Постанова № 75033831, 21.06.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2018 року

м.Суми

Справа №591/1926/17

Провадження № 22-ц/788/422/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С.Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т.А., Біляєвої О.М.,

з участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2018 року в складі судді Клименко А.Я., ухваленого у м. Суми, повний текст якого складений 16 січня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 та Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УПСК») про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, мотивуючи вимоги тим, що 16 жовтня 2016 року близько 11-години 50 хв. на автомобільному шляху між м. Суми та с. Червоне Сумського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, належного йому на праві власності, марки Nissan Skyline, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля марки ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_5, внаслідок якої його автомобілю було завдано механічних пошкоджень. Того ж дня, тобто 16 жовтня 2016 року, водіями було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до якого водій ОСОБА_5 свою вину визнав повністю.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 лютого 2016 року № АЕ/7088814 ОСОБА_5 застрахував свою цивільно-правову відповідальність у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», яке виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 27938 грн 08 коп.

Посилаючись на те, що сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою для повного відшкодування завданої позивачу майнової шкоди, так як розмір витрат, яких він зазнав у зв'язку з проведенням ремонтних робіт пошкодженого автомобіля склав 95080 грн (з урахуванням фізичного зносу), позивач просив суд стягнути з ПрАТ «УПСК» на його користь різницю між максимальним розміром страхової виплати та фактично виплаченим страховим відшкодуванням, що становить 22061 грн 92 коп. (50000 грн.-27938,08 грн.), а з іншого відповідача ОСОБА_5 позивач просив стягнути на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди і максимальним розміром страхової виплати, що становить 45080 грн. (95080 грн.-50000 грн.)

Також позивач зазначав, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_5 йому було завдано моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням майна, розмір якої позивач оцінив у сумі 20000 грн і яку просив стягнути з вказаного відповідача на свою користь.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 45080 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 7000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 22061 грн 92 коп. страхового відшкодування.

Вказане рішення суду відповідач Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» оскаржило в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ПрАТ «УПСК», посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «УПСК» у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції не врахував обставин того, що правовідносини між позивачем та страховиком виникли на підставі договору обов'язкового страхування, а не з деліктних правовідносин. Відтак, розмір шкоди, яку повинен відшкодувати страховик позивачу, як потерпілій особі, повинен визначатись на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів». У зв'язку із зазначеним, відповідач вважає, що сплативши позивачу розмір страхового відшкодування на підставі звіту визначення вартості відновлювального ремонту, він повністю виконав взяті на себе зобов'язання за договором обов'язкового страхування, тому підстави для задоволення позову щодо цього відповідача у більшому розмірі відсутні, чого безпідставно не врахував суд першої інстанції.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ «УПСК» без задоволення. При цьому, він зазначив, що під час врегулювання страхового випадку він надав відповідачу - страховій компанії документи, які підтверджують витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля та з урахуванням його зносу. Проте, як він вважає, відповідач фактично на власний розсуд визначив розмір страхового відшкодування, не взявши до уваги докази вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, надані ним. Щодо розміру страхового відшкодування, визначеного страховиком на підставі звіту визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля, то позивач зауважив, що дійсно, звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг зі скаргою на вищезазначений звіт страховика і за результатами рецензування цього звіту було встановлено, що він не в повній мірі відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на визначення достовірності оцінки того майна (т. 1 а.с. 185-186).

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 майнової та моральної шкоди не оскаржується, тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України не є предметом апеляційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 та ОСОБА_4 про залишення рішення суду без змін, пояснення відповідача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2016 року близько 11-години 50 хв. на автомобільному шляху між м. Суми та с. Червоне Сумського району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу ОСОБА_1 автомобіля марки Nissan Skyline, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля марки ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_5, внаслідок якої автомобілю позивача було завдано механічних пошкоджень. Дану дорожньо-транспортну пригоду водіями було оформлено без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції за допомогою повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду - уніфікованого бланку «Європротоколу», відповідно до якого водій ОСОБА_5 свою вину визнав повністю (т. 1 а.с. 6, 7).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «УПСК» на умовах полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 17 лютого 2016 року № АЕ/7088814, забезпеченим транспортним засобом зазначено автомобіль ВАЗ-21114, реєстраційний номер НОМЕР_2 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50 тис. грн, франшиза - 0 грн) (т. 1 а.с. 30).

17 жовтня 2016 року позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 звернулись до страховика ПрАТ «УПСК» з повідомленнями про дорожньо-транспортну пригоду за участю забезпеченого транспортного засобу (т. 1 а.с. 31, 32).

Крім того, 17 жовтня 2016 року за участю власника пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_5 суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 був проведений огляд автомобіля марки Nissan Skyline, реєстраційний номер НОМЕР_1. Зокрема, у графі «Характер пошкоджень» вказані наступні пошкодження:

1. Бампер задній - заміна та пофарбування.

2. Кришка багажника - ремонт та пофарбування.

3. Облицювання панелі задньої - заміна.

4. Панель задня - ремонт та пофарбування.

5. Ліхтар задній лівий в зборці - заміна.

6. Ліхтар задній правий в зборці - заміна.

7. Балка бампера заднього - заміна.

8. Оббивка задньої панелі - заміна.

9. Кронштейн бампера заднього верхній - заміна та пофарбування.

10. Підлога задня - ремонт та пофарбування.

11. Крило заднє ліве - ремонт та пофарбування.

12. Усунути перекіс отвору багажника - ремонт.

13. Усунути перекіс отворів дверей задніх - ремонт.

14. Глушник - ремонт.

Вищевказана обставина підтверджується актом огляду пошкодженого транспортного засобу позивача від 17 жовтня 2016 року, який підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що вбачається із цього акта, так як свого сумніву щодо дійсності підпису відповідач ОСОБА_5 не підтвердив належними і допустимими доказами (т. 2 а.с. 10).

До того ж, 25 листопада 2016 представником ПрАТ «УПСК» за участі позивача і оцінювача було проведено огляд транспортного засобу позивача, під час якого було виявлено наступні пошкодження: задній бампер розламаний, пошкодження ЛФП, задні фари розбиті (2 шт.), кришка багажника розламана, підсилювач бамперу (розламаний), кріплення номерного знаку погнуто, облицювання задньої панелі погнуто, деформовані: посадочне місце, лонжерон лівий задній, лонжерон правий задній, багажник, ліве та праве заднє крило, візуально присутня деформація кузова та пошкоджено окрас лівої задньої двері (т. 1 а.с. 41).

На підставі звіту визначення вартості відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Nissan Skyline, реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Професійна експертна компанія» від 16 грудня 2016 року за № 4808, визначено вартість відновлювального ремонту, завданого автомобілю позивача в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді в сумі 27938 грн 08 коп. (т. 1 а.с. 33-35, 36-54).

16 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК» із заявою про страхове відшкодування, зокрема, про відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням його майна, а саме: автомобіля Nissan Skyline, реєстраційний номер НОМЕР_1, в якій просив страховика оцінити та відшкодувати шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (т. 1 а.с. 55).

Крім того, 26 грудня 2016 року позивач подав до страховика заяву про виплату страхового відшкодування на суму 50000 грн, додавши документи для підтвердження суми витрат на ремонт транспортного засобу (т. 1 а.с. 8).

На підтвердження розміру заподіяної майнової шкоди позивач надав суду рахунок на оплату від 13 грудня 2016 року за № 3, виписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_11 на ім'я позивача за ремонт автомобіля Nissan Skyline, реєстраційний номер НОМЕР_1, на суму 29200 грн, наряд-замовлення № 606 на виконання робіт на вказану суму, товарний чек, виписаний фізичною особою-підприємцем ОСОБА_12 від 19 грудня 2016 року на суму 65880 грн та видаткову накладну від 19 грудня 2016 року № ХЗв-000019, виписану за придбання деталей для ремонту автомобіля позивача на попередньо вказану суму (т. 1 а.с. 12, 13, 14, 15). Також, згідно інформації у довідці фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 від 19 грудня 2016 року деталі для ремонту автомобіля позивача були придбані на вторинному ринку і були у вжитку (т. 1 а.с. 16).

Із вказаної видаткової накладної від 19 грудня 2016 року № ХЗв-000019 (т. 1 а.с. 15), вбачається, що позивачем були придбані наступні деталі для ремонту його транспортного засобу:

1. Ліхтар задній Nissan Skyline - 2 шт. за 29160 грн.

2. Кришка багажника - 12150 грн.

3. Підсилювач заднього бампера Nissan Skyline - 6750 грн.

4. Бампер задній Nissan Skyline - 10260 грн.

5. Підвіска глушника - 4050 грн.

6. Прокладка глушника - 2160 грн.

7. Кріплення заднього бампера - 1350 грн.

Також, відповідно до наряду-замовлення № 606 05 січня 2017 року в автомобілі Nissan Skyline були виконані наступні роботи:

1. Розбирання збирання задньої частини кузова - 900 .

2. Встановлення на стапель і замір геометрії - 400 грн.

3. Повне розбирання збирання задньої ходової частини - 1200 грн.

4. Вирізка вклейка заднього скла - 600 грн.

5. Витяжка задніх лонжеронів - 2800 грн.

6. Витяжка і рихтування задньої панелі - 1300 грн.

7. Витяжка і рихтування дна запасного колеса - 1200 грн.

8. Усунення перекосу задньої частини кузова - 1600 грн.

9. Ремонт глушника - 400 грн.

10. Обробка днища кузова - 500 грн.

11. Пофарбування внутрішньої частини багажника - 800 грн.

12. Пофарбування задньої панелі - 600 грн.

13. Пофарбування двох задніх крил - 2200 грн.

14. Пофарбування задньої ляди - 1800 грн.

15. Пофарбування заднього бампера - 1500 грн.

16. Пофарбування даху - 1700 грн.

Всього витрачено коштів на ремонтні роботи на загальну суму 19500 грн.

Запасні частини, що оплатилися замовником:

Матеріали на пофарбування з урахуванням фарби з підбору - 9700 грн.

Остаточна вартість замовлення з НДС - 29200 грн. (т. 1 а.с. 13).

З платіжного доручення від 30 січня 2017 року за № 768 вбачається, що ОСОБА_1 було перераховано страхове відшкодування на суму 27928 грн 08 коп. (т. 1 а.с. 56).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ «УПСК», суд першої інстанції виходив з того, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача становить 95080 грн, однак страховик виплатив страхове відшкодування лише на суму 27928 грн 08 коп., тому суд стягнув з вказаного відповідача різницю страхового відшкодування між максимальним розміром страхової виплати за шкоду, заподіяну майну, в сумі 50000 грн та виплаченим страховим відшкодуванням.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 цього ж Закону).

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 33.2 ст. 33 вказаного Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Зокрема, розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17 листопада 2011 року за № 698 затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, а саме: з 01 лютого 2016 року - 50000 гривень потерпілому.

У пунктах 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» йдеться про те, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Як передбачено п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 вказаного Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на думку колегії суддів, визначаючи розмір матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зокрема, не в повній мірі встановив характер пошкоджень автомобіля марки Nissan Skyline, який належить позивачу.

Так, стягуючи на користь ОСОБА_1 вартість виконаних ремонтних робіт в заявленому ним розмірі, суд першої інстанції не врахував тих обставин, що позивач не довів належними та допустимим доказами необхідність проведення в пошкодженому автомобілі таких ремонтних робіт, як витяжка і рихтування дна запасного колеса та пофарбування даху автомобіля, а також необхідність заміни кришки багажника.

При цьому, колегія суддів враховує той факт, що 17 жовтня 2016 року, тобто на наступний день після дорожньо - транспортної пригоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 узгодили характер пошкоджень транспортного засобу Nissan Skyline, що підтверджується актом огляду автомобіля (т. 2 а.с. 10). Під час огляду автомобіля не було встановлено пошкоджень його даху та дна запасного колеса, а щодо кришки багажника, то в акті від 17 жовтня 2016 року вказано, що вона потребує ремонту та пофарбування, а не заміни, як вказав позивач в позовній заяві.

Отже, при визначенні вартості матеріального збитку позивачу колегія суддів не може взяти до уваги доводи останнього про понесені ним витрати на оплату вартості виконаних робіт по витяжці і рихтуванню дна запасного колеса у сумі 1200 грн., пофарбування даху автомобіля в сумі 1700 грн., а також на оплату вартості кришки багажника в сумі 12150 грн., тому вартість матеріалу на пофарбування автомобіля з урахуванням фарби з підбору необхідно визначити пропорційно до задоволених вимог щодо стягнення вартості виконаних робіт з ремонту пошкодженого автомобіля.

Зокрема, при цьому, колегія суддів враховує, що вартість виконаних ремонтних робіт, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 16600 грн. (без врахування вартості робіт по витяжці і рихтуванню дна запасного колеса у сумі 1200 грн. та пофарбування даху автомобіля в сумі 1700 грн.: 9700 грн.-1200 грн.-1700 грн.) (т. 1 а.с. 13), тому вартість матеріалу на пофарбування з урахуванням фарби з підбору становить 8245 грн., а не 9700 грн., як вважає позивач, виходячи з наступного розрахунку:

16600 грн.-х%

19500-100%

х=85% - задоволено позовних вимог в частині стягнення вартості виконаних ремонтних робіт;

9700 грн.-100%

х грн.-85%

х=8245 грн.- вартість матеріалу на пофарбування з урахуванням фарби з підбору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що загальний розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, становить 78575 грн., а не 95080 грн., як помилково вважав суд першої інстанції, та складається з вартості деталей для ремонту транспортного засобу в сумі 53730 грн. (без врахування вартості кришки багажника 12150 грн.), вартості виконаних ремонтних робіт у сумі 16600 грн. (без врахування вартості робіт по витяжці і рихтуванню дна запасного колеса та пофарбування даху автомобіля) і вартості матеріалів на пофарбування автомобіля в сумі 8245 грн., а не 9700 грн., як просить позивач.

Отже, сума матеріального збитку, що підлягає стягненню на користь позивача становить 50636,92 грн. (78575 грн. загальна сума матеріального збитку - 27938,08 грн. сума виплачена страховою компанією). При цьому, з ПрАТ «УПСК» на користь позивача підлягає стягненню 22061,92 грн. (50000 грн. страхова сума за шкоду, заподіяну майну - 27938,08 грн. сума виплачена страховою компанією), а з ОСОБА_5 - 28575 грн. (78575 грн. загальна сума матеріального збитку -50000 грн. страхова сума за шкоду, заподіяну майну), а не 45080 грн., як помилково вказав місцевий суд.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення на користь позивача суми матеріальної шкоди з ОСОБА_5, а апеляційна скарга, відповідно, має бути частково задоволена, хоча апеляційна скарга страховика цього фактично і не стосувалась, однак, зменшуючи загальну суму матеріальної шкоди, відповідно, має бути зменшена і сума стягнення з відпвідача ОСОБА_5, так як сума стягнення із страхової компанії знаходиться в межах максимального розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілого.

При визначенні вартості заподіяної позивачу матеріальної шкоди колегія суддів також звертає увагу на те, що під час відновлювального ремонту автомобіля позивача були використані деталі, які вже були у вжитку, тобто, вартість таких деталей визначена з урахуванням їх зносу (а.с. 16).

Крім того, колегія суддів вважає, що розмір стягнення страхового відшкодування не підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість, так як на момент звернення до страховика із заявою від 26 грудня 2016 року про виплату страхового відшкодування позивач додав до заяви документально підтверджені витрати проведеного ним ремонту автомобіля, що узгоджується з нормами п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У зв'язку із зазначеним, доводи апеляційної скарги страхової компанії про відсутність підстав для задоволення позову щодо ПрАТ «УПСК» не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки в даному випадку йдеться не про виплату страхового відшкодування у розмірі, оціненому страховою компанією, на що посилається в апеляційній скарзі цей відповідач, а про відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту, здійсненого за рахунок позивача, як потерпілої особи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги звіт про визначення вартості відновлювального ремонту, на підставі якого страховик здійснив виплату позивачу страхового відшкодування також не заслуговують на увагу колегії суддів, ураховуючи, що суд першої інстанції, даючи оцінку вказаному звіту вказав, що він не містить і не спростовує інформації щодо вартості проведеного позивачем відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

До того ж, як вбачається з доданого позивачем до відзиву на апеляційну скаргу листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20 вересня 2017 року за № 7416/13-12, за результатами розгляду наданих документів у комісії виникли сумніви щодо відповідності звіту про оцінку транспортного засобу, на підставі якого здійснювався розрахунок розміру страхового відшкодування, вимогам законодавства, у зв'язку з чим вказаний звіт був надісланий до Фонду державного майна України для перевірки на відповідність нормативно-правовим актам з оцінки майна. За результатами рецензування звіту Фондом державного майна України встановлено, що звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків (т. 2 а.с. 11, 12, 38 - 41).

На підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеної частини позовних вимог (75%) з ОСОБА_5 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 270,87 грн. та з ПрАТ «УПСК» на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 209,13 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.

Пропорційно задоволеної частини апеляційної скарги (25%) з ОСОБА_5 на користь ПрАТ «УПСК» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 240 грн. за апеляційний перегляд справи.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 19; п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1; 381; 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 січня 2018 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_5 в даній справі змінити, стягнувши з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 28575 грн., а не 45080 грн., як вказав суд першої інстанції.

В іншій оскарженій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 270,87 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 209,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судовий збір за апеляційний розгляд справи в розмірі 240 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий: С.Г. Хвостик (суддя-доповідач)

Судді: Т.А. Левченко

О.М. Біляєва