Ухвала суду № 75044931, 03.07.2018, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1390/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2018 ВП № 56162703,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2018 ВП № 56162703, як таку, що видана з істотним порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В порушення положень статті 160 КАС України позивачем в позовній заяві не було зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача, відомі номери засобів зв’язку позивача, офіційну електронну адресу відповідача, адресу електронної пошти позивача та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також позивачем не було сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2018 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано усунути вказані недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали. Також позивачеві роз’яснено наслідки неусунення недоліків позовної заяви.

Ухвалу суду від 24.05.2018 позивач отримав 19.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 9341101932979.

02.07.2018 від позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов, а також заява про відстрочення оплати судового збору, в якій позивач просить забезпечити захист його прав відповідно до ст. 8, 22, 55, 64, 130 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 р., ст. 5, 8, 9, 159, 161 КАС України, звільнити його від сплати судового збору, оскільки це не передбачено жодним законом України, який би набрав чинності у встановленому законодавством України порядку.

Оцінюючи обґрунтованість вказаної заяви про відстрочення сплати судового збору (згідно з прохальною частиною заяви – звільнення від сплати судового збору), суд виходить з такого.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

08.07.2011 Верховною Радою України прийнято ОСОБА_2 України «Про судовий збір» № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011.

ОСОБА_2 визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1762 гривень з 1 січня 2018 року.

Таким чином, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом із цим матеріали позову не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших передбачених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.

Щодо посилань позивача на те, що вимога суду про сплату судового збору прямо суперечить нормам прямої дії Конституції України та рішенню Конституційного Суду № 4-зп від 03.10.1997 та № 7-рп/2010 від 11.03.2010, а також, що, на думку позивача, в Україні не існує чинного Закону України «Про судовий збір», а окремі положення документу «із назвою ОСОБА_2 України «Про судовий збір» є неконституційними, оскільки суперечать основному Закону – Конституції України, із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 11.03.2010 № 7-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень статті 130 Конституції України, постанову Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Виходячи з викладеного, судовий збір є джерелом фінансового забезпечення судової системи із цільовим його спрямуванням виключно на потреби судочинства.

Необхідно також зазначити, що обов’язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду, відповідає встановленим статтею 129 Конституції України основним засадам судочинства, а саме - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI не визнаний неконституційним, не суперечить Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, тому в позивача наявний обов’язок сплачувати судовий збір.

Отже, позивачем не надано суду жодних доказів визнання статей Кодексу адміністративного судочинства України, які регулюють питання сплати судового збору, неконституційними. Також у матеріалах справи відсутні докази оскарження процедури набрання чинності Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного суд робить висновок, що недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 24.05.2018, усунуто не в повному обсязі.

Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Зважаючи, що позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 24.05.2018, позовну заяву належить повернути позивачеві.

Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2018 ВП № 56162703 повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адмінстративний суд.

СуддяОСОБА_3