Рішення № 75036189, 18.06.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4699/17

Провадження № 2-а/638/35/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді: Шишкіна О.В.,

за участі секретарів Скрипаченко В.Р., Котяш Н.В., Голуб Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Адміністрації державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

27.03.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ в Харківській області, в якому просив: визнати дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 неправомірними; зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 01.03.2017 року та виплату пенсійного забезпечення з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, інші премії та виплати (одноразова премія, ОВГ за бойову готовність, премія 33,3 % та інші), з яких було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, згідно картки грошового забезпечення; зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.03.2016 року та виплату пенсійного забезпечення відповідно до ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні із військової служби, інші премії та виплати (одноразова премія, ОВГ за бойову готовність, премія 33,3 % та інші), з яких було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 1280,00 грн.

В обґрунтування зазначених вимог вказав, що він був звільнений з військової служби в запас Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 01.082008 року №336-ос з посади начальника 1 відділення інспекторів відділу прикордонної служби «Деревини» 2 категорії (тип Б) Чернігівського прикордонного загону, з правом носіння військової форми одягу та 21.08.2008 року виключений із списків особового складу Північного регіонального управління ДПСУ.

З 22.08.2008 року знаходиться на обліку та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 62% в Управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян в м. Харкові.

Пенсія позивачу призначена головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на підставі Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 22.08.2008 року довічно.

Ухвалою суду від 14.04.2018 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито скорочене провадження по справі за вище вказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду 03.05.2018 надано заперечення проти адміністративного позову, в якому вказано, що з 22.08.2008 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за чим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач зазначає, що повноважень щодо внесення змін в документи, які були надані на позивача адміністрацією Державної прикордонної служби України і на підставі яких була призначена пенсія, у органів Пенсійного фонду України не має та вказує на те, що звернення до суду стосовного даного питання є передчасним.

Ухвалою суду від 30.03.2018 року прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог по справі за вище вказаним позовом та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом учасників справи у судове засідання.

Представником відповідача через канцелярію суду 12.04.2017 надано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якому вказано, що відповідачем було здійснено призначення розрахунок пенсії позивача на підставі документів, наданих ГУМВС України в Харківській області, зокрема грошового атестата №8 від 04.06.2010 року та довідки до грошового атестату №8 від 04.06.2010 року. У грошовому атестаті не було вказано доплати за роботу в нічний час, доплати за роботу в святкові дні, індексацію, компенсації за невикористану відпустку, а відтак, останні під час не були враховані при призначенні позивачу пенсії. Також представником відповідача вказано, що зазначені у довідці від 26.02.2018 р. № 78 додаткові види грошового забезпечення за період з 03.06.2008 р. по 02.06.2010 р. не є такими, що враховуються під час призначення пенсії, а відтак відповідача відсутній законодавчо визначений обов’язок щодо здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки. Крім того, представником відповідача вказано, що станом на день винесення судом ухвали про прийняття уточнених позовних вимог позивачем не було отримано відмови, а відтак права позивача не були порушені, що суперечить сутності судового захисту в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги є передчасними. Також представником відповідача вказано, що в даному випадку дана частина позовних вимог не пов’язана із перерахунком пенсії на підставі ст.. 63 Закону №2262-ХІІ, а підставою звернення до суду є неврахування, на думку представника позивача, усіх видів грошового забезпечення при призначенні пенсії, а відтак, ці позовні вимоги знаходяться поза межами шестимісячного строку визначеного ст.122 КАС України. З огляду на вказане відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

17.10.2017 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних умов.

26.10.2017 року Державною прикордонною службою України подано заперечення проти позовної заяви.

15.11.2017 року Головним Управлінням пенсійного фонду України в Харківській області подано заперечення проти заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1

11.05.2018 року позивач надав до суду заперечення щодо заперечень та пояснень відповідачем.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є пенсіонером прикордонної служби, якому була призначена пенсія.

При цьому, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Відповідно до листа до головного управління пенсійного Фонду України в Харківській області від 27.11.2008 року №181 ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років. При обчисленні враховано грошове забезпечення : посадовий оклад 1100.00 грн, оклад за військове звання 125.00 грн., процентна надбавка за вислугу років 30% 367,50 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 1181,04 грн., всього 2773,54 грн., основний розмір пенсії 62 % грошового забезпечення (вислуга років 24) у розмірі 1719,59 грн.

Відповідно витягу з Наказу від 21 серпня 2008 року вислуга років на день звільнення всього становить 24 роки 00 місяців 02 дні.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно частини 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - постанова №393) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 та 2 ст.9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Кабінет Міністрів України Постановою від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 встановив для військовослужбовців Збройних Сил України щомісячний додатковий вид грошового забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду. Постійний характер допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161.

Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.

Верховним Судом України в постанові від 20.10.2015 року у справі №21-2942а15 зроблено висновок, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї Постанови).

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (далі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Наказом Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" передбачено грошове забезпечення військовослужбовців та порядок їх виплат, в тому числі розмір одноразових премій.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 №4 "Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" вказано, що відповідно до ст.63 Закону України №2262-ХІІ та п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям та особам, котрі мають право на пенсію згідно із цим Законом, провадиться у зв'язку зі зміною (що сталася після звільнення їх зі служби) розмірів грошового забезпечення, виходячи з якого обчислюються пенсії. При збільшенні розміру окладів грошового утримання (посадового окладу й окладу за військовим (спеціальним) званням) перерахунку підлягають як відсоткова надбавка за вислугу років, так і інші додаткові види грошового забезпечення, що враховувалися при обчисленні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від зазначених окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з таємними документами, умови служби тощо).

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що щомісячні додаткові грошові винагороди, матеріальні допомоги, грошові допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року по справі № 21-70а15.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.246 КАС України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 640,00 грн., згідно квитанції №0.0.739402763.1 від 05.04.2017 року та 640 грн, згідно квитанції №0.0.734379550.1 від 27.03.2017 року який на підставі ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на користь ОСОБА_1

Крім того, щодо позовних вимог позивача про встановлення судового контролю за виконаннм відповідачем судового рішення у цій справі та подання ним до суду звіту про виконання ним судового рішення протягом 15-ти днів з моменту набрання ним чинності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За встановлених у даній справі обставин, судом не вбачається підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Водночас, суд зазначає, що порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Згідно із пунктами 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку № 45 рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі Кечко проти України (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, з огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що оскільки право на перерахунок пенсії позивача передбачено нормами діючого законодавства та було дотримано вимоги Порядку №45 для проведення виплати пенсії позивачу в перерахованому розмірі, ОСОБА_1 має законні підстави для перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, позивачем строк на звернення до суду в даному випадку не пропущено, через що відсутні підстави для застосування наслідків пропущення позивачем строку для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 6-14, 22, 72, 77, 90, 132, 139, 241, 242-246, 255, 293, 295, 382 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, Адміністрації державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій – задовольнити повністю.

Визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії неправомірними.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 01.03.2017 року та виплату пенсійного забезпечення з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, інші премії та виплати (одноразова премія, ОВГ за бойову готовність, премія 33,3 % та інші), з яких було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, згідно картки грошового забезпечення.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01.03.2016 року та виплату пенсійного забезпечення відповідно до ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням розміру грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні із військової служби, інші премії та виплати (одноразова премія, ОВГ за бойову готовність, премія 33,3 % та інші), з яких було сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 1280,00 грн.

Допустити негайне виконання рішення у межах виплати за один місяць.

Повний текст рішення виготовлено 27.06.2018 року.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: суддя О.В. Шишкін