Ухвала суду № 75043869, 27.06.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4100/13

провадження №4-с/619/17/18

УХВАЛА

іменем України

27 червня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіОСОБА_1за участюсекретаря судового засіданняОСОБА_2

Імена (найменування) учасників справи:

стягувач – ТОВ «ОТП Факторинг Україна»;

боржник – ОСОБА_3;

державний виконавець – Мєрємєря Вікторія Павлівна.

розглянув скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на дії заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Суть питання, що вирішується ухвалою.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду зі скаргою, в якій просило визнати незаконною та скасувати постанови заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 від 18.12.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчими провадженнями №50688040, №50688121, а виконавчі листи повернути до Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для подальшого виконання. В обґрунтування скарги стягувач зазначив, що Дергачівським районним судом Харківської області були видані виконавчі листи на виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області по справі №619/4100/13 за позовом ТОВ ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 1400399,00 грн. та стягнення сплаченого судового збору у розмірі 3441,00 грн. 05.04.2016 року за виконавчими листами про стягнення боргу та про стягнення сплаченого судового збору були відкриті виконавчі провадження №50688040, №50688121. 08 квітня 2016 року державним виконавцем оголошено розшук майна автомобіль НОМЕР_1, шо належить ОСОБА_3. 08.04.2017 року постановою про повернення виконавчого документа оригінали виконавчих листів повернуті стягувачу у зв'язку з тим, що транспортний засіб, який було оголошено в розшук постановою №50688040 від 08.04.2016 року не розшукано протягом року. Стягувачу стало відомо, що автомобіль НОМЕР_1 затриманий та знаходиться на штрафному майданчику Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Заявник повідомив про це ВДВС та 22.08.2017 року виконавчі провадження були відновлені. Протягом всього часу, що виконавче провадження було відкрито стягнення з боржника не проводилось, дій направлених на реалізацію заставного майна не здійснювалось. Однак, 14.05.2018 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» отримані постанови від 18.12.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу за виконавчими провадженнями №50688040, № 50688121. В постанові зазначено, що відповідно до Порядку надання інформації ДПС України на запити органів державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Міністерства юстиції України від 23.12.11 за допомогою ЄДРВП сформовано запит щодо наявності рахунків належних боржнику та джерел одержання останнім доходів. Згідно відповіді Державної Фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами або фізичними особами - підприємцями сформованою згідно реєстру ЄДРВП платник податків з таким податковим номером в органах ДПС не перебуває. В ході примусового виконання державним виконавцем були здійснені заходи з розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до установ і організацій, уповноважених здійснювати реєстрацію права власності на окремі види майна. Згідно відповідей які надійшли до відділу з установ, які контролюють наявність майна, майна належного боржнику в межах суми боргу не виявлено. Автомобіль знаходиться на штраф майданчику Шевченківського відділу поліції ГУНП в Харківській області в рамках кримінального провадження. Державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу. Жодним з прав для виконання рішення, які передбачені ст.38 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не скористався, що свідчить про те, що виконавчі дії ще не проведені. При перебуванні виконавчого документа на виконанні державним виконавцем взагалі не були застосовані заходи примусового виконання рішення. Також державний виконавець мав право ініціювати проведення виконавчих дій за місцем проживання, перебування боржника. Таким чином, підстав для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було, оскільки ним не встановлено відсутність іншого майна за місцем проживанням боржника.

Заступник начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 подала до суду відзив на скаргу, в якому вказала, що 05.04.2016 року відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №50688040 та 50688121. Копії постанов надіслано сторонам виконавчого провадження. При проведенні виконавчих дій державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в зв’язку з чим державним виконавцем було здійснено запити до ДПІ України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами - підприємцями та щодо фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку та запити до УПФУ про те, чи боржник перебуває на обліку як отримувач пенсії, щодо рухомого майна, а саме транспортних засобів зареєстрованих за боржником. 08.04.2016 року винесено постанову про розшук транспортного засобу, що належить боржнику ОСОБА_3 08.04.2017 р. державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу на підставі ч.7 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». 22.08.2017 винесена постанова про відновлення виконавчого провадження. Повторно сформовано запити до ДПІ України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами - підприємцями та щодо фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку та запити до УПФУ про те, чи боржник перебуває на обліку як отримувач пенсії. Згідно отриманих відповідей боржник офіційно не працевлаштований, відкритих рахунків в банках України не має. Виходом за місцем мешкання ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_3 не мешкає, про що складено акт державного виконавця. При винесенні постанови про повернення виконавчого провадження арешт з нерухомого та рухомого майна не знімався. 18.12.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У судове засідання заступник начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 не з’явилася, подала до суду заяву, в якій заперечувала проти задоволення скарги з підстав, які зазначені у відзиві, та просила справу розглядати у її відсутність.

У судове засідання представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ОСОБА_5 не з’явилася, подала заяву до суду, в якій просила задоволгнити скаргу з підстав, які зазначені у ній, та справу просила розглядати у її відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

Дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку про задоволення скарги з наступних мотивів.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.

Згідно вимог ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов’язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як передбачено статтею 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності до статті 18 Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, згідно положень діючого законодавства, обов'язком органів виконавчої служби є забезпечення повного, своєчасного та неупередженого виконання рішення суду.

Судом встановлено, що на виконанні у Міжрайонному відділі ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального Управління юстиції у Харківській області перебували виконавчі провадження №50688040 та №50688121.

Постановою заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 від 18 грудня 2017 року (ВП №50688040) на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист №619/4100/13, виданий 26.02.2014 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 1400399,00 грн на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Постановою заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 від 18 грудня 2017 року (ВП №50688121) на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто виконавчий лист №619/4100/13, виданий 26.02.2014 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3441,00 грн на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).

З наведеного випливає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи для виконання рішення суду.

Як вбачається з постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.12.2017 року, державний виконавець зазначила підставу такого повернення, а саме п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Підставою для повернення виконавчого документа є, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про наявність обставини зазначеної п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний скласти акт, що передбачено ч.2 ст.37 цього Закону.

Державним виконавцем не надано суду належних доказів на підтвердження того, що було ним було складено акт, який передбачений ч.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що було перевірено майновий стан боржника та виконано всі виконавчі дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови винесені без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження», Міжрайонним ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області не подано жодних належних доказів, які б свідчили про вжиття усіх, передбачених Законом, заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст.1291 Конституції України.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного, керуючись ст.447-451 ЦПК України, суд –

постановив

Скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 від 18 грудня 2017 року (ВП №50688040) про повернення виконавчого листа №619/4100/13, виданого 26.02.2014 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 грошової суми у розмірі 1400399,00 грн на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та виконавчий лист повернути до Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для подальшого виконання.

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_4 від 18 грудня 2017 року (ВП №50688121) про повернення виконавчого листа №619/4100/13, виданого 26.02.2014 року Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_3 судових витрат у розмірі 3441,00 грн на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та виконавчий лист повернути до Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для подальшого виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02 липня 2018 року.

Суддя Є. А. Болибок