Ухвала суду № 75041194, 18.06.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29328/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Васильєва Н.П., при секретарі Кострійчук В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Гєворкяна Ашота Арташевича про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

15.06.2018 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітан поліції Гєворкян А.А. звернувся до слідчого судді із клопотанням, за погодженням з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Тарасюком О.О. про визначення порядку зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 32014110130000014 від 19.02.2014, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна.

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014110130000014 за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 345 і ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212 і ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочинів, передбачених передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за підозрою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 ст. 263 КК України, за підозрою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 121; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за підозрою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 ст. 263 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинену в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_3 будучи генеральним директором ДП «Укрспирт» спільно з головним бухгалтером ДП «Укрспирт» ОСОБА_4, начальником управління з виробничих питань ДП «Укрспирт» ОСОБА_5 та іншими невстановленими слідством особами, причетними до організації фіктивних підприємств, упродовж 2014 року здійснили розтрату коштів, належних державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», на загальну суму 260 млн. 808 тис. 631 грн. шляхом оформлення нікчемних правочинів з ПСП з OB «Старосільське», ТОВ «Білдінг Індастрі», ТОВ «Карраген», ТОВ «Новосел Україна», СФГ «Ланагросервіс ММ», ТОВ «Ліакон», ТОВ «Союз А», ТОВ «Ньюіст Україна», ТОВ «Бізнес Оушен», ТОВ «Гай-Вінниця», ТОВ «Аляска Трейдинг», ТОВ «Актив Трейд Плюс», ТОВ «Лагуна В», ТОВ «Акватек Україна» без мети реального здійснення фінансово-господарських операцій, а виключно для документального оформлення таких операцій та перерахування коштів на поточні рахунки цих фіктивних підприємств.

Також, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється в ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених в установленому законом порядку, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_3, будучи службовою особою, уповноваженою на виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, а також відповідальною за забезпечення ведення бухгалтерського обліку і звітності, перебуваючи за фактичною адресою підприємства: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, діючи умисно, за попередньою змовою з головним бухгалтером ДП «Укрспирт» ОСОБА_4, посягаючи на встановлений законодавством порядок оподаткування, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання наслідків у вигляді ненадходження до Державного бюджету України коштів, умисно ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах у 2014 році на загальну суму 51 141 429,87 грн.

Так, ОСОБА_3 надавав розпорядження ОСОБА_4, а той - працівникам бухгалтерії відображати у бухгалтерському та податковому обліках ДП «Укрспирт» фінансово-господарські відносини з фіктивними підприємствами: ПСП з OB «Старосільське», ТОВ «Білдінг-Індастрі», ТОВ «Карраген», TOB «Союз А», TOB «Ліакон», ТОВ «Лагуна В», ТОВ «Бізнестехнології», ТОВ «Бізнес оушен», ТОВ «Ньюіст Україна», ТОВ «Гай-Вінниця», ТОВ «Аляска Трейдинг» у 2014 році. При цьому ОСОБА_3 усвідомлював, що правочини з вищевказаними фіктивними підприємствами є нікчемними та фактично не відбувалися.

У податкових деклараціях з податку на додану вартість ДП «Укрспирт» були безпідставно відображені безтоварні фінансово-господарські відносини з указаними підприємствами та неправомірно віднесені до складу податкового кредиту ДП «Укрспирт» суми податку на додану вартість за період березня-жовтня 2014 року в розмірі 51 141 429,87 грн.

Після цього, усвідомлюючи неправомірність вчинених дій, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підписали податкові звітності з ПДВ за період березня-жовтня 2014 року, які подали до Броварської ОДНІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Унаслідок указаних незаконних дій ОСОБА_3 до Державного бюджету України фактично не надійшли кошти в сумі 51 141 429,87 грн., що є особливо великим розміром.

Також, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у погрозі насильством працівнику правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Так, 11.12.2014 приблизно о 18 год. 31 хв. у м. Києві на адресу старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління Міндоходів у Київській області підполковника податкової міліції ОСОБА_11 від ОСОБА_3 надійшла погроза про насильство у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

Окрім того, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки. Так, ОСОБА_3 будучи генеральним директором ДП «Укрспирт», з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на розтрату чужого майна в особливо великих розмірах та умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, здійснив службове підроблення шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: договорів між ДП «Укрспирт» та ПСП з ОВ «Старосільське» про поставку зернових культур від 19.03.2014 №19-03-14-1, від 19.03.2014 №19-03-14-2; актів приймання - передачі товару на зберігання між ДП «Укрспирт» та ПСП з ОВ «Старосільське»: № 01 від 19.03.2014, № 02 від 20.03.2014, № 03 від 21.03.2014, № 04 від 22.03.2014, № 05 від 23.03.2014, № 06 від 24.03.2014, № 07 від 25.03.2014, № 08 від 26.03.2014, № 09 від 27.03.2014,№ 11 від 29.03.2014, № 12 від 31.03.2014, № 13 від 30.04.2014; договорів між ДП «Укрспирт» та СФГ«Ланагросервіс ММ» про поставку зернових культур від 18.04.2014 № 01-14-10, від 18.04.2014 № 01-14-10, від 18.04.2014 № 01-14-10/1е/979; договору між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Карраген» про поставку зернових культур від 18.04.2014 № 01-14-12;договору між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Білдінг Індастрі» про поставку зернових культур від 12.06.2014

№ 01-14-20.

Крім того, ОСОБА_3 з метою лобіювання своїх інтересів у спиртовій промисловості України, введення особистих «тіньових схем», які полягали у реалізації на території України неякісної спиртової продукції, привласненні та розтраті державного майна, в тому числі майна ДП «Укрспирт», для особистого збагачення та повернення контролю за протиправною діяльністю у зазначеній галузі, у невстановлений слідством період, але не пізніше 19.03.2017, створив злочинну організацію, до складу якої увійшов він особисто, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та інші невстановлені на даний час слідством особи.

Окрім того, ОСОБА_3, будучи організатором та керівником створеної ним злочинної організації, організував закінчений замах на умисне вбивство людини на замовлення з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб. Так, 29.03.2017 близько 22 год. 35 хв. учасники злочинної організації, перебуваючи за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 6А, діючи на замовлення ОСОБА_3, шляхом нанесення ударів заздалегідь підготовленими металевим кийками, вчинили закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_15, однак смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від їх волі.

Також, ОСОБА_3 будучи організатором та керівником створеної ним злочинної організації, організував закінчений замах на умисне вбивство людини на замовлення з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Так, 01.05.2017 о 19 год. 05 хв. учасники злочинної організації, діючи на замовлення ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: просп. Леся Курбаса, 2А, шляхом приведення в дію вибухового пристрою - протипіхотної міни «МОН-50», вчинили закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_16, однак смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від їх волі.

Окрім того, ОСОБА_3, будучи організатором та керівником створеної ним злочинної організації, організував умисне вбивство людини на замовлення з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб. Так, 30.05.2017 о 08 год. 14 хв. учасники злочинної організації, діючи на замовлення ОСОБА_3 перебуваючи за адресою: вул. Михайла Гришка, 9, м. Київ, шляхом здійснення пострілів з самозарядної вогнепальної зброї, виготовленої саморобним способом на базі пістолету ІЖ-79 під патрон 9х18 ПМ, вчинили умисне вбивство ОСОБА_17

Також, ОСОБА_3 будучи організатором та керівником створеної ним злочинної організації, організував закінчений замах на умисне вбивство людини на замовлення з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Так, 23.06.2017 о 10 год. 29 хв. учасники злочинної організації, діючи на замовлення ОСОБА_3, перебуваючи напроти будинку №102А по вул. Дмитрівська в м. Києві, шляхом приведення в дію саморобного вибухового пристрою вчинили закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_18, однак смерть потерпілого не настала з причин, що не залежали від їх волі.

10.12.2014 у кримінальному провадженні № 32014110130000014 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 212 КК України, а у послідуючому підозра, повідомлена ОСОБА_3, змінена та йому повідомлено про нову підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212 і ч. 1 ст. 345 КК України. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 перебуває за межами України та його місцезнаходження невідоме, останнього було оголошено в міжнародний розшук.

21.12.2017 у кримінальному провадженні № 12017100040004598 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

28.12.2017 Печерським районним судом м. Києва обрано відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

15.12.2017 компетентними органами Республіки Румунія ОСОБА_3 затримано та у подальшому арештовано з метою видачі (екстрадиції) вищезазначеної особи.

Слідчий зазначив, що протягом 2014 року ОСОБА_3 спільно проживав з громадянкою ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_19 від 23.03.2018 та інформаційної довідки «НАІС ДДАІ» МВС України від 04.01.2018, ОСОБА_3 спільно проживаючи з ОСОБА_19 у 2014 році придбав та подарував останній автомобіль марки «PORSHE CAYENNE 4806» (№ куз. НОМЕР_1), який 20.06.2015 був проданий ОСОБА_19, а за виручені грошові кошти в подальшому останньою 12.11.2015 придбано автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2).

03.04.2018 рухоме майно - автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 32014110130000014, як майно, придбане за гроші, набуті кримінально протиправним шляхом.

05.06.2018 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва накладено арешт з забороною розпорядження на рухоме майно - автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2).

Згідно з абзацом 7 частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Сума або вартість належного ОСОБА_19 майна, на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2018 у справі №757/27203/18-к накладено арешт, значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що підтверджується долученим до матеріалів клопотання оглядом.

В судове засідання прокурор/слідчий не з'явися, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Проте слідчий подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна та його представник в судове засідання не викликалися, оскільки слідчий суддя, враховуючи наявність обставин, зазначених у клопотанні (ризики вчинення перешкод, які унеможливлять передачу та забезпечення ефективного управління майном), дійшов висновку, що це є необхідним з метою забезпечення передачі в управління майна.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32014110130000014 за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212; ч. 1 ст. 345 і ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 212 і ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, за підозрою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні злочинів, передбачених передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27 п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за підозрою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 121; ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 ст. 263 КК України, за підозрою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 121; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за підозрою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 і ч. 1 ст. 263 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчинену в особливо великих розмірах.

Згідно протоколу допиту ОСОБА_19 від 23.03.2018 та інформаційної довідки «НАІС ДДАІ» МВС України від 04.01.2018, ОСОБА_3 спільно проживаючи з ОСОБА_19 у 2014 році придбав та подарував останній автомобіль марки «PORSHE CAYENNE 4806» (№ куз. НОМЕР_1), який 20.06.2015 був проданий ОСОБА_19, а за виручені грошові кошти в подальшому останньою 12.11.2015 придбано автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2).

03.04.2018 рухоме майно - автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 32014110130000014, як майно, придбане за гроші, набуті кримінально протиправним шляхом.

05.06.2018 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва накладено арешт з забороною розпорядження на рухоме майно - автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2).

Згідно з абзацом 7 частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості.

Сума або вартість належного ОСОБА_19 майна, на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2018 у справі №757/27203/18-к накладено арешт, значно перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що підтверджується долученим до матеріалів клопотання оглядом.

У зв'язку з цим, зазначене арештоване майно може бути передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження або збереження його економічної вартості, і насамперед унеможливить отримання підозрюваним незаконних доходів (переваг) від вчинених кримінальних правопорушень.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 першої статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При винесенні даного рішення судом враховано правову позицію висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року про те, що арешт, поза сумнівом, застосували як проміжний захід, що має забезпечити в разі необхідності подальшу конфіскацію майна, яке вважають імовірно результатом незаконної діяльності.

Так, згідно з абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведення оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

За абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону, управляючи активами, Національне агентство забезпечує збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.

Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень.

Частиною першою статтею 21 Закону встановлено, що управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Вимогами абзацу другого частини другої статті 21 Закону передбачено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, між Національним агентством та управителем визначеним за результатами конкурсу відповідно до абзацу першого частини другої зазначеної статті Закону. ;

Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових.

Вимогами статті 24 Закону, встановлено, що надходження від здійснюваного Національним агентством управління активами, а також кошти, одержані на підставі міжнародних угод щодо розподілу та повернення активів в Україну, перераховуються до державного бюджету.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя оцінює індивідуальні ознаки та властивості арештованого у даному кримінальному провадженні майна, вартість якого значно перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2018 року, що підтверджується протоколом огляду слідчого, та як наслідок виходить з того, що зазначені у клопотанні підстави для передачі майна на здійснення заходів з управління ним, мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та одночасно враховує, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити необхідність передачі такого майна на здійснення заходів з управління ним, з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Разом з тим, вжиття заходів щодо управління вказаним арештованим майном спрямоване на захист інтересів підозрюваних, оскільки гарантує власникам майна збереження його вартості, а також дає можливість збільшити цю вартість, тим самим компенсуються усі негативні наслідки застосування такого арешту.

Окрім іншого, частиною 8 статті 21 Закону, передбачено, що у разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику.

Слідчим в клопотанні та наданих матеріалах доведено, що незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно останнього, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Зважаючи на викладене, враховуючи ч. 8 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», з метою збереження та збільшення економічної вартості майна, на яке накладено арешт, враховуючи при цьому процесуальну позицію сторони обвинувачення, яка вказує на неможливість самостійно здійснити управління вказаним майном, та враховуючи при цьому об'єктивну необхідність виключити прямий або опосередкований вплив та посягання підозрюваних на арештоване майно, запобігти можливості знищення, відчуження майна, виключення ймовірності користування майном, що дозволить підозрюваному продовжувати отримувати незаконні доходи (переваги) від набутого шляхом вчинення кримінальних правопорушень матеріальних благ та продовжувати злочинну діяльність та разом з тим, у випадку винесення виправдувального вироку зможе запобігти порушенню прав підозрюваного у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання з метою досягнення завдань кримінального провадження.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 9, 100, 131, 170-173, 309 КПК України, ст.ст. 1,9, 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Гєворкяна Ашота Арташевича про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна - задовольнити.

Передати у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління майно належне ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2), д.н.з. «НОМЕР_3», на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2018 у справі №757/27203/18-к накладено арешт.

Зобов'язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) забезпечити реєстрацію прав на управління та інших речових прав, що виникатимуть на підставі даної ухвали щодо передачі Національному агентству в управління майна, на яке накладено арешт, а саме автомобіль марки «LEXUS RX 350», 2008 року випуску, (№ куз. НОМЕР_2), д.н.з. «НОМЕР_3». Реєстрацію здійснити у суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 32014110130000014 від 19.02.2014.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає та виконується негайно.

Слідчий суддя