Постанова № 75043950, 21.06.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року м. Чернівці

справа № 715/2401/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Собчук І.Ю.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

учасники справи

позивач публічне акціонерне товариство «КредоБанк»

відповідач ОСОБА_2

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «КредоБанк» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року, головуючий у першій інстанції Цуренко В.А.,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «КредоБанк» у грудні 2017 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Публічне акціонерне товариство «КредоБанк» просило стягнути з ОСОБА_2 за договором між публічним акціонерним товариством «КредоБанк» та ОСОБА_2 про надання банківських послуг від 8 січня 2015 року НОМЕР_1 технічний овердрафт (кредит) в сумі 2987 грн. 19 коп. та комісію в сумі 145 грн.01 коп.

Справа №715/2401/17

Провадження №22-ц/794/501/2018 рік Головуючий у 1 інстанції Цуренко В.А.

Категорія 27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року у позові публічного акціонерного товариства «КредоБанк» відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «КредоБанк» в апеляційній скарзі просить рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ч.1 ст.1069 ЦК України кредитування рахунку.

Вважає недоведеними обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, зняття ОСОБА_2 з рахунку грошових коштів в сумі 15295 грн., що надійшла на рахунок.

Вказує на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, що анкета та заява - договір в сукупності становлять договір банківського рахунку, який укладений на умовах, викладених в анкеті, заяві-договорі та Правилах надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк», ознайомлення ОСОБА_2 з тарифами банку, правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк», правилами користування банківськими платіжними картками публічного акціонерного товариства «КредоБанк», інструкцією користувача системи «КредоДайрект», встановлення у п.3.4.1 глави 3 розділу П Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк» розрахунку курсу обміну валют та розміщення інформації на сайті публічного акціонерного товариства «КредоБанк» у загальному доступі.

Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не подано.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «КредоБанк» підлягає задоволення частково з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1,2 ст.1069 ЦК України, пп.3 п.8 розділу І Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 5 листопада 2014 року №7058, п.14 ст.14 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» та дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «КредоБанк» грошових коштів за договором банківського рахунку, віднесення ризику збитків від здійснення ОСОБА_2 операцій з використанням електронного платіжного засобу на публічне акціонерне товариство «КредоБанк».

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про недоведеність виконання публічним акціонерним товариством «КредоБанк» обов»язку повідомлення ОСОБА_2 про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу, виникнення технічного овердрафту (кредиту).

Водночас суд першої інстанції послався на те, що Правила надання банківських послуг фізичним особам у публічного акціонерного товариства «КредоБанк» не містять порядок установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Встановлено, що публічним акціонерним товариством «КредоБанк» та ОСОБА_2 вчинено договір про надання банківських послуг від 8 січня 2015 року НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ч.1,2 ст.1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов»язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

За змістом ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору ж умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

До матеріалів справи приєднано копію заяви-договору ОСОБА_2 від 8 січня 2015 року НОМЕР_1 про надання банківських послуг (а.с.75-76).

Відповідно до наведеної заяви-договору ОСОБА_2 банком відкрито клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня на строк до 8 січня 2016 року, виготовлено банківську платіжну картку типу Visa Elektron та здійснюється обслуговування рахунку.

Встановлено, що ОСОБА_2 своїм підписом у заяві-договорі про надання банківських послуг підтвердила, що анкета та заява - договір в сукупності становлять договір банківського рахунку, який укладений на умовах, викладених в анкеті, заяві-договорі та Правилах надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк».

Крім того, ОСОБА_2 підтвердила ознайомлення з тарифами банку, правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк», правилами користування банківськими платіжними картками публічного акціонерного товариства «КредоБанк», інструкцією користувача системи «КредоДайрект».

На підставі ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

На підставі ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до визначень, що містяться у Правилах надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк», овердрафт - кредит, який надається банком клієнтові у випадку перевищення суми операції залишку коштів на відповідному рахунку клієнта в межах обумовленого ліміту витрат на цьому рахунку.

Технічний овердрафт - сума перевищеного ліміту витрат по банківській платіжній карті, яка виникла в результаті проведення клієнтом операцій з використанням банківської платіжної картки.

Пунктом 2.7 глави 3 розділу II Правил передбачено, що за користування технічним овердрафтом клієнт (держатель банківської платіжної картки) сплачує банку винагороду в розмірі, визначеному тарифами банку.

На підставі п.2.8 глави 3 розділу II Правил клієнт (держатель банківської платіжної картки) зобов'язаний повернути банку заборгованість (суму технічного овердрафту та процентів за користування ним) протягом 50 днів з дня виникнення заборгованості.

З приєднаної до матеріалів справи довідки про рух коштів по рахунку№НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 поповнено рахунок на суму 15295 грн., 14 січня 2015 року ОСОБА_2 здійснено операцію з банківською платіжною карткою по зняттю готівки за межами України, яку конвертовано у гривні на суму 17740 грн. 40 коп., з додаванням комісії за конвертацію (1%) 177 грн. 40 коп. та комісії за отримання готівки в мережі закордонних банків та банкоматів (2%) 364 грн. 81 коп. (а.с.81).

Таким чином підлягало списанню з рахунку 18282 грн. 61 коп., тобто більше, ніж сума, на яку поповнено рахунок на 2987 грн. 61 коп. (18282 грн. 61 коп. - 15295 грн.).

З огляду на наведене висновки суду першої інстанції про недоведеність публічним акціонерним товариством «КредоБанк» виникнення технічного овердрафту за договором між публічним акціонерним товариством «КредоБанк» та ОСОБА_2 про надання банківських послуг від 8 січня 2015 року НОМЕР_1 не відповідають обставинам справи.

Наведене стосується і висновків суду першої інстанції про недоведеність виконання публічним акціонерним товариством «КредоБанк» обов»язку повідомлення ОСОБА_2 про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу.

ОСОБА_2 своїм підписом у заяві-договорі про надання банківських послуг підтвердила, що анкета та заява - договір в сукупності становлять договір банківського рахунку, який укладений на умовах, викладених в анкеті, заяві-договорі та Правилах надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк».

Крім того, ОСОБА_2 підтвердила ознайомлення з тарифами банку, правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк», правилами користування банківськими платіжними картками публічного акціонерного товариства «КредоБанк», інструкцією користувача системи «КредоДайрект».

Також п.3.3 глави 3 розділу П Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк» передбачено, що перед проведенням операції з використанням банківської платіжної картки клієнт зобов»язаний ознайомитися з діючими тарифами банку, які встановлюють оплату за цю операцію. Проведення клієнтом операції означає, що він ознайомився з діючими тарифами банку.

Відповідно до п.9 Розділу ІІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, передбачено що Банк зобов'язаний на вимогу користувача надати інформацію про курс купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти, який застосовувався під час здійснення операції з використанням електронного платіжного засобу.

Тобто, відповідно до вимог Національного банку України надання клієнтам інформації про курси купівлі-продажу валют, що були застосовані Банком при здійсненні операцій з використанням банківської платіжної картки, є обов'язковим тільки за запитом клієнтів, та взагалі Національний банк України не встановлює вимог щодо звітування комерційних банків стосовно курсів купівлі-продажу валют при здійсненні операцій з використанням банківських платіжних карток.

За вимогами п.3.4.1 глави 3 розділу П Правил надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк» при здійсненні операції у валюті, яка відрізняється від валюти рахунку, розрахунок розміру зобов'язань відбувається за наступною схемою: якщо місце здійснення операції за кордоном, з валюти операції у валюту розрахунку з платіжною системою, курсом конвертації є курс платіжної системи, а датою визначення курсу конвертації є день здійснення операції по банківській платіжній карті; якщо місце здійснення операції за кордоном, з валюти розрахунку платіжної системи у валюту розрахунку клієнта (держателя банківської платіжної карти), курсом конвертації є комерційний курс публічного акціонерного товариства Кредобанк», а датою визначення курсу конвертації є день списання коштів з рахунку.

Разом з тим Правила надання комплексних банківських послуг фізичним особам у публічному акціонерному товаристві «КредоБанк» містять главу 5 Умови купівлі/продажу/конвертації іноземної валюти/ банківських металів банком на міжбанківському валютному ринку за дорученням клієнта.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_2 не заперечувався курс конвертації.

Згідно із п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Ураховуючи викладене рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз'яснень, які містяться в п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертою статті 303 ЦПК України лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Крім того, відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу.

Незаконною є сплата комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позичальника.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746 ці16.

Ураховуючи наведене підстав для покладення на ОСОБА_2 обов»язку за договором між публічним акціонерним товариством «КредоБанк» та ОСОБА_2 про надання банківських послуг від 8 січня 2015 року НОМЕР_1 із сплати комісії за адміністрування кредиту немає.

Згідно частин 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз.1, 5, 6 п.35 постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Встановлено, що публічним акціонерним товариством «КредоБанк» сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги в сумі 2400 грн. за платіжним дорученням публічного акціонерного товариства «КредоБанк» від 27 березня 2018 року №15925235.

Отже, з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «КредоБанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2400 грн.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну публічного акціонерного товариства «КредоБанк» задовольнити частково.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2018 року скасувати.

Позов публічного акціонерного товариства «КредоБанк» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «КредоБанк» грошові кошти в сумі 2987 грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «КредоБанк» судові витрати в сумі 2400 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 8 червня 2018 року.

Головуючий - підпис (Половінкіна Н.Ю.)

Судді - підписи (Кулянда М.І., Одинак О.О.)

З оригіналом згідно: