Рішення № 75037650, 20.06.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13356/17

Провадження № 2/643/1557/18

20.06.2018

20 червня 2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначає, що у лютому 2010 останні звернулися з проханням позичити їм грошові кошти для власних потреб. 20.02.2010 між ОСОБА_4 та відповідачами укладений нотаріально посвідчений договір позики, за умовами якого відповідачі отримали від позивача грошові кошти в сумі 80000грн., що є еквівалентом 10000 доларів США зі строком виплати 31.12.2014. 08.08.2013 відповідач ОСОБА_3 частково повернув позивачу 19000грн., що на час повернення було еквівалентно 2330 доларів США, про що є відмітка у нотаріально посвідченому договорі. Оскільки відповідачами тривало не повертається сума позики у повному обсязі, позивач вважає за необхідне з останніх також стягнути і 3% річних за прострочення виконання взятого зобов’язання, що становить 808,41 долар США, а тому сума боргу у загальному розмірі становить 8478,41 доларів США.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав вимоги позову і просить їх задовольнити.

Відповідачі вимоги позову не визнали у повному обсязі, посилаючись на те, що працювали у Котлґяра О.І., який був потерпілим у кримінальному провадженні, обвинуваченими у якому були відповідачі. Договір позики укладали, однак під впливом, оскільки побоювалися, що за вироком суду, у разі якщо не підпишуть договір, можуть отримати покарання у вигляді позбавлення волі. Дійсно, у нотаріуса оформлювався договір, який відповідачі не читали, копії договору не отримували, ОСОБА_3 повертав позивачу 2330 доларів США, як покриття боргу. Просять у задоволені вимог позову відмовити у повному обсязі.

Суд вивчивши доводи позивача, заперечення відповідачів, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що 20.02.2010 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зайняли у ОСОБА_4 80000грн., що є еквівалентом 10000 доларів США зі строком виплати боргу 31.12.2014.

У випадку невиконання умов цього договору позичальники сплачують позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позичальники зобов’язуються повертати позикодавцю позику щомісяця частками, які не можуть бути меншими ніж 200 доларів США на час розрахунку відповідно до офіційного курсу НБУ.

Якщо позичальники не повернуть позичену суму грошей до зазначеного строку або у разі невиконання робіт неналежного виконання більш п’ятнадцяти днів умов договору позикодавець у праві звернутися у встановленому законом порядку до суду або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Позичальники отримали гроші повністю до підписання цього договору.

Такі обставини вбачаються із договору позики від 20.02.2010, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.4)

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошову суму, а позичальник зобов’язується повернути таку ж саме грошову суму (суму позики).

Згідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що 08.08.2013 ОСОБА_3 повернув ОСОБА_4 2330 доларів США, однак до часу пред’явлення позову й до сьогоднішнього часу не повернули суму боргу у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Положення ст.625 ЦК України зазначають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити суму боргу, а також три відсотка річних від простроченої суми.

Далі, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів,їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, як вбачається із п. 2 договору позики від 20.02.2010 у випадку невиконання умов цього договору позичальники сплачують позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого телексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Розмір 3% річних від простроченої суми за період користування позикою з 01.01.2015 по 20.11.2017 становить 808,41 доларів США.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України законодавець допускає, що сторони можуть визначити в грошову зобов’язані грошовий еквівалент в іноземної валюті і в такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривні за офіційним курсом НБУ.

Ствердження відповідачів, що останніми нібито не читався зміст договору, їх примусили його підписати, грошові кошти не отримували тощо, суд вважає голослівними, та такими, що не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Між тим, з боку відповідачів не надано суду жодного належного та переконливого доказу у підтвердження своїх доводів і заперечень, не спростовано обставин визначених у договорі тощо.

Наявність звернення відповідачів до правоохоронних органів на дії позивача, не є підставами для звільнення від виконання взятих на себе зобов’язань за договором позики.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позову є обґрунтованими і у суду є підстави для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 76-80, 81, 83, 141,206,258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 533, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_4 (ІН: НОМЕР_1) основну суму боргу за договором позики від 20.02.2010 у розмірі 7670 (сім тисяч шістсот сімдесят) доларів США, що еквівалентно станом на 20.06.2018 за офіційним курсом НБУ становить 202794 (двісті дві тисячі сімсот дев’яносто чотири)грн., 80 коп. та три відсотки річних на основну суму боргу за договором позики від 20.02.2010 у розмірі 808 (вісімсот вісім) доларів США, 41 цент, що еквівалентно станом на 20.06.2018 за офіційним курсом НБУ становить 21374 (двадцять одна тисяча триста сімдесят чотири)грн., 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 (ІН: НОМЕР_1)понесені витрати щодо сплати судового збору в сумі 2249 (дві тисячі двісті сорок дев’ять)грн., 99 коп. в рівних частинах з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів.

Повний текст складений 27.06.2018

Суддя