Рішення № 75037612, 26.06.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/12295/17

Провадження № 2/643/1293/18

26.06.2018

26 червня 2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Харківської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому зазначає, що 24.09.2003 помер батько ОСОБА_4 та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 1/6 частини квартири АДРЕСА_1. 2/3 частини належить доньки позивача – ОСОБА_3, 1/6 частина належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2003. Позивач спадщину прийняла фактично, оскільки на день смерті батька проживала з ним в однієї квартири. До смерті батька позивач разом із неповнолітньою на той час донькою, проживали у ІНФОРМАЦІЯ_1 до 17.09.2003, тобто до купівлі квартири, а після, усі разом знялись із реєстрації по вказаної вище адреси і переїхали у нову квартиру АДРЕСА_1. Однак, батько не зміг зареєструватися у новій квартирі, померши при трагічних обставинах. Позивач звернулася до нотаріальної контори з метою оформити спадщину, однак неї відмовлено. 05.11.2003 через півтора місця після відкриття спадщини, позивач разом із донькою зареєструвались у квартирі, де і проживають по сьогоднішній час, що є, на думку позивача, фактичним прийняттям спадщини після смерті батька.

Позивач, його представник в судовому засіданні підтримали викладені обставини і вимоги позову, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надавши заяви про слухання справи за її відсутністю.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з’явися, будучі належним чином посудомленим про день, час та місце судового засідання.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, надані докази, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, встановлено, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_1.

23.04.1991 шлюб між батьками позивача розірваний.

Такі обставини підтвреджено копіями свідоцтва про народження, про розірвання шлюбу (а.с.6,7,17).

Власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2003, по 1/6 частини квартири, кожний, є – ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

24.09.2003 ОСОБА_4 помер.

Такі обставини підтверджено копіями повторного свідоцтва про смерть, серії 1-ВЛ № 245061 від 09.12.2009, актовий запис № 9254, договору купівлі-продажу від 20.09.2003, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.09.2003, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 5, 8-10).

Відповідно до положень ст. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України (01.01.2004), зазначений Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини, що виникли до набрання цим Кодексом чинності, суд застосовує положення Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 525, 527 та 529 ЦК України (у редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця. До числа спадкоємців першої черги належать діти спадкоємця.

Місцем відкриття спадщ9ини визначається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно не відомо, - місцем знаходження майна або його основної частки (ст. 526 ЦК України).

Так, із копії довідки про склад сім’ї № 371 від 21.09.2001 ОСОБА_4 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

Із листа КП «Жилкомсервіс» від 10.10.2016 вбачається, що ОСОБА_4, який проживав та був зареєстрований з 22.04.1983 АДРЕСА_2, знятий з реєстрації 17.09.2003. разом із ОСОБА_4 були зареєстровані донька ОСОБА_1 та онука ОСОБА_3 (а.с.11).

12.09.2003 згідно договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_4, ОСОБА_1, що також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 купили по 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 2/3 частини вказаної вище квартири (а.с.8).

Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що 25.09.2003 зареєстровано за вказаними вище особами право власності (а.с.9,10).

Із довідки КЖЕП Московського району від 20.02.2007 вбачається, що ОСОБА_1 дійсно зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 і разом із нею мешкає ОСОБА_3; ОСОБА_4 у даній квартири зареєстрований не був, т.я. помер 24.09.2003 (а.с.12).

Із довідки з місця проживання про склад сім’ї та прописку, виданої КП «Жилкомсервіс», дільниця від 19.02.2016 вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 05.11.2003 (а.с.13).

Відповідно до ст.ст. 548, 549 ч.1 ЦК України ( в редакції 1963) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, а якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, то ці дії свідчать про прийняття спадщини.

Позивач посилається на той факт, що ОСОБА_4 трагічно помер 24.09.2003 не встигши прописатися у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до положень ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.

Між тим, з боку позивача жодним, належним та переконливим доказом не підтверджено факту того, що місцем відкриття спадщини є останнє постійне місце проживання ОСОБА_4 саме у квартирі АДРЕСА_1 і те, що позивача на день смерті батька постійно з ним проживала тощо.

Отже, у суду відсутні докази факту прийняття спадщини з боку позивача.

Надання суду у підтвердження факту прийняття спадщини після смерті батька 24.09.2003, акту, складеного мешканцями будинку № 12 по вул. Познанській, який датований 21.09.2017, про переїзд позивача, її батька у кінці 2003 до квартири АДРЕСА_1 тощо, на думку суду, не є достовірними та належними доказами, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Вказаний акт складений про події пятнадцятирічної давнини, що викликає певні сумніви, а мешканці будинку, що його склали, до суду в якості свідків запрошені з боку позивича не були та під присягою вказані у акту обставини, не підтвердили.

Будь-яких інших доказів з боку позивача у підтвердження своїх доводів та вимог позову, не надано.

Далі, із листа Третьої Харківської державної нотаріальної контори за № 1829/01-16 від 20.09.2017 вбачається відмова у прийнятті від ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після померлого 23.09.2003 ОСОБА_4, який на день смерті ніде не був зареєстрований, оскільки для прийняття спадщини згідно ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, який ОСОБА_1 пропустила та запропоновано звернутися до суду з питанням визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.19).

21.12.2017 за № 2635/01-16 на адресу суду надійшла інформація Третьої Харківської державної нотаріальної контори про те, що після померлого 24.09.2003 ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини або відмову від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась (а.с.34).

Отже, аналізуючи вищенаведене, дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що вимоги позову належним чином не доведені, а тому у суду відсутні правові підстави для його задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2. 12, 76-81, 83, 258, 259, 263-268, 280-286, 315 ЦПК України, ст.ст. 525, 527, 529, 548, 549 ЦК України (у редакції 1963 року), суд –

в и р і ш и в:

В задоволені вимог позову відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту цього рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Повний текст складений 02.07.2018

Суддя