Вирок № 75032586, 21.06.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11821/17

Провадження № 1-кс/522/1461/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Попревича В.М.,

секретарі судового засідання - Торчинська О.О., Гасанов Р.Н., Пешко Я.С.,

за участю: прокурорів - Петровського Я.Л., Пилипенка Д.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисників - Єлісєєва Д.О., Зачипілова О.В.,

потерпілої - ОСОБА_4,

представника потерпілої - ОСОБА_5,

представника цивільного позивача - Нестерової О.В.,

представників цивільного відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в м. Одеса кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016160500007485 від 23.09.2016 року стосовно:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Бендери, республіки Молдова, громадянин України, з середньою освітою, офіційно працевлаштований в ТОВ «Турист», одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яке керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за наступних обставин.

Так, 23 вересня 2016 року, приблизно о 09:25 год., водій ОСОБА_1, керуючи маршрутним автобусом «I-VANA07A-22», р/н НОМЕР_1 рухаючись по вул. Пастера, що в Приморському районі в м. Одесі, з боку вул. Преображенська у напрямку вул. Ольгіївська, будучи неуважним, не стежачи за дорожньою обстановкою, наближаючись до регульованого перехрестя вул. Пастера та вул. Кінна, та маючи об'єктивну можливість вчасно помітити увімкнений «червоний» сигнал світлофору, який забороняє йому рух через зазначене перехрестя, ОСОБА_1 проігнорував вимоги п. п. 2.3. (б), 8.7.3.е, 12.1. Розділу 34 «Правил дорожнього руху» України, не вжив вчасно заходів до зупинки транспортного засобу, не зупинився перед перехрестям, та виїхав на зазначене перехрестя на заборонний сигнал світлофору в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, яка здійснювала рух через перехрестя по вул. Кінна в напрямку вул. Новосельського, з боку вул. Софіївська, на «зелений» сигнал світлофору, що дозволяє рух.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала закритий перелом кісток тазу, а саме: переломи крижи, лівої вертлюжної западини, обох лонних кісток та правої сідничої кістки, синець лівого стегна, що спричинили тривалий розлад здоров'я строком понад 21 день і є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та підтвердив, що за викладених у вироку фактичних обставин, він порушив вимоги Правил дорожнього руху, та виїхав на регульоване перехрестя на заборонний сигнал світлофору, в результаті чого потерпіла отримала тілесні ушкодження.

Під час судового засідання, встановлено, що обвинувачений та прокурор правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого, прокурора та інших учасників судового провадження.

Тому, враховуючи думку учасників судового розгляду, суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.286 КК України, оскільки він вчинив порушення правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшє покарання ОСОБА_1 згідно зі ст. 66 КК України , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_1 можливо із призначенням йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, у виді виправних робіт. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 працює водієм, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та є єдиним годувальником у сім'є, суд вважає за можливе не застосовувати додаткове альтернативне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Крім того, згідно з п. "в" ст. 1 "Про амністію у 2016 році" звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.

Санкцією ч. 1 ст. 286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

З наданих документів, вбачається, що на утриманні у ОСОБА_1 є двоє неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, батьківських прав обвинувачений не позбавлений, на підставі чого, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році".

Також, у відповідності до ст. 100 КПК України прийняти рішення щодо речових доказів.

Витрати за проведення судових експертиз варто стягнути з обвинуваченого.

Крім того, до провадження суду в порядку ст. 128 КПК України, надійшов цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, відповідно до якої вона просить суд стягнути на її користь із відповідача ОСОБА_11 витрати у розмірі 524711, 40 (п'ятсот двадцять чотири тисячі сімсот одинадцять гривень сорок копійок).

17 жовтня 2017 року через канцелярію Приморського районного суду м. Одеси надійшов уточнений цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5, відповідно якого просить стягнути:

з ТОВ "Турист" на користь ОСОБА_4 витрати у загальні сумі 385 786, 2(триста вісімдесят п'ять тисяч сімсот вісімдесят шість гривень двадцять копійок);

з ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" на користь ОСОБА_4 грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень;

з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на зберігання транспортного засобу, поштові відправлення повідомлень, проведення експертизи пошкоджень транспортного засобу, оренду іншого транспортного засобу, збитки завдані у зв'язку із втратою працездатності та судові витрати у загальному розмірі 104 113 (сто чотири тисячі сто тринадцять) гривень.

Зважаючи на те, що

24.04.2018 року через канцелярію Приморського районного суду м. Одеси надійшла мирова угода між потерпілою ОСОБА_4 та представником ТОВ "ТУРИСТ" адвокатом Нестеровою О.В. в рамках якої погоджено суму відшкодування завданих збитків, в результаті затвердження якої, просять провадження по цивільному позову до ТОВ "ТУРИСТ" закрити.

Так, згідно із ст. 207 ЦПК України, (в ред. від 13.10.2017 року), мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін.

В даному випадку, умови угоди відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства, тому суд не вбачає підстав для відмови у її затвердженні.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

З урахуванням вищенаведених норм закону, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди із страхувальника.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1, суд приходить до висновку про наступне.

Так, відповідно до ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться із даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Зважаючи на викладені норми закону, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, про стягнення відшкодування за шкоду завдану іншим ушкодженням здоров'я, так як потерпіла відповідно до наявної медичної документації, в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження та ІІІ групу інвалідності.

Крім того, відповідно до наявної документації, позивач понесла витрати щодо проведеної судової експертизи задля визначення розміру завданої матеріальної шкоди, такі витрати на підстави вимог ст. 124 КПК України, підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого.

В іншій частині позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 задоволенню не підлягає у зв'язку із його недоведеністю.

На підставі ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», ст. 86 КК України, керуючись ст.ст. 128, 349,367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України, у виді виправних робіт строком на 2 (два) роки без позбавлення права керувати транспортним засобом.

На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №4645 у сумі 528,60 (п'ятсот двадцять вісім гривень шістдесят копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №4646 у сумі 528,60 (п'ятсот двадцять вісім гривень шістдесят копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №4647 у сумі 1101 (одна тисяча сто одна гривня).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи по дослідженню обставин зіткнення автомобілів №17-803 у сумі 3 714 (три тисячі сімсот чотирнадцять гривень).

Речові докази: диск "ДВД-PB VIDEX" - зберігати у матеріалах кримінального провадження, транспортні засоби автомобіль НОМЕР_3 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та автомобіль НОМЕР_2 переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_4 вважати переданими за належністю.

Затвердити мирову угоду від 23 квітня 2018 року укладену між ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_7 виданий Приморським РВ ОМУ УМВС в Одеській області від 18 листопада 2004 року, ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТУРИСТ", код ЄРДПОУ 31977085, юридична адреса: 65009, м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5 в особі директора ОСОБА_12, згідно якої сторони домовилися:

1.) Товариство з обмеженою відповідальність "Турист" зобов'язано сплатити на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 9 000 (дев'яти) тисяч доларів США, що станом на дату укладення мирової угоди за курсом Національного банку України еквівалентно 235530,00 (двісті тридцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять гривень) в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої ДТП від 23.09.2016 року, в частині позовних вимог до ТОВ "ТУРИСТ";

2.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Турист" сплачуватиме ОСОБА_4 грошову суму відшкодування шляхом розстрочення на дванадцять місяців, щомісячно не пізніше кожного останнього дня місяця, рівними платежами у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) доларів США, що станом на дату укладення угоди по курсу НБУ складає 19627, 50 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень п'ятдесят копійок), починаючи з травня 2018 року у готівковій формі у касі ТОВ "Турист" або у безготівковій формі на картковий рахунок 29244825509100, відкритий в КБ "ПРИВАТ БАНК", МФО 305299 (призначення платежу відшкодування шкоди, 5168 7426 0802 3994, ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_4). на вибір ТОВ "Турист" в національні валюті відповідно до Міжбанківського курсу іноземних валют, що визначається Сторонами за посиланням http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd на день здійснення платежу.

Провадження по цивільному позову потерпілої ОСОБА_4 та ТОВ "ТУРИСТ" - закрити.

Уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" про стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень - задовольнити.

Стягнути з "Страхове товариство "Іллічівське" на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4) завдані збитки у зв'язку із втратою працездатності в розмірі 62 486 (шістдесят дві тисячі чотириста вісімдесят шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4) витрати на проведення експертизи пошкоджень транспортного засобу TOYOTA AVENSIS» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Попревич В.М.

21.06.2018