Постанова № 75043519, 27.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/421/17 Головуючий у 1 інстанції: Кріль М.Д.

Провадження № 22-ц/783/6088/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П. і Савуляк Р.В.

при секретарі Куцик І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання договору поруки припиненим,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить визнати припиненим договір поруки № 079-2008-794-Р/2 від 15.04.2008 року. В обґрунтування позову зазначив, що 15.04.2008 року його мати уклала кредитний договір з відповідачем, у забезпечення виконання якого того ж дня він уклав з банком договір поруки. Вважає, що даний договір поруки є припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки позичальник та банк збільшити розмір відсоткової ставки за користування кредитом без відома й згоди поручителя. Вказав, що про даний факт йому стало відомо у серпні 2016 року.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Вищезгадане судове рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3. Вважає рішення суду незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права. Звертає увагу, що між ОСОБА_4 та банком без його згоди було укладено додаткову угоду, чим збільшили розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами та обсяг відповідальності його як поручителя. В апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з"явилися хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає із наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що 15.04.2008 року між ВАТ "Універсал банк" (правонаступником якого є ПАТ "Універсал банк") та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 079-2008-794 про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 49600 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,45% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2028 року

15.04.2008 року в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором, укладено договір поруки між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ВАТ "Універсал банк" № 079-2008-794-Р/2.

Згідно п. 4.2 даного договору, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання за кредитним договором.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19.11.2012 року з ОСОБА_4, ОСОБА_3 стягнуто солідарно на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 51674,50 доларів США, що в еквіваленті становить 407711,81 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1700,00 грн. судового збору та 120,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_4 про розірвання договору поруки № 079-2008-794-Р/2 від 15.04.2008 року, укладеного між сторонами - відмовлено.

Також встановлено, що рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23 вересня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання договору поруки № 079-2008-794/Р/2 від 15.04.2008 року припиненим у зв"язку з пропуском строку позовної давності.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 17 січня 2017 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 23 вересня 2016 року - скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання поруки за договором № 079-2008-794-Р/2 від 15 квітня 2008 року припиненою - відмовлено за безпідставністю.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з тих обставин, що після набрання рішення законної сили про стягнення заборгованості з поручителя, відсутні підстави для застосування положень ст. 559 ЦК України.

З таким висновком колегія суддів погоджується з наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у Постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховним Судом України в Постанові від 6 липня 2016 року у справі № 6-1199цс16 висловлено наступну правову позицію.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов?язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов?язання не пред?явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов?язання не встановлений або встановлений моментом пред?явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред?явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до статті 14 ЦПК України в редакції чинній на момент постановлення оскаржуваного рішення, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини (частина друга статті 223 ЦПК України).

Оскільки рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21.04.2011 року про стягнення заборгованості з поручителя набрало законної сили, відсутні підстави для застосування положень ст. 559 ЦК України, в зв"язку з чим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, відмовивши ОСОБА_3 в задоволенні його позову про визнання договору поруки припиненим.

Що ж до покликання скаржника на ухвалу ВССУ від 27 листопада 2013 року у справі №6-46845ск13 в якій зазначено, що наявність рішення Третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором не позбавляє поручителя можливості звернутися до суду за захистом свого права з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України, слід зазначити, що в даному випадку рішення про стягнення заборгованості з поручителя ухвалене Червоноградським міським судом Львівської обласні, а не Третейським судом.

Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 жодним чином правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2017 року залишити без змін.

Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 02 серпня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27 червня 2018 року.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк