Рішення № 75044924, 03.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року справа № 359/10189/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

20 грудня 2017 р. до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач) (з урахуванням уточненої позовної заяви від 26 квітня 2018 р.) про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. "б" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. № 1788-XII (далі – ОСОБА_2 № 1788-XII);

- зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII з дня звернення до відповідача із відповідною заявою, з 1 травня 2017 р. (а.с. 50-51).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не було зараховано до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (список № 2) період роботи позивача з 19 червня 1990 р. по 31 грудня 1991 р. на посаді «механіка рефрижераторного потяга з правами і обов'язками начальника рефрижераторного потягу». Стверджував, що такий стаж підтверджується записами в трудовій книжці, наказами про атестацію робочих місць, тощо.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому в його задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що період роботи позивача з 19 червня 1990 р. по 31 грудня 1991 р. на посаді «механіка рефрижераторного потяга з правами і обов'язками начальника рефрижераторного потягу» неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2, оскільки за сумісництвом позивач обіймав посаду "начальник рефрижераторного потягу", яка не передбачена у списку № 1 чи № 2, а отже, відсутні підставі для зарахування такого періоду роботи до пільгового (а.с. 65-66).

Представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

4 травня 2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах (список № 2).

21 червня 2017 р. відповідачем було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії № 1668, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах при досягненні 55 років (далі – рішення № 89) (а.с. 10).

Вказане рішення обґрунтоване тим, що період роботи позивача з 19 червня 1990 р. по 31 грудня 1991 р. на посаді «механіка рефрижераторного потяга з правами і обов'язками начальника рефрижераторного потягу» неможливо зарахувати до пільгового стажу роботи за списком № 2, оскільки сумісна посада позивача - "начальник рефрижераторного потягу" не передбачена у списку № 1 чи № 2, а отже, відсутні підставі для зарахування (а.с. 10 на звороті).

Крім того, у вказаному рішенні зазначалося, що позивач матиме право на пенсію за віком при досягненні 60 років (а.с. 10 на звороті).

У зв’язку з тим, що позивач вважає такі дії відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом № 1788-XII, Порядком застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі – Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 р. № 58, далі - Інструкція № 58.

ОСОБА_2 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно з вимогами ст. 1 вказаного Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;.

Судом всебічно, повно та об'єктивно дослідженні всі фактичні обставини справи і встановлено таке.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до вимог п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.

Як вже зазначалося, відповідач рішенням № 1668 відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку з не зарахуванням до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах період роботи позивача з 19 червня 1990 р. по 31 грудня 1991 р. на посаді «механіка рефрижераторного потяга з правами і обов'язками начальника рефрижераторного потягу».

При вирішенні правомірності таких дій відповідача, судом враховано таке.

Згідно з вимогами п. 2 прикінцевих положень Закону № 1788-XII пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Тобто, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професій (посад) та виробництва в конкретному списку, а також підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до вимог п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 р.

Наведене свідчить, що до 21 серпня 1992 р. чинним законодавством не було передбачено обов’язку проведення атестації робочих місць.

Крім того, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах у період роботи особи до 1 січня 1992 р. застосовуються списки № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1956 р. № 1173.

До того ж відповідно до вимог ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327.

Як убачається з вимог п. 2.2 Інструкції № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Згідно з вимогами п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Так, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо його роботи у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах, а також відомості про атестацію робочих місць. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Згідно з записами в трудовій книжці позивача серії БТ-1 № 1252732, останній у період з 19 червня 1990 р. по 31 грудня 1991 р. на посаді «механіка рефрижераторного потяга з правами і обов'язками начальника рефрижераторного потягу» (а.с. 7-8).

Як убачається з постанови Ради Міністрів СРСР від 28 серпня 1956 р. № 1173, до неї включено посаду "механіка рефрижераторного потяга".

Як вже неодноразово зазначалося, у період з 19 червня 1990 р. по 31 грудня 1991 р. позивач працював на посаді «механіка рефрижераторного потяга з правами і обов'язками начальника рефрижераторного потягу».

Наведене свідчить, що у даному конкретному випадку позивач працював саме на посаді «механіка рефрижераторного потяга" та мало місце надання йому прав та покладення на нього додаткових обов'язки начальника рефрижераторного потягу.

Судом також враховано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій філією "Рефрижеторна вагонна компанія" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 18 квітня 2017 р. № 15.

Як убачається з вказаної довідки, позивач працював в рефрижераторному вагонному депо Фастів на посаді механіка рефрижераторного потяга у період: з 18 травня 1977 р. (наказ № 91) по 19 серпня 1981 р. (наказ № 164); з 19 січня 1982 р. (наказ № 12) по 21 серпня 1983 р. (наказ № 163); з 19 червня 1990 р. (наказ № 116) по 31 грудня 1991 р.

Крім того, у вказаній довідці зазначено, що позивач по характеру виконуючої роботи працював повний робочий день, безпосередньо приймав участь у здійснені організації перевезень та забезпеченні безпеки руху на залізничному транспорті. На посаді механіка рефрижераторного потяга був зайнятий повний робочий день, іншої роботи не виконував. Довідка видана на підставі картки форми Т-2, книги наказів за 1977-1991 р.р., особових рахунках по заробітній платі (а.с. 9).

У п. 1 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Вимогами п. 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку № 637.

Відповідно до вимог п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Наведене свідчить, що в даному конкретному випадку, характер виконуваної роботи, зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, тобто умови, які є обов'язковими при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах, підтверджені позивачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п «б» ст. 13 Закону № 1788-XII є протиправними.

Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

З урахуванням вимог зазначеної норми, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах від 21 червня 2017 р. № 1668 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням вищезазначених висновків суду.

Стосовно позовних вимог про зобов’язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список № 2) з 1 травня 2017 р., судом встановлено таке.

Щодо вимог позивача стосовно зобов’язання відповідача вчинити певні дії (призначити пільгову пенсію з 1 травня 2017 р.), суд зазначає наступне.

З практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Згідно з вимогами ст. 58 Закону № 1058 Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії на пільгових умовах за віком.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов’язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст.ст. 9, 245 КАС України, зокрема, вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту, який необхідний для відновлення порушеного права, а саме: зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Отже, позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список № 2) є передчасними та задоволенню не підлягають.

Вимогами ст. 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Водночас, судом не може бути взято до уваги посилання відповідача на те, що сумісна посада "начальника рефрижераторного потягу" не передбачена списками, оскільки підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є стаж позивача на посаді "механіка рефрижераторного потяга".

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем в частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п «б» ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах від 21 червня 2017 р. № 1668.

Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 4 травня 2017 р. з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Виноградова О.І.