Вирок № 75038330, 19.06.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21830/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Трембача О.Л.,

за участі секретарів Веселовської В.Ю., Д’яковича О.О.,

з участю прокурора – Берестюка І.В.,

представників потерпілої ОСОБА_1- ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 686/21830/17-к по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, тимчасово не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

15.08.2017 року біля 10 години 15 хвилин, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по проїзній частині вул. Гастелло зі сторони вул. Козацької в напрямку до вул. Гречки, м. Хмельницького, поблизу будинку 10/4, що по вул. Гастелло, не переконавшись що це буде безпечно, в порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі Правил дорожнього руху), не зменшив швидкості руху автомобіля, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка рухалась по проїзній частині вул. Гастелло, поблизу будинку 10/4, з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля НОМЕР_2.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_4 вимог правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої травми стопи лівої нижньої кінцівки з садном бічної поверхні лівої стопи, рани з розчавленням м’яких тканин внутрішньої поверхні стопи та 1-го її пальця, крововиливом м’яких тканин тильної поверхні лівої стопи, уламковим внутрішнє-суглобовим переломом проксимального кінця 1-ї плеснової кістки лівої стопи зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

Своїми діями ОСОБА_4 порушив:

- вимоги п. 10.9 «Правил дорожнього руху України»:

Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він, у разі потреби, повинен звернутися за допомогою до інших осіб;

- вимоги п. 12.3 «Правил дорожнього руху України»:

У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Вище вказані порушення правил безпеки руху знаходяться в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками – заподіянням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_2

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що свою вину у вчиненні ДТП визнає повністю, крім цього вказав, що 15.08.2017 року біля 10 години 15 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по проїзній частині вул. Гастелло зі сторони вул. Козацької в напрямку до вул. Гречки, м. Хмельницького, поблизу будинку 10/4, що по вул. Гастелло. Після того, як почув удар, зупинив автомобіль. Визнає витрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 в сумі 6587 грн. 76 коп., проте не визнає завданої моральної шкоди. Повідомив, що передав їй, наступного дня для відшкодування завданого збитку, кошти в сумі 2500 грн.

Показаннями потерпілої ОСОБА_2, про те, що, 15.08.2017 року біля 10 години 15 хвилин, тримаючи у руках пакет зі сміттям вона перетинала дорогу зліва на право по діагоналі, побачила припаркований автомобіль і, не дійшовши до сміттєвих баків, їй на ногу заднім правим колесом наїхав на автомобіль. Після наїзду водій запропонував відвезти її до лікарні.

Показаннями свідка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_7, пенсіонера, про те, що рухаючись по вул. Козачій, перед ним, за 20 метрів, йшла дівчина та від сміттєвих баків, піднімався автомобіль. Вказує, що дівчина повернула за автомобіль в сторону баків і він не бачив, коли автомобіль наїхав на ОСОБА_2

Показаннями свідка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_9, пенсіонера, про те, що він бачив, що за кермом знаходився ОСОБА_4. Вказав, що почув лише звук зіткнення автомобіля з дівчиною і, що ОСОБА_4 при цьому вказує, що не бачив ОСОБА_2

Крім цього, вина ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в провадженні доказами, а саме:

Відомостями з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.08.2017 року, з фото-таблицями, відповідно до якого, автомобіль НОМЕР_1 на момент огляду знаходився на проїзній частині на відстані 1,4 метра від заднього правого колеса до правого краю проїзної частини, 1,3 метра від правого переднього колеса до правого краю проїзної частини та 16,5 метрів до будинку № 10 по вул. Гастелло. На автомобілі виявлено сліди потертості на декоративній накладці заднього бампера та правому задньому колесі.

Постановою про визнання автомобіля НОМЕР_2, речовим доказом;

Висновком судово-медичної експертизи № 1071 від 15.09.2017 року, відповідно до якого, згідно наданої медичної документації у ОСОБА_2, станом на 15.08-12.09.2017 року були виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми стопи лівої нижньої кінцівки з садном шкіри бічної поверхні (без уточнень якої саме) лівої стопи, раною з розчавленням м’яких тканин внутрішньої поверхні стопи та 1-го пальця, крововиливом м’яких тканин тильної поверхні лівої стопи, уламковим внутрішнє-суглобовим переломом проксимального кінця 1-ї плеснової кістки лівої стопи зі зміщенням уламків, що може бути наслідком не менше ніж одноразової дії тупого твердого предмету, що рухався, з тиском на стопу потерпілої та перекочуванням через цю стопу, яка в свою чергу могла бути розташована на твердому тупому предметі з переважаючою поверхнею – дорожньому покритті, за механізмом «притискання-тертя» (садно), «притискання» (крововилив), «притискання-тиск-тертя-роз’єднання тканин» (рана), «притискання-деформація» (перелом), про що свідчать локалізація, характер і властивості даних ушкоджень, які, за своїм характером, у даному випадку, є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».

Характер і локалізація перелічених вище ушкоджень не виключають можливості їх утворення під час ДТП – 15.08.2017 року;

Висновком автотехнічної експертизи № 5056/17-26 від 03.10.2017 року, згідно якого в заданій дорожній ситуації, якщо в момент виходу пішохода на проїзну частину автомобіль НОМЕР_2, знаходився в рухомому стані, водій ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 10.9, 12.3 «Правил дорожнього руху України»; за умови, якщо під час перетину пішоходом проїзної частини автомобіль знаходився в нерухомому стані, то відповідно до вимог п. 10.1 «Правил дорожнього руху України», зміст яких викладено в дослідницькій частині висновку до запитання №1.

При вказаних слідством обставинах пригоди водій автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_4 мав практичну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2, шляхом своєчасного застосування гальмування з зупинкою керованого ним транспортного засобу до наїзду, з моменту виникнення небезпеки для його руху, а саме з моменту, коли водій побачив пішохода.

Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 286 КК України, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов’язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 досудовим розслідуванням не встановлено, не надано таких і в суді.

Суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та особу винного. Суд враховує, що ОСОБА_4 не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, відповідно акту проведеного огляду лікарем наркологом, у нього наркоманії, алкоголізму немає. Епізодичне вживання алкоголю, примусового лікування не потребує.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень самим обвинуваченим та іншими особами, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Прокурором Хмельницької місцевої прокуратури було заявлено цивільний позов, в порядку ст.ст. 127, 128 КПК України, про стягнення з ОСОБА_4 витрат на лікування потерпілої в сумі 6587,76 грн., що підтверджується довідкою про витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 в травматологічному відділенні, що надана Хмельницькою міською лікарнею, від 09.10.2017 № 836.

Потерпілою ОСОБА_2 було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 13246,85 грн., що підтверджується копіями квитанцій, довідок та призначених для лікування засобів, та стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2018, за клопотанням ОСОБА_2, в якості співвідповідача, залучено страхову компанію «Київський страховий дім».

Представник ПАТ «Київський страховий дім» в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, подав до суду відзив на позовну заяву у кримінальному провадженні ОСОБА_2, у якому заперечує проти стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПАТ «Київський страховий дім».

В підтвердження вимог про стягнення витрат на лікування та моральної шкоди із ОСОБА_4 та ПАТ «Київський страховий дім», ОСОБА_2 надала суду копію полісу № АК/ 3580799, строк дії до 28.03.2018, між відповідачами у цивільному позові, за яким, в разі настання страхового випадку ПАТ «Київський страховий дім» зобов’язується виплатити за заподіяну шкоду життю і здоров’ю потерпілим страхову суму, що становить 200000 (двісті тисяч) грн.; в разі заподіяння шкоди майну - страхову суму 100000 (сто тисяч) грн. Розмір франшизи полісом не передбачений.

При підрахунку завданої матеріальної шкоди суд враховує добровільне, часткове відшкодування завданої шкоди ОСОБА_4 в сумі 2500 грн.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави, слід задовольнити в повному обсязі.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ПАТ «Київський страховий дім» про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити частково, а саме стягнути з ПАТ «Київський страховий дім». На користь ОСОБА_2 стягнути матеріальну шкоду в сумі 10746,85 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 15000 грн.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати в порядку ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить, 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_4на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи № 5056/17-26 від 03.10.2017 в розмірі 3714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) грн.

Речові докази:

- автомобіль «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_3, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4, залишити у його користуванні.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі Міністерства охорони здоров’я в особі Хмельницької міської лікарні,на р/р 31412535700002 в ГУДКСУ в Хмельницькій області в м. Хмельницькому МФО 815013, код ЄДРПОУ 38045529, до міського бюджету витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в сумі 6587 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

Позовну заяву у кримінальному провадженні ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування та моральної шкоди з ОСОБА_4 та ПАТ «Київський страховий дім» задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_2 10746 (десять тисяч сімсот сорок шість) грн. 85 (вісімдесят п’ять) коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4на користь ОСОБА_2 15000 (п’ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницькоїобласті.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: