Ухвала суду № 75034246, 27.06.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/7732/18

Провадження № 2-з/592/34/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Фоменко І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, яку мотивує тим, що 11.07.2008 року між нею – ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК ФОРУМ» було укладено кредитний договір №0429/08/17-ZNv, за яким ОСОБА_1 отримала споживчий кредит в розмірі 61000 доларів США, та в якості забезпечення виконання зобов’язань за яким між ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК ФОРУМ» було укладено договір іпотеки від 11.07.2008 року, предметом якого є нежитлове приміщення, загальною площею 62,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд. 34.

04.06.2018 року раніше невідома ОСОБА_3 листом від 01.06.2018 року звернулася до ОСОБА_1 з вимогою щодо усунення порушеного зобов’язання та сплати коштів на підставі Договору про відступлення прав вимоги від 31.05.2018 року №1101-Ф. У вказаному повідомленні йшлося про те, що до ОСОБА_3 за Договором від 31.05.2018 року №1101-Ф перейшло право вимоги за кредитним договором у сумі 30306,33 доларів США, яку вона вимагає сплатити на її рахунок, а в разі невиконання цієї вимоги у строк до 01.07.2018 року попереджає ОСОБА_1 про намір продати належне їй нежитлове приміщення, площею 62,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Горького, 34.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що борг перед банком за кредитним договором від 11.07.2008 року дійсно існує, однак ОСОБА_3 не має до нього ніякого відношення, не мала права купувати борг у банківської установи, а тому Договір про відступлення права вимоги від 31.05.2018 року суперечить вимогам законодавства України, у зв’язку з чим ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовною заявою про визнання вказаного договору недійсним. Тому заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 самостійно або через уповноваження інших осіб, які діють від її імені, вчиняти будь-які дії по стягненню боргу за кредитним договором №0429/08/17-ZNv від 11.07.2018 року, договором №1101-Ф про відступлення прав вимоги від 31.05.2018 року; заборонити ОСОБА_3М самостійно або через уповноваження інших осіб, які діють від її імені, укладати будь-які правочини або реєструвати перехід права власності щодо об’єкта нерухомого майна – нежитлового приміщення, загальною площею 62,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд. 34, реєстраційний номер 11593202; накласти арешт на нерухоме майно – нежитлове приміщення, загальною площею 62,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд. 34, реєстраційний номер 11593202.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи вищевикладене та принципи здійснення цивільного судочинства, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду або ефективний захист оспорюваних прав позивача за захистом яких вона має намір звернутися до суду, так як існує реальна загроза незаконного відчуження майна ОСОБА_1, а тому заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню про заборону реєструвати права власності щодо об"єкта нерухомого майна.

В задоволенні інших вимог забезпечення позову вважаю необхідним відмовити у їх задоволенні, оскільки будуть порушені права та інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданим Зарічним ВМ СМВ УМВС України в сумській області 22.06.2007 року, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, самостійно або через уповноваження інших осіб, які діють від імені ОСОБА_3, укладати будь-які правочини або реєструвати перехід права власності щодо об’єкта нерухомого майна – нежитлового приміщення, загальною площею 62,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Горького, буд. 34, реєстраційний номер 11593202.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.М. Фоменко