Ухвала суду № 75044923, 02.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

02 липня 2018 року м. Київ 810/2481/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області, ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у задоволенні заяви від 05.04.2018;

- зобов'язати відповідача надати письмову згоду на перерахунок грошових коштів із спеціального рахунку № 26202161195826, який відкритий в ПАТ "Державний ощадний банк України", в розмірі 203 000,00 грн для купівлі житлової кімнати в гуртожитку в м. Біла Церква Київської області, як інваліду війни ІІ-групи, який брав безпосередню участь в бойових діях під час проведення АТО, нарахованих позивачу відповідно до постанов КМ України від 19.10.2016 № 719 та 21.02.2017 № 119.

Ухвалою суду від 21.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

На адресу суду, 18.06.2018 від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до виписки Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 13.07.2017 на спеціальний поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти у сумі 203309, 85 грн.

Зазначена сума була переведена на спеціальний рахунок позивача на підставі рішення комісії Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 06.05.2017 №22, яким було перераховано розмір його грошової допомоги на купівлю житла у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей".

При цьому, необхідність забезпечення позову позивач мотивує тим, що відповідно до пункту 38 цієї ж постанови, якщо заявник протягом року з дня зарахування коштів на його спеціальний рахунок в уповноваженому банку не уклав договір і не здійснив переказ коштів на придбання житла, уповноважений банк самостійно повертає кошти із спеціального рахунку заявника на рахунок органу соціального захисту населення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, судом враховане наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішень адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При розгляді та вирішенні такого клопотання суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб в тому числі й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

Проаналізувавши зміст заявленого клопотання, суд дійшов висновку, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не зазначив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.