Рішення № 75045390, 03.07.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 липня 2018 р. справа № 820/2475/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківської місцевої прокуратури №1 (вул. Тобольська, 55А, м.Харків, 61072, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод «СЛАВСАНТ» (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 65, кімната 7, код ЄДРПОУ 14338180), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) про стягнення плати за проїзд, -

В С Т А Н О В И В:

Харківська місцева прокуратура №1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду в інтересах держави з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод «СЛАВСАНТ», третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті, в якому просить суд: стягнути в дохід державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 66578,50 грн.

Ухвалою суду від 10.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи згідно з положеннями п.4 ч.1 ст.263 КАС України, якою унормовано що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідачем в апеляційному порядку була оскаржена ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року з підстав застосування правил підсудності.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду 29.05.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "СЛАВСАНТ" залишено без задоволення, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі №820/2475/18 залишено без змін.

27.06.2018 року адміністративна справа №820/2475/18 надійшла до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч.2 ст.263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на визначені ст.263 КАС України строки розгляду справ в спрощеному провадженні, та зважаючи що матеріали справи містять відзив на позовну заяву, суд вважає за необхідне розглянути адміністративний позов по суті.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскільки законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, а також той факт, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, у прокурора виникають всі підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави. Прокурор вказав, що за результатами перевірки складений акт серія ВІ №0160197 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що під час надання послуг з вантажних перевезень у водія ОСОБА_1, який керував автомобілем ОАР ХР 95, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ трубний завод «СЛАВСАНТ» на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, не оформлений документ, передбачений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - дозвіл на перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, виданий уповноваженим органом для проїзду дорогами України. Актом №0160197 від 01.03.2017 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень зафіксовано порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень. Нормативно допустима норма повної маси становить 40т, тоді як фактична - 40,35 тон. Довідкою про результати здійснення габаритно - вагового контролю на автомобільній дорозі від 01.03.2017 зафіксована та зазначена повна маса транспортного засобу марки О АР, модель ХР 95, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ трубний завод «СЛАВСАНТ», у 40,35 тон. Згідно розрахунку №160197 від 01.03.2017 плати за проїзд до акту № 0160197 від 01.03.2017, проведеним згідно і. 31-1 Постанови КМУ № 879 від 27.06.2017 плата ТОВ трубний завод «СЛАВСАНТ» за проїзд автомобіля ОАР 95 ХР, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 2313,36 євро. Наведена сума еквівалентна 66578, 50 грн. по курсу валют НБУ від 01.03.2017, що підтверджено роздруківкою сайту НБУ. Разом з тим, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 по справі №820/1337/17 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ трубний завод «СЛАВСАНТ» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №160197 від 01.03.2017 до акту № 0160197 від 01.03.2017. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 по справі №820/1337/17 залишено без змін. З огляду на те, що визначена контролюючим органом плата за проїзд, відповідачем в добровільному порядку і у встановлені чинним законодавством строки не сплачена, така набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що ТОВ трубний завод "Славсант" не погодившись із результатами перевірки Укртрансбезпеки, розрахунком плати за проїзд від 01.03.2017 року, скористався правом на їх оскарження та звернувся до суду з клопотанням про зупинення виконання рішення від 18.12.2017 року по справі 820/1337/17, обов'язку по сплаті 2313,36 євро у ТОВ трубний завод "Славсант" не виникло. Окрім цього представник відповідача зазначив, що прокурор не мав права звертатися до суду з позовом, таке його звернення є необґрунтованим та суперечить вимогам закону.

Окрім цього, представник відповідача надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення судом рішення по справі №820/1337/17, мотивуючи тим, що справа №820/1337/17 на даний час справа розглядається Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З наявних матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 по справі №820/1337/17 залишено без змін.

Згідно з положеннями ч.2 ст.255 КАС України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення по справі №820/1337/17 набрало законної сили 20.03.2018 року, відповідно підстави для зупинення провадження у справі №820/2475/18 - відсутні.

Окрім цього, з програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 13.06.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод «Славсант» про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року у справі №820/1337/17.

Представник третьої особи пояснень відносно адміністративного позову до суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відносно правомірності звернення прокурора до суд з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з вимогами ч.ч. 3-5 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 1 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно пункту 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Відповідно до підпунктів 3, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Управління Укртрансбезпеки у Полтавській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається зі ст. ст. 4, 5, 19 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Звернення до суду є способом реалізації компетенції такого суб'єкта, а тому повинно відбуватися в межах, у спосіб та в порядку, передбачених законом.

Законодавець не врегулював питання щодо стягнення з суб'єкта господарювання нарахованої але добровільно не сплаченої плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме не надав Державній службі України з безпеки на транспорті повноважень на звернення до суду з даного питання. Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) не може здійснювати адміністративні процесуальні права позивача, які йому не надані, тобто не має адміністративно процесуальної дієздатності для подання наведеного позову.

Враховуючи викладене та те, що законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення Укртрансбезпекою та її територіальними підрозділами плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у випадку несплати у добровільному порядку, або звернення із позовом про таке стягнення до суду, а також той факт, що несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, у прокурора виникають всі підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Відносно наявності підстав для стягнення в дохід державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 66578,50 грн., судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В межах розгляду справи №820/1337/17 судами встановлено, що у власності Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод "Славсант" знаходиться транспортний засіб: марки DAF, модель XF95, держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп марки Kogel, модель SN 24 P100, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно товарно-транспортної накладної від 01.03.2017 року здійснювалося перевезення товару автотранспортним засобом з пункту завантаження: вул. Геологів, 12а, м. Моршин, Львівська обл., до пункту розвантаження: вул. Червонофлотська, 194, м. Маріуполь, Донецька обл..

01.03.2017 року при проведенні рейдової перевірки (місце проведення перевірки: а\д М-03 Київ-Харків-Довжанськийткм.207+450 державними інспекторами Управління у Полтавській області, проведено зважування автомобіля (тягача) марки: DAF, модель: XF95, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки KOGEL, модель: SN 24P100, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать позивачу. За кермом згідно посвідчення водія НОМЕР_4 перебував ОСОБА_1.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено:

- акт № 0160197 про перевищення транспортним засобом встановлених обмежень загальної маси та (або) осьових навантажень, яким зафіксоване порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень. Нормативно допустима норма повної маси становить 40т, тоді як фактична - 40.35т;

- довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю на автомобільній дорозі від 01.03.2017 р. з зазначенням наступних параметрів транспортного засобу позивача: повна маса транспортного засобу 40,35 тон;

- розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0160197 від 01.03.2017 р. з зазначенням перевищення нормативів: навантаження на строєну вісь 24,55 т. - перевищено на (11,59%), плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів, євро/км - 0,54, яким зобов'язано позивача здійснити плату (переведення в гривні відповідно до курсу обміну НБУ) за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Зі змісту вказаних документів судом встановлено, що відповідачем виявлено порушення позивачем вимог законодавства в частині перевищення транспортним засобом DAF XF95, реєстраційний номер НОМЕР_1, нормативних вагових параметрів. Вказане слугувало підставою для складання відповідачем розрахунку плати за проїзд.

За наслідками розгляду справи №820/1337/17 суди дійшли висновку, що відповідач, здійснюючи нарахування позивачу плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті затвердженого Указом Президента України №387/2011 від 06.04.2011 встановлено, що Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України. Укртрансінспекція входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування (далі - автомобільний, міський електричний, залізничний транспорт та ведення дорожнього господарства).

Згідно з пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Положення про формений одяг, службове посвідчення, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку посадової особи та працівника Укртрансінспекції затверджує Мінінфраструктури. Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні Загальні питання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до частини 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні Загальні питання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до пункту 311 зазначеного Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Пунктом 27 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні Загальні питання затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Отже, великоваговий транспортний має право здійснювати дорожнє перевезення вантажів або за умови отримання дозволу на рух автомобільними дорогами України, або документа про внесення плати за проїзд. Проте, позивачем вищенаведені положення законодавства дотримані не були, оскільки суду не було надано ані дозвіл, ані документ про внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Як зазначено вище, відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №160197 від 01.03.2017, проведеним згідно п. 31-1 Постанови КМУ № 879 від 27.06.2017, відповідно до акту № 0160197 від 01.03.2017 відносно ТОВ трубний завод «СЛАВСАНТ» за проїзд автомобіля ОАР 95 ХР, реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 2313,36 євро.

Наведена сума еквівалентна 66578,50 грн. відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 01.03.2017, що підтверджено роздруківкою сайту НБУ. Отже, сплаті підлягає сума 66578,50 грн.

За наслідками судового оскарження, розрахунок є чинним та не скасованим, а тому підлягає до виконання відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 236, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Харківської місцевої прокуратури №1 (вул. Тобольська, 55А, м.Харків, 61072, код ЄДРПОУ 02910108) в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод «СЛАВСАНТ» (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 65, кімната 7, код ЄДРПОУ 14338180), третя особа - Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845) про стягнення плати за проїзд - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю трубний завод «СЛАВСАНТ» (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 65, кімната 7, код ЄДРПОУ 14338180) в дохід державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Полтаві, р/р 31210216700002, код бюджетної класифікації 22160100, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019, банк: ГУДКСУ у Полтавській області) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плату за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування в сумі 66578,50 грн. (шістдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят вісім гривень п'ятдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 03.07.2018 року.

Суддя Біленський О.О.