України у м. Києві та сторонам до відома.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, міститься актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження №16110041, внесеного на підставі постанови ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2015 року.

Також, в оскаржуваній постанові зазначено, що згідно відповіді ДФС України №1014676645 від 30.12.2015 року про номери рахунків, відкритих юридичними особами та (або) фізичними особами-підприємцями, за боржником зареєстровано 30 рахунків у банківських установах.

19.05.2016 року головним державним виконавцем Маціборук В.О. винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлено до банківських установ для виконання.

13.09.2016 року головним державним виконавцем Маціборук В.О. до банківських установ направлено платіжні вимоги, однак кошти на рахунках боржника відсутні.

При цьому, на підтвердження відсутності вказаних коштів відповідачем не надано до суду жодних доказів.

Водночас, з наданих позивачем доказів вбачається, що з 05.08.2016 р. на рахунках ПрАТ «АТЕК» знаходяться достатні грошові кошти для погашення заборгованості як за ВП №51578346 (борг 83 690,53 грн.), так і за ВП №51099271 (борг 129 382,76 грн.), а саме на рахунку ПрАТ «АТЕК» №26002011336199, що відкритий у ПАТ «УКРСОЦБАНК» станом на 05.08.2016 р. перебували грошові кошти у розмірі 223 444,14 грн. станом на 14.03.2017 р. - 272 617,54 грн.

При цьому, відповідно до вимог частин 1, 2 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, з метою пошуку майна боржника державним виконавцем сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та встановлено, що за боржником зареєстровано:

- Гуртожиток літера «В», об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 3405,6 кв.м., адреса: м. АДРЕСА_4, оціночною вартістю 44 286 026,00 грн.;

- нежитловий будинок в літ. «Б», об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 358.3 кв.м., адреса: АДРЕСА_5;

- гуртожиток по літері «А», об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 7233 кв. м., адреса: АДРЕСА_3 оціночною вартістю 89 307 829,00 грн.;

- будівля, об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 800.5 кв.м., адреса: м. АДРЕСА_2 оціночною вартістю 4 8180403,00 грн.;

- громадський будинок (літ.А), об'єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 279.1 кв.м., адреса: АДРЕСА_6, оціночною вартістю 171 711,00 грн.;

- база відпочинку «Горлиця»1, загальною площею 3040.9 кв.м. з усіма складовими, шо розташована за адресою: АДРЕСА_1- шо перебуває в іпотеці ОСОБА_4 з 14.02.2017 р. та перебуває в податковій заставі ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС v м. Києві;

- земельна ділянка, площею 27989,37 кв. м., кадастровий номер: 85:123:001, адреса: АДРЕСА_7

Відповідно до частини 5 статті 48 Закону №1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Наведене свідчить, що саме у випадку відсутності у боржника коштів ті інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача, що черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що державним виконавцем обрано для арешту, опису та реалізації майно, а саме - базу відпочинку «Горлиця», що на праві власності належить ПрАТ «АТЕК», оскільки звернення стягнення на нього не порушувало б права інших осіб, як це має місце з гуртожитком літери «А», будівлею - об'єктом житлової нерухомості загальною площею 800,5 кв.м., а також громадським будинком житлової нерухомості (літ «А») загальною площею 279,1 кв.м.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що майно, яке було передано в іпотеку ОСОБА_4 станом на момент укладання іпотечного договору №206 від 14 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Архиповою П.І. база відпочинку «Горлиця» була описана та арештована відповідно до постанови про опис та арешт майна від 07.02.2017 року.

14.06.2017 року постановою головного державного виконавця Маціборук В.О. Святошинського РВ ДВС м. Києва у виконавчому провадженні №50636664 було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хотей-АО» з метою визначення вартості майна, що належить ПрАТ «АТЕК», а саме бази відпочинку «Горлиця», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8.

19.06.2017 року Звітом про оцінку вищезазначеного майна ТОВ «Хотей-АО» визначив ринкову вартість вищезазначеного майна у сумі 2521000,00 грн., без урахування податку на додану вартість.

Також, судом встановлено, що ДП «СЕТАМ», здійснило публікацію інформації щодо проведення електронних торгів за лотом за №221570 щодо реалізації Бази відпочинку «Горлиця», що належить на праві власності ПрАТ "АТЕК" 15.06.2017 року, а вартість майна, була визначена Звітом про оцінку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хотей-АО» 19.06.2017 року.

17.07.2017 року Державним підприємством «СЕТАМ» було проведено електронні торги з реалізації майна ПрАТ «АТЕК», а саме: бази відпочинку «Горлиця», що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_8, та складено відповідний протокол проведення електронних торгів № 272330 від 17.07.2017 року.

Водночас, рішенням Обухівського районного суду від 22.09.2017 року визнано недійсними електронні торги за лотом №221570, які були проведені 17.07.2017 року Державним підприємством «СЕТАМ» з реалізації майна, а саме: бази відпочинку «Горлиця», що належить на праві приватної власності ПрАТ «АТЕК» (код ЄДРПОУ 00240112) та знаходиться на земельній ділянці кадастровий №НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_8 та скасовано протокол проведення електронних торгів №272330 від 17.07.2017 року, складений Державним підприємством «СЕТАМ» щодо реалізації майна, а саме: бази відпочинку «Горлиця», що належить на праві приватної власності ПрАТ «АТЕК» (код ЄДРПОУ 00240112) та знаходиться на земельній ділянці кадастровий №НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_8.

При цьому, в матеріалах справи міститься постанова про результати перевірки законності виконавчого провадження №53744692 від 05.10.2017 року, якою скасовано акт про проведені електронні торги від 17.07.2017 року з реалізації бази відпочинку «Горлиця» загальною площею 3040,9 кв.м., яка знаходиться на земельній ділянці кадастровий №НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_8, виданий головним державним виконавцем Маціборук В.О. 28.07.2017 року.

У вказаній постанові зазначено, що враховуючи, що на депозитному рахунку відділу було достатньо коштів для погашення вимог стягувачів, виконавчого збору та витрат зведеного виконавчого провадження №53744692, 04.08.2017 року головним державним виконавцем Маціборук В.О. винесено постанову про зняття арешту з всього нерухомого майна боржника.

Також, у даній постанові вказано, що 31.07.2017 року до відділу надійшла заява позивача про закінчення виконавчих проваджень у зв'язку з погашенням заборгованості.

В матеріалах справи наявні постанови про закінчення виконавчого провадження від 10.10.2017 року за №50636664, №53512670, №51578346, №50344934, №50798539, №51099271, №50718360, №49739797 та №53954671.

Наведене в сукупності свідчить, про наявні з боку державного виконавця порушення при здійсненні виконавчих дій в межах наведених виконавчих проваджень та, як наслідок, безпідставність прийняття оскаржуваної постанови №89 про визнання дій головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Маціборук В.О. такими, що вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, суд зауважує, що відновленню у судовому порядку підлягає тільки порушене право особи.

Так, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. При чому обов'язок щодо доказування факту наявності порушеного права покладається саме на позивача.

Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.

В даному випадку судом не встановлено обставин, які б свідчили, що прийняття постанови №89 від 16.08.2017 року породжує, змінює чи припиняє для останнього права та обов'язки.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази закінчення виконавчих проваджень, а відтак скасування оскаржуваної постанови жодним чином не призведе до відновлення або зміни прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що судові витрати розподілу не підлягають у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 263, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «АТЕК» відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук