Постанова № 75032417, 05.04.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 1214/7931/2012

Провадження № 22ц/782/67/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року місто Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Авалян Н.М.

суддів - Лозко Ю.П., Орлова І.В.

за участю секретаря судового засідання - Подрябінкіна Я.Г.

третьої особи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьк Луганської області

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

на рішення Лисичанського міського суду Луганської області (суддя Фастовець В.М.)

від 22 вересня 2017 року

учасники справи

позивач - ОСОБА_3

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»

третя особа - ОСОБА_1,

справа - про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором та зобов'язання провести перерахунок заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог (а.с.14-15), просив визнати незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №1/2/2008, укладеним між сторонами, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором №1/2/2008 згідно умов договору, виходячи із 15% річної ставки. Позов мотивував тим, що не давав згоди на підвищення відсоткової ставки за договором, однак станом на 16.02.2012 р. заборгованість була розрахована, виходячи з підвищеної відсоткової ставки за договором.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 22 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором №1/2/2008 укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». Відмовлено задоволенні позову про перерахунок заборгованості згідно умов договору.

З рішенням суду не погоджується відповідач, який просить рішення скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що висновки суду не відповідають умовам укладеного сторонами кредитного договору щодо зміни відсоткової ставки за кредитом, оскільки судом проігноровані надані відповідачем докази дотримання процедури внесення змін до договору. Крім того, судом неправильно застосвані норми матеріального права, оскільки суд застосував до правовідносин сторін норми матеріального права, які набули чинності після повідомлення банком про підвищення відсоткової ставки.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа перебуває в провадженні суду з 2012 року.

05 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII «Перехідних положеннь» ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону у повному обсязі відповідає.

До правовідносин сторін суд застосував норми матеріального права, які регулюють правила внесення змін до цивільно-правового договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд ретельно перевірив доводи сторін, дослідив надані ними докази та дав належну правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 09 січня 2008 року сторони уклали кредитний договір №1/2/2008, п.1.3 якого за користування кредитними коштами встановлював плату в розмірі 15% річних.

Згідно п.п.5.1.1. Договору (а.с.10) відповідач повинен був надіслати позивачу листа з повідомленням про зміну процентної ставки за договором та надати проект відповідної додаткової угоди.

На підставі п.п.5.1.3. Договору «Сторони погодили наступний порядок зміни розміру процентної ставки за користування кредитом. Позичальник, отримавши повідомлення Банка про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом, підписує додаткову угоду до Кредитного договору та направляє її на адресу Банка, зазначену в статті 8 цього Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом 10 (десяти) банківських днів з дати відправлення Банком повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування Кредитом не здійснив дій, передбачених підпунктом 5.1.2 цього пункту, новий розмір процентної ставки за користування Кредитом вважається таким, що погоджений із Позичальником. Новий розмір процентної ставки за користування Кредитом нараховується з дня, наступного за днем закінчення десятиденного строку після відправлення Банком відповідного повідомлення Позичальнику. Банк зберігає в кредитній справі Позичальника копію повідомлення про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом та оригінал документу, який підтверджує факт відправлення повідомлення Позичальнику».

Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач не надав доказів дотримання процедури зміни договору, визначеної договором та законом і вказав натуспне.

Суду не був наданий примірник проекту додаткової угоди, надсилання якого позивачу було передбачене п.5.1.1 Договору, та докази наявності у відповідача оригіналу документу, який підтверджує факт відправлення повідомлення, що передбачено п.5.1.3 Договору.

З наданого відповідачем повідомлення про підвищення відсоткової ставки, докази відправлення якого позивачу відсутні, вбачається, що відсоткова ставка у разі згоди позивача підвищується з 14 листопада 2008 р. Однак дата на штемпелі вихідної кореспонденції навіть якщо приймати це повідомлення до уваги, вказана «05 листопада 2008 р.», тобто через 9 календарних днів. Наведеними ж пунктами Договору передбачено, що відсоткова ставка змінюється продовж не 9-ти, а 10-ти, і не календарних, а банківських (а звідси тільки робочих) днів (а.с.59, 323).

Тобто зміст повідомлення від 05 листопада 2008 р. не відповідає умовам укладеного сторонами Договору, а тому суд вважав, що воно не є повідомленням в розумінні п.5.1.1 і п.5.1.3 Договору, оскільки це суперечить положенням цих підпунктів Договору.

Також, у повідомленні про виконання порушеного зобов'язання від 23.01.2012 р., надісланого відповідачем 3-й особі, вказано про укладання між сторонами Договору з відсотковою ставкою в розмірі 15%, однак посилання на те, що згодом ставка була збільшена, як і час, з якого встановлений новий розмір ставки, у повідомлені відсутні (30-31).

При цьому розмір як загальної заборгованості так і її складових у цьому повідомлені повністю співпадають з розрахунком заборгованості, виконаним станом на 16 лютого 2012 р., тобто через три тижні після датування зазначеного повідомлення (а.с.13, 30).

Прооаналізувавши вказані докази, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не були надані докази виконання ним погодженого сторонами Договору порядку зміни відсоткової ставки за Договором, а саме надсилання позивачу належним чином оформленого повідомлення про підвищення відсоткової ставки.

З вказаних вище підстав суд першої інстанції задовольнив вимогу про визнання підвищення відсоткової ставки за Договором незаконним, як здійсненого в порушення умов Договору.

Разом з тим відмовив в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором №1/2/2008 згідно умов договору, виходячи із 15% річної ставки з огляду на те, що на час розгляду справи відповідач на виконання ухвали апеляційного суду Луганської області по іншій справі здійснив перерахунок заборгованості, виходячи з відсоткової ставки в 15%.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановлени обставинам справи, а також нормам матеріального права, які правильно застосовані до правових відносин сторін.

Згідно частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з специфіки кредитних правових відносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У відповідності до правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року № 6-57ц12 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Зазначений правовий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 14 березня 2018 року (справа № 515/1844/16-ц).

Сторонами був укладений кредитний договір з фіксованою кредитною ставкою, тому для зміни договору відповідач повинен був довести, що позивач погодився на пропозицію банку змінити умови договору щодо підвищеної відсоткової ставки, що узгоджується з правилами, визначеними частиною першої статті 651 ЦК України, відповідно до якої зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказана норма права діяла на момент укладення кредитного договору, тому апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції ст.1056-1 ЦК України, який набрав чинності 10 січня 2009 року.

Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Таким чином, виходячи із загальних приписів норм цивільного законодавства, відповідач перед застосуванням підвищенної процентної ставки за кредитнрим договором, мав пересвідчитись, що позивач погодився на зміну умов договору щодо збільшення процентної ставки за кредитом.

Доказів того, що пропозиція змінити умови договору позивачем була погоджена, суду не надано, а тому довід апеляційної скарги про те, банк законно підвищив проценту ставки, грунтується на помилковому тлумаченні норм цивільного права.

Загалом доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, яке призвело до невірного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.381, ст.382, ст.384, ч.1 ст. 389, ч. 1 ст. 390, ст. 391 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» залишити без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 22 вересня 2017 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Веховного Суду протягом тридцяти днів з дня скаледння повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 10 квітня 2018 року.

Головуючий Авалян Н.М.

Судді: Лозко Ю.П.

Орлов І.В.