Рішення № 75030862, 26.06.2018, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/5359/17

Провадження № 2-а/500/36/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Бурнусуса О.О.,

при секретарі – Сирбу Г.В.,

за участю сторін: представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

27.09.2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просив визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області, що виразилась у порушенні Закону України «Про звернення громадян». А також, просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради із завою та відповідь на зазначену заяву позивач отримав 21.09.2017 року. В наслідок чого відповідач своєю бездіяльність порушив вимоги Закону України «Про звернення громадян», що в свою чергу завдало позивачу ОСОБА_3 моральних страждань, оскільки унеможливило функціонування особистості позивача на Конституційних засадах.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав адміністративний позов та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та заперечувала проти задоволення позову.

Представником позивача були надані письмові заперечення, в яких зазначалось зокрема, що при розгляді звернень управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради керується Законом України «Про звернення громадян» та Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 14.04.1997 року «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненням громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації». Згідно ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслано з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 року за № 348, письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв’язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері. Електронне звернення приймається на визначену електронну адресу або шляхом заповнення електронної форми, яка розміщується на офіційному веб – сайті організації. Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо, електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочий день та час, то датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день. Проте, управлінням праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області не було вчасно роздрукована звернення позивача ОСОБА_3, через масштабну хакерську атаку, через яку діяла заборона відкриття прикріплених до листів файлів та відкриття листів з невідомих джерел.

Наведені обставини заборони відкриття прикріплених до електронних листів файлів та відкриття таких листів з невідомих джерел відображаються в електронних листах Департаменту кіберполіції Національної поліції України, КП «ОАЩ» та спеціалістів ЕSET. Згодом, після закінчення періоду хакерських атак та отримання повторного запиту ОСОБА_3 від 20.09.2017 року це звернення було роздрукована разом із попереднім зверненням від 08.08.2017 року, присвоєно відповідний номер вх. № 4462/01 та надано відповідь в найкоротший термін, а саме 21.09.2017 року.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслано з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

В свою чергу, згідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Судом встановлено, що 08.08.2017 року ОСОБА_3 надіслав на електронну адресу управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради заяву, в якій просив повідомити про те, чи зареєстроване місце проживання його новонародженої дитини згідно ст. 6 Закону України від 11.12.2003 року за № 1382 – ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у зв’язку із оформленням 15.06.2017 року виплати при народженні дитини і відповідь на зазначену заяву просив надати на електронну адресу.

Листом від 21.09.2017 року за № 5517/02 начальником управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області, позивачу ОСОБА_3 повідомлено про те, що за звернення від 15.06.2017 року йому призначено допомогу при народженні дитини з 01.06.2017 року по 30.06.2017 рік у розмірі 10320 грн., та з 01.07.2017 року по 30.06.2020 року в сумі 860 грн., щомісячно на дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Щодо реєстрації місця проживання новонародженої дитини повідомлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року за № 355, затверджено зміни, що вносяться до порядку затвердження постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року за № 1751 і від 24.02.2003 року за № 250, якими вилучена норма, щодо зобов’язання органів соціального захисту населення, подавати необхідні документи територіальним підрозділам державної міграційної служби щодо реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на звернення від 08.08.2017 року надіслане на електронну адресу управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради позивачу ОСОБА_3 була надана відповідь начальником управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області лише 21.09.2017 року за № 5517/02, з підстав, що через масштабну хакерську атаку, діяла заборона відкриття прикріплених до листів файлів та відкриття листів з невідомих джерел.

Враховуючи, що управлінням праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради не була надана своєчасно відповідь на звернення позивача, що є порушенням вимог Закону України "Про звернення громадян", суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, щодо порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», яка виразилась у не своєчасному наданні відповіді на заяву ОСОБА_3 від 08.08.2017 року.

В свою чергу, статтями 23 та 1167 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Так, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Крім того, Верховний Суд України у вищевказаній постанові Пленуму зазначив, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_3 не було доведено передбачених статтями 23, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди саме неправомірною бездіяльністю відповідача.

Враховуючи викладене, судом відмовляється в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 моральної шкоди у сумі 5000 грн.

За таких обставин, суд вважає за необхідне частково задовольнити адміністративний позов ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди і визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, щодо порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», яка виразилась у не своєчасному наданні відповіді на заяву ОСОБА_3 від 08.08.2017 року.

Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні решти позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 72 -79, 132, 139, 242-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (який мешкає за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Хотинська, б. 95, кв. 1, РНОКПП – НОМЕР_1) до управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради Одеської області (що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. І. Франка, б.10, код ЄДРПОУ - 03194772) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської ради, щодо порушення вимог Закону України «Про звернення громадян», яка виразилась у несвоєчасному наданні відповіді на заяву ОСОБА_3 від 08.08.2017 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2018 р.

Суддя: ОСОБА_5