Постанова № 75035932, 26.06.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2852/17Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/646/18 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 53

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Коваль О.І.

та сторін: ОСОБА_1, представника ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Кунинець Н.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/2852/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року, ухваленого суддею Ромазаном В.В., повний текст якого складений 20 квітня 2018 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

у березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про поновлення її на посаді начальника Академічного відділення (м. Тернопіль) АТ "Райффайзен Банк Аваль" з 29 грудня 2016 року (з дня подачі нею заяви про переведення); стягнути з відкритого АТ "Райффайзен Банк Аваль" на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з врахуванням розміру посадового окладу начальника Академічного відділення (м. Тернопіль) АТ "Райффайзен Банк Аваль" - 7 100 (сім тисяч сто) гривень в місяць; стягнути з відповідача на користь держави судові витрати; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі і стягнення заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що з 18 листопада 2014 року працювала на посаді начальника Галицького відділення (м. Тернопіль) АТ "Райффайзен Банк Аваль", проте наказом № 181-20-к від 02 лютого 2017 року її було звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням чисельності працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. 29 грудня 2016 року їй був наданий перелік вакантних посад, де було зазначено посаду начальника Академічного відділення (м. Тернопіль), однак, регіональний менеджер з управління групою відділень (м. Тернопіль) Львівської ОД - ОСОБА_4, вказав, щоб зайняти дану посаду позивачці необхідно надати резюме, однак вона відмовила в наданні свого резюме і оформила заяву про переведення її на дану посаду. Внаслідок відбору серед претендентів на вакантну посаду ОСОБА_1 було відмовлено в переведенні на вакантну посаду начальника Академічного відділення. Вважає, що даний відбір був упередженим ставленням до неї з боку начальника регіонального менеджера з управління групою відділень (м. Тернопіль) Львівської ОД - ОСОБА_4

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року у справі №607/2852/17ц та ухвалити нове рішення, яким поновити її на посаді начальника Академічного відділення (м. Тернопіль) АТ "Райффайзен Банк Аваль" з 29 грудня 2016 року (з дня подачі нею заяви про переведення) та стягнути з АТ "Райффайзен Банк Аваль" на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з врахуванням розміру посадового окладу начальника Академічного відділення (м. Тернопіль) АТ "Райффайзен Банк Аваль" - 7 162 (сім тисяч сто шістдесят дві) гривні в місяць; стягнути з відповідача на користь держави судові витрати; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі і стягнення заробітної плати, посилаючись на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги ряд доказів, що мають суттєве значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд не врахував того факту, що на час подачі заяви на переведення ОСОБА_5, останній перебував на лікарняному, що підтверджується показами свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Також, не взято до уваги упередженого ставлення керівництва банку до неї, після того як нею було подано службову записку про порушення ОСОБА_4 Кодексу професійної поведінки Групи РЦБ і керівництвом не вжито жодних заходів щодо даного порушення. Натомість її дії розглядались Управлінням протидії шахрайству, проти неї налаштовували працівників відділення і т.п., тобто любі дії щодо ускладнення їй роботи у відділенні. Також те, що її посадовий оклад був нижчим за інших працівників. Після повідомлення про скорочення, їй пропонували посади, які не відповідали її профілю, а саме - інкасатора, касира, і якщо були посади, які вона б могла обіймати, то вони знаходились в інших регіонах.

Від АТ "Райффайзен Банк Аваль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року у справі №607/2852/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 29 травня 2018 року без задоволення, посилаючись на те, що вона є необґрунтованою, вимоги викладені в ній не відповідають вимогам чинного законодавства і суперечать дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах судової справи належними та допустимими доказами, окрім того, позивач не надає жодних доказів, які б спростовували викладені в рішенні першої інстанції висновки, а відтак її твердження про неврахування судом певних фактів та доказів є абсолютно голослівними та надуманими. Доводи позивача про те, що судом не враховано той факт, що на час подачі заяви про переведення ОСОБА_7 він перебував на лікарняному є необґрунтованими, оскільки останній перебував у трудових відносинах з Банком, а очолюване ним відділення підлягало ліквідації згідно з Постановою Правління Банку №П-198/5 від 24 жовтня 2016 року, тому заява про переведення на іншу роботу в банку є його правом, яке відповідає чинному законодавству. Відносно доводів щодо упередженого ставлення керівництва Банку до ОСОБА_1 є лише її припущеннями, які не підтверджені жодними доказами і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Крім цього, ОСОБА_1 за весь час роботи в Банку не висловлювала жодного разу своїх невдоволень щодо оплати праці. Також, з моменту винесення Наказу про попередження про наступне звільнення і до дати звільнення, їй пропонувалися усі наявні у Банку посади, на які вона могла претендувати і не лише в м. Тернополі, оскільки позивачем до Департаменту персоналу не надходило заяви про переведення на інші пропоновані Банком вакантні посади, то 02 лютого 2017 року її було звільнено за п.1 ст.40 КЗпП України. Тому, позивачем в судовому порядку в суді першої інстанції не було доведено тих обставин на які вона посилалася, а відповідач належними та допустимими доказами доведено її законне звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці Банку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Куниненць Н.Й. апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача дійсно відбулася ліквідація відділення банку, яку очолювала позивач і відповідно - скорочення чисельності працівників. Позивача в силу вимог ст.49-2 КЗпП України було належним чином попереджено про звільнення. ОСОБА_1 неодноразово пропонувалися інші вакантні посади, від яких вона відмовилася і тому суд вважав, що відповідач правомірно розірвав трудовий договір із позивачем за п.1 ст.40 КЗпП України, із додержанням вимог, передбачених нормами КЗпП України.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується і вважає його таким, що відповідає зібраним по справі доказам.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст. ст. 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Як зазначено в п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06 листопада 1992 року, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. (Абзац другий пункту 19 в редакції Постанови Верховного Суду України N18 (v0018700-95) від 26.10.95)

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Судам слід мати на увазі, що при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу №544-к від 18 листопада 2014 року була переведена на посаду начальника Галицького відділення (м. Тернопіль) AT "Райффайзен Банк Аваль" з 18 листопада 2014 року.

Як вбачається із постанови Правління AT "Райффайзен Банк Аваль" №П-198/5 від 24 жовтня 2016 року "Про внесення змін в організацію виробництва і праці, організаційну структуру AT "Райффайзен Банк Аваль", та скорочення чисельності працівників відділень AT "Райффайзен Банк Аваль" вирішено, зокрема: 1. Виключити з організаційної структури Банку датою звільнення/переведення останнього працівника відділення Банку згідно з додатком № 1 до цієї постанови; 2. Скоротити відповідно до вимог чинного законодавства України всю чисельність та штат працівників відділень зазначених в п.1 цієї постанови; 6.1 Попередити та ознайомити під підпис працівників Відділень, зазначених в п.1 цієї Постанови Правління: про наступне звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: за скороченням штату та чисельності (п. 1 ст.40 КЗпП України), відповідно до вимог чинного законодавства України; 7.1 провести процедуру звільнення працівників Відділень, зазначених в п.1. цієї Постанови Правління, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: скорочення штату та чисельності працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України), або переведення цих працівників за їх згодою на пропоновані посади у встановленому чинним законодавством України порядку у відповідності до рішення Правління Банку наказу. 7.3 Внести необхідні зміни до штатного розкладу банку, у встановленому банку порядку. 8. Затвердити план заходів про виключення відділень з організаційної структури банку.

Як видно із Додатку №1 до зазначеної постанови Правління, що ліквідації підлягали 11 відділень Банку, в тому числі відділення в м. Тернополі, а саме: Київське відділення (м. Тернопіль) та Галицьке відділення (м.Тернопіль), яке очолювала позивач.

Станом на 24 жовтня 2016 року чисельність Галицького відділення (м.Тернопіль) AT "Райффайзен Банк Аваль" становили 4 одиниці, у тому числі начальник відділення - ОСОБА_1

Відповідно до Наказу № 1961к ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 27 жовтня 2016 року "Про попередження про наступне звільнення за скороченням чисельності та штату працівників та пропонування іншої роботи" вирішено попередити працівників відділень, вказаних у додатку № 1 до цього наказу, у т.ч. ОСОБА_1, про наступне можливе звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: скороченням штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України), через два місяці з дня ознайомлення з цим Наказом (далі - Наказ) та запропонувати працівникам роботу в АТ "Райффайзен Банк Аваль" на інших посадах згідно з додатком №2 до цього наказу. Ознайомити з Наказом працівників під підпис з зазначенням ними дати їх ознайомлення з цим наказом. Повідомити працівників про наявність вакантних посад у Банку (додаток №2 до наказу). У випадку згоди на переведення на іншу роботу працівникам передати до підрозділу персоналу заяву про переведення на обрану посаду. Ненадання вказаних заяв працівниками буде вважатися відмовою від пропонованих посад. У разі відкриття вакансій та створення нових посад у Банку, пропонувати ці посади працівникам відповідно до вимог чинного законодавства. Працівникам, у випадку згоди на переведення на іншу роботу за вказаними посадами, передати до підрозділу персоналу заяви про переведення на обрану посаду. Ненадання вказаних заяв працівниками буде вважатися відмовою від пропонованих посад. При відсутності вакантних посад за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівників від переведення на пропоновані посади, здійснити звільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а саме: за скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України, через два місяці з дня ознайомлення з Наказом, при наявності згоди профспілкового комітету у встановленому чинним законодавством порядку. При звільненні працівників провести розрахунки з цими працівниками у порядку та строки, встановлені чинним законодавством (а.с. 34-39).

ОСОБА_1 неодноразово, а саме 03.11.2016р., 15.11.2016р., 05.12,2016, 06.12.2016, 29.12.2016, 20.01.2017р., 02.02.2017р. АТ "Райффайзен Банк Аваль" надавались пропозиції щодо вакантних посад станом на вказані дати, про що свідчить підпис позивача.

29 грудня 2016 року ОСОБА_1 подала заяву до Департаменту персоналу АТ "Райффайзен Банк Аваль", в якій просила перевести її на посаду начальника Академічного відділення АТ "Райффайзен Банк Аваль" з посадовим окладом 7 100 (сім тисяч сто) гривень на місяць (а.с.57).

Крім цього, на зайняття вакантної посади начальника Академічного відділення АТ "Райффайзен Банк Аваль" було подано заяву начальником Київського відділення ОСОБА_5, посада якого також підлягала скороченню в зв'язку з ліквідацією відділення. Також було подано заяву на зайняття зазначеної вакантної посади головним економістом Академічного відділення ОСОБА_8

З метою проведення відбору серед претендентів на вакантну посаду начальника Академічного відділення (м. Тернопіль) та оцінки їх відповідності знань та умінь кваліфікаційним вимогам даної посади, Львівською обласною дирекцією АТ "Райффайзен Банк Аваль" 04 січня 2017 року у складі створеної комісії, проведено зустріч із претендентами (ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_8В.) на зайняття вакантної посади, про що свідчить протокол зустрічі.

За результатами відбору кандидата на вакантну посаду начальника Академічного відділення (м. Тернопіль) зазначеною комісією було прийнято рішення та затверджено кандидатуру колишнього начальника Київського відділення (м. Тернопіль) ОСОБА_5

Витягом з протоколу №54 засідання профспілкового комітету ППО Львівської ОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 18 січня 2017 року ухвалено: прийнявши до уваги інформацію підрозділу персоналу та згідно зі ст.43 КЗпП України надано згоду на звільнення за скороченням штату та чисельності відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України ОСОБА_1 - начальника Галицького відділення (м. Тернопіль) (а.с. 56).

Наказом №181-20-к від 02 лютого 2017 року звільнено з роботи ОСОБА_1, начальника Галицького відділення (м. Тернопіль) АТ "Райффайзен Банк Аваль" у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України та виплатити вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку в сумі 5 291 (п'ять тисяч двісті дев'яносто одну) гривню 22 копійки (а.с. 85).

З розписки від 02 лютого 2017 року видно, що ОСОБА_1 отримала трудову книжку (а.с. 86).

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що даний відбір є якраз підтвердженням упередженого ставлення до неї з огляду на те, що у процесі працевлаштування осіб, які підлягають звільненню у зв'язку зі змінами в організації виробництва, переведення працівників, що підлягають звільненню, на вакантні посади і робочі місця, не діють правила про переваги на залишення на роботі, встановлені ст.42 КзпП України, оскільки переважне право на залишення на роботі не тотожне праву на працевлаштування на нову посаду.

Крім того, питання переводу працівників на іншу посаду є виключною компетенцією власника або уповноваженого ним органу, суд не наділений повноваженням з'ясовувати питання щодо доцільності такої перестановки (переводу).

Також судом не було здобуто належних, допустимих та достовірних доказів щодо упередженого ставлення керівництва банку до позивача, а сам факт перевірки управлінням протидії шахрайству не є доказом упередженого ставлення.

Крім цього, апеляційний суд не наділений правом переоцінки доказів, в тому числі і показів свідків.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 травня 2018 року було зупинено виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року підлягає поновленню.

Судові витрати понесені в зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2018 року.

Судові витрати понесені в зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції віднести на рахунок держави.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 липня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак