Ухвала суду № 75034348, 29.06.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.06.2018 Справа № 554/4981/18

Провадження № 1-кс/554/5853/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Топчій В.В., прокурора Перехрест Р.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Полтавській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 393, ч. 1 ст. 263 КК України, по матеріалам досудового розслідування № 12018170260000461, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

Слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170260000461 від 27.06.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 393, ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 27 червня 2018 року, близько 12 години 30 хвилин, громадянин ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з громадянкою ОСОБА_3 та підсудним ОСОБА_4, які попередньо у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці вступили у злочинну змову направлену на втечу з-під варти підсудного громадянина ОСОБА_4, відповідно до якого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, та 27.06.2018 року під час конвоювання якого в приміщенні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області, розташованого в м. Миргород по вулиці Гоголя, 133, громадянин ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, перебуваючи за кермом автомобіля марки «Ауді А6», номерний знак європейського зразка LT EEO987, що знаходився по вулиці Гоголя у м. Миргород, неподалік Миргородського міськрайонного суду надав зазначений автомобільний транспортний засіб підсудному ОСОБА_4, тобто засіб для здійснення втечі з під варти і відвіз на вказаному автомобілі підсудного ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у невідомому напрямку, чим допоміг вчинити втечу з-під варти підсудного ОСОБА_4

За даним фактом 27.06.2018 року СВ Миргородським ВП ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 393 КК України за №120181702660000461.

За даним фактом 27.06.2018 року СВ Миргородським ВП ГУНП в Полтавській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України за №1201817260000068.

27.06.2018 року кримінальні провадження №120181702660000461 та №1201817260000068 об’єднані в одне провадження за номером №120181702660000461.

28 червня 2018 року прокуратурою Полтавської області підслідність у кримінальному провадженні №120181702660000461 змінено за слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області.

28.06.2018 року в 12:00 год. в порядку ст. 208 КПК України було затримано громадянина ОСОБА_1.

28.06.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 393 КК України.

З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, оскільки він розкаюється у скоєному, співпрацює зі слідством, зобов’язується з’являтися за викликами.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки ризики не доведені, підозрюваний співпрацює зі слідством. Вважає, що стосовно ОСОБА_1 слід обрати домашній арешт або заставу в мінімальному розмірі.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що 28.06.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 393, ч.1 ст. 263 КК України.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, висунута підозра є обґрунтованою.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, в судовому засіданні стороною кримінального провадження надані докази, які на думку слідчого судді свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 393, ч.1 ст. 263 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події за адресою Полтавська область, м. Миргород вул. Гоголя; показами свідка ОСОБА_6, як являється захисником ОСОБА_4;показами свідка ОСОБА_7; протоколом огляду місця події, а саме приміщенні Миргородського міжрайонного суду Полтавської області за адресою м. Миргород, вул. Гоголя; протоколом огляду місця події за адресою Полтавська область, м. Миргородський район с. Зубівка в напрямку с. Колутець де знаходиться в полі з кукурудзою автомобіль Ауді з номерним знаком LT EEO987; протоколом огляду місця події за адресою м. Миргород, вул. Гоголя, 45; протоколом впізнання за фотознімком за участі ОСОБА_8; протоколом допиту свідка ОСОБА_9; протоколом впізнання за фотознімком за участі ОСОБА_9; протокол допиту свідка ОСОБА_10;протокол допиту свідка ОСОБА_11; протоколом допиту свідка ОСОБА_12; протоколом допиту свідка ОСОБА_13; протокол допиту свідка ОСОБА_14; протоколом допиту свідка ОСОБА_15; протокол допиту свідка ОСОБА_16; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 який повідомив, що підвозив чоловіка до автостанції с. В.Сороченці; протокол пред’явлення особи для впізнання свідка ОСОБА_17; показами свідка ОСОБА_18; протоколом огляду мобільного телефону, що належить ОСОБА_1 протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

- наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення;

- жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров’я, міцність соціальних зв’язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважаю за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього

Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182-183, 193-194,196-197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України,строком на 60 днів, який обчислювати з 12 год. 00 хв. 28 червня 2018 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 27.08.2018 року, 12 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м.Київ, код ЗКПО - 26304855, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу - застава, № ухвали суду та назва суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого та прокурора у провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п’яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова