Постанова № 75033876, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/706/18

Номер справи місцевого суду: 523/24/16-ц

Головуючий у першій інстанції

Пепеляшков О. С.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

від позивача публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - не з'явились,

від відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - не з'явились,

переглянувши цивільну справу №523/24/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 6 квітня 2016 року у складі судді Пепеляшкова О.С., -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ «УкрСиббанк», звернувшись 30 грудня 2015 року (зареєстровано в суді 4 січня 2016 року) до суду з вищеназваним позовом, вказав, що між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року (Додаткова угода №1 від 12 лютого 2009 року), за яким надано кредит в іноземній валюті в сумі 70000,00 швейцарських франків строком кредитування з 9 серпня 2006 року по 9 серпня 2017 року під 8,99% річних. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 .укладено Договір поруки №32067 від 9 серпня 2006 року (Додаткова угода №1 від 12 лютого 2009 року), між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №32074 від 9 серпня 2006 року (Додаткова угода №1 від 12 лютого 2009 року). Посилаючись на невиконання зобов'язань за кредитним договором, ПАТ «УкрСиббанк» просив стягнути за Договором про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року заборгованість станом на 16 грудня 2015 року за кредитом та процентами в загальній сумі 38778,07 швейцарських франків, пеню в сумі 25397,48 грн. солідарно з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2, солідарно з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4, розподілити судові витрати (а.с.3-5).

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 3 лютого 2016 року відкрито провадження у справі (а.с.72).

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 6 квітня 2016 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість в загальній сумі 38778,07 швейцарських франків та 25397,48 грн.; стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати в сумі 4740,72 грн. з кожного (а.с.84-85).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2017 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення відмовлено (а.с.115).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати в частині вимог до ОСОБА_2, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог до ОСОБА_2

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у припиненні поруки ОСОБА_2 на підставі частини 4 статті 559 ЦК України, у безпідставності солідарного стягнення заборгованості з починальника та двох поручителів, які спільно поруку не давали; у не встановленні наявності графіку погашення кредиту після укладення Додаткового угоди №1 від 12 лютого 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року тощо.

В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну рішення суду з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виникають зобов'язання (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).

Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (після зміни найменування публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року, за яким на споживчі цілі (поточні потреби) надано кредит в іноземній валюті в сумі 70000,00 швейцарських франків строком кредитування з 9 серпня 2006 року по 9 серпня 2017 року під 8,99% річних. Додатковою угодою №1 від 12 лютого 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року сторони дійшли згоди, зокрема, щодо зміни кінцевого терміну повернення кредиту як то не пізніше 9 серпня 2021 року, щодо зміни схеми погашення кредиту, відповідно до якої позичальник з дати підписання цієї Додаткової угоди зобов'язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтет них платежів в день сплати ануїтетного платежу, розмір ануїтетного платежу визначено рівним 607,61 швейцарських франків (а.с.19-27).

Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено Договір поруки №32067 від 9 серпня 2006 року, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року. Додатковою угодою №1 від 12 лютого 2009 року поручитель надав згоду на зміну основного зобов'язання, що мала місце внаслідок зміни схеми погашення кредиту укладенням Додаткової угоди №1 від 12 лютого 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року (а.с.28, 29).

Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №32074 від 9 серпня 2006 року, за яким поручитель зобов'язалась перед кредитором відповідати за виконання позичальником ОСОБА_3 зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року. Додатковою угодою №1 від 12 лютого 2009 року поручитель надала згоду на зміну основного зобов'язання, що мала місце внаслідок зміни схеми погашення кредиту укладенням Додаткової угоди №1 від 12 лютого 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року (а.с.30,31).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).

Таким чином, на підставі Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 виникли кредитні зобов'язання, забезпечені порукою ОСОБА_4 за Договір поруки №32067 від 9 серпня 2006 року та порукою ОСОБА_2 за Договором поруки №32074 від 9 серпня 2006 року, де поручителі відповідають перед кредитором у тому є обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки тощо.

Вимогу від 8 жовтня 2015 року про погашення простроченої станом на 7 жовтня 2015 року заборгованості за кредитом в сумі 2767,89 швейцарських франків, за процентами в сумі 1777,34 швейцарських франків протягом 31 календарного дня з дати одержання повідомлення (вимоги) та про попередження по дострокове повернення кредиту у разі не усунення порушень на 32 день з дня отримання вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги з 41 календарного дня з дати відправлення повідомлення (вимоги) ПАТ УкрСиббанк» надіслано позичальнику ОСОБА_3 13 жовтня 2015 року (поштове відправлення адресатом отримано 19 жовтня 2015 року), поручителю ОСОБА_4 10 жовтня 2015 року (поштове відправлення адресатом отримано 19 жовтня 2015 року), поручителю ОСОБА_2 10 жовтня 2015 року (поштове відправлення адресатом отримано 13 жовтня 2015 року) (а.с.33-40).

Прострочену заборгованість не погашено, позов до суду про стягнення кредитної заборгованості подано 30 грудня 2015 року шляхом направлення позовної заяви та доданих до неї матеріалів поштою.

Згідно розрахунку за Договором про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року заборгованість станом на 16 грудня 2015 року становила за кредитом в сумі 36119,30 швейцарських франків, за процентами за період з 12 березня 2015 року по 11 грудня 2015 року в сумі 2658,77 швейцарських франків, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 16539,57 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в сумі 8857,91 грн., а всього заборгованість в загальній сумі 38778,07 швейцарських франків та 25397,48 грн. (а.с.46-63).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з кредитних зобов'язань, виниклих на підставі кредитного договору та забезпечувальних договорів поруки, врегульованих статтею 1054 ЦК України, порушення виконання зобов'язань та права банку на дострокове повернення кредиту, сплати процентів, належних йому до сплати за користування коштами, врегульованого частиною 2 статті 1050 ЦК України та умовами укладеного міх сторонами кредитного договору, із заборгованості в загальні сумі 38778,07 швейцарських франків та 25397,48 грн.

Доводи апеляційної скарги даних висновків суду першої інстанції не спростовують. Скаржником не надано доказів належного виконання зобов'язань та, як наслідок, не настання обставин для реалізації банком права дострокового повернення кредиту станом на час звернення до суду з відповідним позовом.

Поряд з цим скаржник вважає, що надана нею порука припинилася на підставі частини 4 статті 559 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги щодо припинення поруки і відмови з цих підстав у задоволенні вимог до поручителя ОСОБА_2 є безпідставними з огляду на наступне.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом (ч.4 ст.559 ЦК України).

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосоване у другому реченні частини 4 статті 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

У сенсі судової практики Верховного Суду України вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною 2 статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем) (постанова Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2662цс15).

Якщо кредитор на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною 4 статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати (постанова Верховного Суду України від 22 червня 2016 року у справі №6-368цс16).

За умовами Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року кредит надано на термін з 9 серпня 2009 року по 9 серпня 2017 року. Додатковою угодою №1 від 12 лютого 2009 року до Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року змінено термін кінцевого повернення кредиту та встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 9 серпня 2021 року.

За умовами Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року сторони узгодили порядок дострокового повернення кредиту, який передбачає у разі настання певних обставини (зокрема, порушення термінів повернення кредиту та/або сплати процентів, та/або сплати комісій тощо) направлення банком позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим Договором протягом 31 календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси без попереднього про це письмового повідомлення банку, чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку (п.11.1 Договору).

Повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту ПАТ «УкрСиббанк» направив позичальнику ОСОБА_3 13 жовтня 2015 року (поштове відправлення адресатом отримано 19 жовтня 2015 року), поручителю ОСОБА_4 10 жовтня 2015 року (поштове відправлення адресатом отримано 19 жовтня 2015 року), поручителю ОСОБА_2 10 жовтня 2015 року (поштове відправлення адресатом отримано 13 жовтня 2015 року).

Позов до суду подано 30 грудня 2015 року.

Таким чином, ПАТ «УкрСиббанк» відповідно до положень частини 2 статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання пред'явленням вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати відсотків за користування коштами, пені тощо, відтак, перебіг шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя відраховується від обумовленої сторонами у пункті 11.1 Договору про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року дати виконання основного зобов'язання (дати, з якої вважається термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання позичальником повідомлення банку про дострокове повернення кредиту).

В даному випадку для припинення поруки на підставі частини 4 статті 559 ЦК України діє правило пред'явлення до поручителя вимоги в судовому порядку протягом шести місяців з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Пред'явлення до суду позову 30 грудня 2015 року є пред'явленням вимоги до поручителя ОСОБА_2 в межах строку дії поруки.

Поряд з цим, судове рішення підлягає зміни з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 3 статті 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Дана норма матеріального права поширюється на випадки, коли порука була видана спільно кількома особами в межах одного договору поруки; такі особи є особами, які спільно видали поруку, тому вони відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Таким чином, положення частини 3 статті 554 ЦК України не застосовуються до випадків, коли має місце забезпечення виконання зобов'язання кількома поручителями на підставі окремих договорів поруки.

Виконання зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року забезпечено порукою ОСОБА_2 та ОСОБА_4, кожен з яких уклали окремі договори поруки. За таких обставин, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не є особами, які в межах одного договору поруки видали поруку. Положення частини 3 статті 554 ЦК України до поруки ОСОБА_2 та поруки ОСОБА_4 не застосовуються, відтак, кожен з них відповідає окремо один від одного перед ПАТ «УкрСиббанк» солідарно з боржником ОСОБА_3

Зазначені обставини вказують на неправильне застосування частини 3 статті 554 ЦК України як норми матеріального права, що згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду в частині розмежування відповідальності кожного з поручителів.

На стадії апеляційного розгляду справи представником в інтересах ОСОБА_2 надано довідку ПАТ «УкрСиббанк» від 13 вересня 207 року №24-4-1-07/277 про погашення позичальником ОСОБА_3 станом на 13 вересня 2017 року заборгованості за основним зобов'язанням за Договором про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року (а.с.195, 196).

Дані обставини прийнято до уваги, однак такі не є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні вимог до ОСОБА_2, оскільки апеляційна інстанція перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення на час його ухвалення. Що ж до виконання кредитних зобов'язань, то цей факт має значення для виконання судового рішення.

Рішення суду оскаржено представником в інтересах ОСОБА_2, інші відповідачі як то ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судове рішення не оскаржили, за таких обставин, виходячи з визначених статтею 367 ЦПК України меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, законність і обґрунтованість рішення суду в частині вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4 при даному апеляційному перегляді справи не перевіряється.

Судові витрати щодо скаржника ОСОБА_2 розподілено у відповідності до положень статті 141 ЦПК України, судове рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 6 квітня 2016 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту - змінити.

Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за Договором про надання споживчого кредиту №0011026717000 від 9 серпня 2006 року заборгованість станом на 16 грудня 2015 року за кредитом в сумі 36119,30 швейцарських франків, за процентами в сумі 2658,77 швейцарських франків, пеню в сумі 25397 грн. 48 коп., а всього стягнути заборгованість в загальній сумі 38778,07 швейцарських франків та 25397 грн. 48 коп.:

солідарно з позичальника ОСОБА_3 та поручителя за Договором поруки №32074 від 9 серпня 2006 року ОСОБА_2;

солідарно з позичальника ОСОБА_3 та поручителя за Договором поруки №32067 від 9 серпня 2006 року ОСОБА_4.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 6 квітня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 судових витрат в сумі 4740 грн. 72 коп. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Г.Я.Колесніков