Рішення № 75045875, 03.07.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2082/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Д’якова В.І., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить: зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області залишити процентну надбавку сум грошового забезпечення 80%, врахувати не вказані надбавки, що були на момент призначення пенсії ОСОБА_1; визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Чернігівській області в не проведенні виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 та провести виплати заборгованості в сумі 51398 грн. 16 коп. відповідно до вимог Закону.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що відповідачем, при проведенні перерахунку його пенсії з 01.01.2016, протиправно до призначеної йому раніше пенсії застосовано обмеження її максимальним розміром 70% грошового забезпечення, у той час, як пенсія позивачу була призначена 05.01.2000 у розмірі 76% грошового забезпечення. Також вважає, що відповідачем протиправно не враховано надбавки, що були на момент призначення позивачу пенсії, та не виплачено йому заборгованість у сумі 51398,16 грн., яка виникла після перерахунку пенсії.

ГУ ПФУ в Чернігівській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд у їх задоволенні відмовити з підстав, що пенсія позивачу була призначена у розмірі 76% грошового забезпечення, однак Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» були введені відповідні обмеження, у зв’язку з чим відповідачем правомірно застосовано до пенсії позивача обмеження її максимальним розміром 70% грошового забезпечення. Також вказує на відсутність правових підстав для врахування при перерахунку пенсії надбавок, що були на момент призначення пенсії ОСОБА_1, оскільки такі надбавки, на момент перерахунку пенсії, не виплачуються діючим поліцейським. Крім того зазначив, що перерахунок та виплату пенсії позивачу проведено відповідачем відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018 та якою визначено порядок перерахунку і виплати пенсій, в тому числі і пенсіонерам органів внутрішніх справ, що свідчить про врегулювання спору чинним законодавством України.

Також ГУ ПФУ в Чернігівській області у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача.

Суд вважає необґрунтованим вищевказане клопотання відповідача з наступних підстав.

Зі змісту адміністративного позову випливає, що предметом даного спору є визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення виплати перерахованої пенсії та зобов’язання залишити процентну надбавку та врахувати не вказані надбавки, що були на момент призначення пенсії.

Пунктом 3 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частин 1, 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У свою чергу, дана адміністративна справа не віднесена до справ, визначених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин та з урахуванням незначної складності даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування у якій не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ПФУ в Чернігівській області про розгляд справи за участю представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.01.2000 призначено пенсію за вислугу років, у відповідності до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у розмірі 76% грошового забезпечення, яку виплачує ГУ ПФУ в Чернігівській області (пенсійне посвідчення ОСОБА_1 від 11.02.2000 № 8195) (а.с.16,26).

Також судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ГУ ПФУ в Чернігівській області, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24.02.2018, проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01 січня 2016 року, у розмірі 70% грошового забезпечення за посадою поліцейського (прирівняною посадою), а саме:

- посадовий оклад – 3100,00 грн.;

- оклад за військове звання – 2200,00 грн.;

- надбавка за вислугу років (50%) – 2650,00 грн.;

- надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%) – 465,00 грн.;

- премія (10,79%) – 907,98 грн.,

що разом складає 9322,98 грн.

При цьому розмір пенсії становить 6526,09 грн. (9322,98 грн. Х 70%).

Листом від 27.04.2018 № 2772/03/І-12 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивачу про вищевказаний перерахунок пенсії та про той факт, що доплата пенсії за січень-квітень 2018 року у розмірі 8566,36 грн. виплачена ОСОБА_1 у квітні поточного року. При цьому виплату різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у сумі 51398,16 грн. буде проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України (а.с.9).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу).

Статтею 12 Закону № 2262-XII визначені умови призначення пенсій за вислугу років.

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12) призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильській катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів (частина 2 статті 13 Закону № 2262-XII).

Тобто відсотковий розмір грошового забезпечення визначається з урахуванням вислуги років, при цьому застосуванню підлягає стаття 13 Закону № 2262-XII, у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.

Отже суд дійшов висновку, що пенсія позивача має бути перерахована з 76 % грошового забезпечення.

При цьому судом не приймається до уваги посилання відповідача у відзиві на проведення позивачу перерахунку пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення, відповідно до Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким було внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та яким визначено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, з огляду на наступне.

Так, у відповідності до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Імперативність даної норми, з метою застосування до даних спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру хоча б одного чи кількох видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно з положеннями Закону № 2262-XII, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру (позивачу) грошового забезпечення у розмірі 76 %, які встановлені йому на момент виходу на пенсію.

Оскільки ОСОБА_1 пенсія була призначена (з 05.01.2000) у розмірі 76 % його грошового забезпечення (а.с.26), то і перерахунок останньої повинен відбуватись, виходячи з вищевказаного розміру.

За приписами статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи зміст вищевказаної норми, положення Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», яким були внесені зміни до Закону № 2262-XII в частині визначення максимального розміру пенсії не більше 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, не розповсюджуються на порядок перерахунку пенсії позивачу, оскільки призведуть до зворотної дії у часі (дія нового нормативно-правового акта на відносини і факти, що мали місце до набуття ним чинності) та обмеження змісту і обсягу існуючих прав і свобод позивача.

Водночас, у відповідності до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У свою чергу, як встановлено судом, ОСОБА_1 мав обґрунтовані та розумні сподівання на перерахунок пенсії за вислугу років у правильному розмірі.

При цьому, ухиляючись від здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1, виходячи з 76% грошового забезпечення, відповідач невиправдано втручається у право позивача на мирне володіння належними йому грошовими коштами.

Такі дії свідчать про порушення ГУ ПФУ в Чернігівській області частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 (справа № 523/4930/15-а К/9901/1120/18).

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивач просить залишити процентну надбавку сум грошового забезпечення 80%.

Разом з тим, як встановлено судом вище та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 пенсія була призначена (з 05.01.2000) у розмірі 76 % його грошового забезпечення (а.с.26).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 та для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою позовну вимогу ОСОБА_1 у частині зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області врахувати не вказані надбавки, що були на момент призначення пенсії ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Соціальні гарантії, визначені Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», означають право пенсіонера на осучаснення розміру його пенсійного забезпечення в бік наближення до розмірів пенсій осіб, які отримують такі пенсії, виходячи з нових розмірів грошового забезпечення.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

В матеріалах справи наявна довідка Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області від 11.06.2012 № 101/8195 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, з якої вбачається, що за нормами, чинними на 01.04.2012, грошове забезпечення ОСОБА_1 включає, у тому числі, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, надбавку за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 41 відсотка та премію в розмірі 80 відсотків, про врахування яких при новому перерахунку він просить (а.с.12).

Водночас суд зазначає, що надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків та надбавка за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 41 відсотка, які були включені при обрахунку пенсії позивача в попередньому періоді, не включені, оскільки поліцейські їх не отримують.

Крім того, премія міліції в розмірі 80 відсотків від грошового забезпечення діючого працівника поліції також не включена, оскільки поліцейські отримують премію у розмірі 10,79 відсотків від грошового забезпечення.

Отже, станом на 01.01.2016 діючі поліцейські надбавку за виконання особливо важливих завдань та надбавку за оперативно-розшукову діяльність не отримують, а отже і не матимуть права на врахування її розміру у разі виходу на пенсію. Водночас поліцейські матимуть право на врахування премії у розмірі 10,79 відсотків від грошового забезпечення, а не 80 відсотків, які просить врахувати ОСОБА_1

Зазначаючи про соціальні гарантії, позивач залишив поза увагою, що право на перерахунок пенсії, виходячи з сучасного розміру грошового забезпечення поліцейського, і є державною соціальною гарантією, яка захищається.

За таких обставин, вказана позовна вимога у цій частині відхиляється судом за необґрунтованістю.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Чернігівській області в не проведенні виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 та зобов’язання ГУ ПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 виплату заборгованості в сумі 51398 грн. 16 коп. відповідно до вимог Закону, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає у листі від 27.04.2018 № 2772/03/І-12 та у відзиві, що виплата перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде проводитись після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету та у порядку і строки, визначені пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103).

При цьому згідно з частиною 3 статті 52 Закону № 2262-XII виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Відповідно до частини 2 статті 55 Закону № 2262-XII нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналогічні норми містяться і у Законі України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV).

Так, відповідно до частини 4 статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, у разі виникнення права на підвищення пенсії, провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 47 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця.

З аналізу Закону № 2262-XII та Закону № 1058-IV вбачається, що пенсія є щомісячним обов’язковим платежем. Водночас ними не передбачено виплату пенсії після виділення коштів з державного бюджету та з розстрочкою на декілька років.

Відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Враховуючи вищевикладене, суд застосовує Закон № 2262-XII та Закон № 1058-IV, як правові акти, які мають вищу юридичну силу по відношенню до Постанови № 103, і які не містять обмежень щодо виплати заборгованості за несвоєчасно нараховану пенсію.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на врегулювання спору чинним законодавством України на час розгляду справи, у зв’язку з прийняттям 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України Постанови № 103, оскільки вказаною постановою передбачено проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського саме з 01.01.2016, що узгоджується з вимогами статті 63 Закону № 2262-XII та правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у зразковій справі № 820/6514/17 (№ Пз/9901/8/18).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Чернігівській області в не проведенні виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 та зобов’язання ГУ ПФУ в Чернігівській області провести ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Стосовно вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання ГУ ПФУ в Чернігівській області подати в установлений судом строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Так, у відповідності до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто Кодексом адміністративного судочинства України визначено встановлення судом судового контролю, як право суду, а не його обов'язок, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку щодо відмови позивачу у задоволенні даної вимоги.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У свою чергу, судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання протиправною бездіяльності відповідача і зобов’язання останнього провести позивачу перерахунок та виплату пенсії, при цьому відмовлено у частині зобов'язання ГУ ПФУ в Чернігівській області врахувати надбавки, що були на момент призначення пенсії.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково (3/4), то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 528,60 грн. (704,80 грн. / 4 Х 3 = 528,60 грн.).

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) щодо не проведення виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) перерахованої пенсії з 01.01.2016.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) перерахунок пенсії у розмірі 76% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) виплату перерахованої пенсії, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П’ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14032, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судовий збір у сумі 528 (п’ятсот двадцять вісім) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення суду складено 03 липня 2018 року.

Суддя В.І. Д’яков