Рішення № 75037758, 22.06.2018, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/787/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді – Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправними дії банку та розірвання кредитного договору,-

встановив:

06.06.2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій банку протиправними та розірвання кредитного договору.

На обґрунтування позовних вимог вказала на те, що 19.10.2010 року між нею та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір про надання банком послуг за умовами якого ОСОБА_3А отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна».

09 серпня 2013 року ОСОБА_3А було переоформлено платіжну картку «Універсальна» на престижну картку «Gold» і було видано кредит у розмірі 19500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

У 2016 році при зверненні банку до суду про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором їй стало відомо, що банк без її відома в односторонньому порядку збільшував відсоткову ставку за користування кредитом, а саме 01 вересня 2014 року до 32,4%, а також з 31 березня 2015 року до 42%.

Вважає такі дії банку незаконними, так як була поставлена в несправедливі умови, тому просить визнати їх протиправними та розірвати кредитний договір.

В судовому засіданні представник позивачки позов підтримав у повному обсязі.

19.02.2018 року представник відповідача подала заперечення на позов, в яких зазначила, що банк виконав усі умови договору, проінформував позивача про зміну відсотків по кредиту. Натомість позивачка із письмовими заявами про розірвання кредитного договору не зверталась, а отже прийняла нові тарифи та погодилась з їх зміною. Крім того, вказала що крім заперечень по суті позову банк заперечує проти його задоволення і у зв’язку з пропущенням строків позовної давності.

До суду представник відповідача не з’явилася, подала заяву про слухання справи у її відсутність.

Суд заслухавши пояснення представника відповідачки, перевіривши обставини та вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19.10.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 шляхом написання останньою анкети-заяви після її ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг, було укладено договір про надання банківських послуг.

Відповідно до умов договору ОСОБА_3А отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна ».

09.08.2013 року відповідачу, як активному клієнту за її згодою відповідно до умов укладеного 19.10.2010 року договору про надання банківських послуг було переоформлено кредит на престижну картку «Gold» у розмірі 19500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Дані обставини не заперечувались представником відповідачки.

Наведене свідчить, що під час укладення зазначеного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згiдно цiєї статтi ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією iз сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцiлому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку».

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами

Згідно із частинами першою, другою статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно із частиною третьою статті 653 ЦК України в разі зміни договору зобов’язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

Відповідно до п.1.1.3.2.3 4 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну тарифів, при цьому банк зобов’язаний не менше чим за 7 днів, до введення змін повідомити клієнта. Якщо банк не отримав повідомлення від клієнта про непогодження із внесеними змінами, то рахується, що клієнт прийняв нові умови.

Крім того, в п. 1.1.3.2.9 банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, зміна Умов і правил про надання банківських послуг) встановити контакт з клієнтом, використовувати будь-які зазначені канали зв’язку: відправлення SMS- повідомлення на мобільний телефон клієнта; поштовий лист; телеграма, повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах та терміналах самообслуговування, інші засоби комунікації.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем дійсно було внесено зміни до тарифів, а саме відповідно до наказів банку № СП -2014-6915682 від 18.08.2014 року відсоткова ставка була збільшена до 32,40% та наказу № СП-2015-6552838 від 18.02.2015 року була збільшена до 42%.

Тому, банк відповідно до п.п. п.1.1.3.2.3 4.1.1.3.2.9 Умов і правил надання банківських послуг на мобільний телефон клієнта було відправлено 15.08.2014 року та 15.03.2015 року SMS- повідомлення про підняття відсоткової ставки (а.с.34,35).

Отже доводи позивачки, що банк не повідомив її про підняття відсоткової ставки спростовуються вищенаведеними доказами.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З матеріалів справи вбачається, що після отриманих повідомлень про підвищення відсоткової ставки, позивачка до банку про незгоду з таким підвищенням та про розірвання кредитного договору не зверталась, а продовжувала виконувати взяті на себе зобов’язання по новій кредитній ставці.

Відповідно до п.15 постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року, при вирішенні спорів щодо розірвання кредитного договору з посиланням, на інші суттєві обставини, суд має враховувати положення частини другої статті 652 ЦК і виходити з того,що закон пов’язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин,а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин.

Згідно з ч.2 ст.652 ЦК якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених правових норм та досліджених у судовому засіданні обставин справи суд приходить до висновку, що збільшення відсоткової ставки не є безумною підставою для задоволення вимог позивача для розірвання кредитного договору, тому в позові з цих підстав слід відмовити.

Керуючись ст.ст.81, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355, ч.2 ст.430 ЦПК України суд, -

ухвалив:

В позові ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправними дії банку та розірвання кредитного договору – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено – 02.07.2018 року.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НА № 784808, РНОКПП НОМЕР_1, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 30510.

Відповідач: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ14360570, що знаходиться в м. Києві, вул. Грушевського, 1д, поштовий індекс 01001.

Суддя: