Рішення № 75030478, 02.07.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11514/13-ц

Провадження № 2/520/2628/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 року

Київський районний суд м. Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

Встановив,

ПАТ «УкрСиббанк» у вересні місяці 2013 року звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1, 2006 року народження від імені і в інтересах якої діє мати ОСОБА_2, посилаючись на наступне: 21.04.2008 року між ПАТ «УкрСиббанком» і ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11336694000. Банк виконав свої зобов'язання за договором і перерахував на поточний рахунок позичальника 40000 дол.США. Позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше 21.04.2015 року і сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 14,5% річних. 26.09.2010 року ОСОБА_3 помер - актовий запис про смерть №1472, складений 28.09.2010 року Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. Станом на 26.09.2010 року у ОСОБА_3 утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 45806,01 дол.США, де борг за тілом кредиту - 36157,16 дол.США і заборгованість за процентами -9648,85 дол.США. До майна померлого 22.10.2010 року заведена спадкова справа за №1240\2010. Спадкоємцями виступили ОСОБА_4, на користь якої укладено заповіт, і малолітня ОСОБА_1, яка має обов'язкову частку у спадщині. ПАТ «УкрСиббанк» пред'явив позов до ОСОБА_1, 2006 року народження і просив стягнути на користь банку заборгованість за договором кредиту у сумі 45806,01 дол.США, що еквівалентно 366127,44 грн в межах вартості отриманого у спадщину майна.

Ухвала Київського райсуду м.Одеси від 22.01.2014 року про залишення позову без розгляду скасована ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.10.2016 року і справу направлено на новий розгляд до районного суду. До провадження судді Калашнікової О.І. Справу передано 26.10.2016 року у відповідності до положень ст.11-1 ЦПК України (в редакції чинній на той період часу).

Ухвалою суду від 20.02.2017 року задоволено клопотання ТОВ «Українська Факторингова компанія» про залучення компанії до участі по даній справі як правонаступника позивача на підставі договору факторингу №46, укладеного 17.11.2016 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Українська факторингова компанія».

До сьогоднішнього судового засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про вирішення спору за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує у повному обсязі і не заперечує проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Відповідач - ОСОБА_2 - законний представник неповнолітнього відповідача ОСОБА_1, 2006 року народження, до суду не з'являється, про час і місце слухання справи судом неодноразово сповіщалась судом за місцем фактичного проживання.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

21 квітня 2008 року ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 уклали договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11336694000. Банк виконав свої зобов'язання за договором і перерахував на поточний рахунок позичальника 40000 дол.США. Позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше 21.04.2015 року і сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 14,5% річних. 26.09.2010 року ОСОБА_3 помер - актовий запис про смерть №1472, складений 28.09.2010 року Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. Станом на 26.09.2010 року у ОСОБА_3 утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 45806,01 дол.США, де борг за тілом кредиту - 36157,16 дол.США і заборгованість за процентами -9648,85 дол.США. До майна померлого ОСОБА_3 22.10.2010 року заведена спадкова справа за №1240\2010. Спадкоємцями виступили ОСОБА_4, на користь якої укладено заповіт, і малолітня ОСОБА_1, яка має обов'язкову частку у спадщині. ПАТ «УкрСиббанк» пред'явив позов до ОСОБА_1, 2006 року народження і просив стягнути на користь банку заборгованість за договором кредиту у сумі 45806,01 дол.США, що еквівалентно 366127,44 грн (на момент звернення банку до суду з цим позовом) в межах вартості отриманого у спадщину майна.

17.11.2016 року ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «Українська факторингова компанія»

уклали договір факторингу №46, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором №11336694000 перейшло до ТОВ «Українська факторингова компанія».

На адресу відповідача як ПАТ «УкрСиббанк», так і ТОВ «Українська факторингова компанія» направляли неодноразово досудові вимоги, які відповідач залишив без уваги.

При вищенаведених обставинах суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню

з наступних підстав:

21.04.2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту на у умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів на суму 40000 доларів США.

За договором кредиту одна сторона - банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит у встановлений строк та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Кредитний договір є договором консенсуальним, платним, двосторонньо зобов'язальним. Вимоги до форми і порядку укладення кредитного договору передбачено у ст. 1055 ЦК України. У даному випадку кредитний договір укладено у відповідності до вимог Закону. Судом також встановлено, що Банк свої зобов'язання договором кредиту виконав, коли перерахував позичальнику кредитні кошти на поточний рахунок, що позичальник помер, що після смерті позичальника банк не нараховує відсотки за користування кредитом і з спадкоємця вимагає стягнути суму боргу, яка складається з тіла кредиту і відсотків, що були заборговані спадкодавцем.

Положення статей 512, 513 ЦК України передбачають - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов'язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.

У даному випадку матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 свідчать, що ОСОБА_2, яка діє від імені і в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_1, 2006 року прийняла спадщину. (т.1 а.с.184).

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України). Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право.

У даному випадку кредитор - ПАТ «УкрСиббанк» до суду з позовом до спадкоємця померлого 26.09.2010 року боржника - позичальника ОСОБА_3 звернувся 02.09.2013 року. Окрім того, кредитор вимоги заявив тільки до одного спадкоємця, при наявності у нього відомостей щодо двох спадкоємців до майна ОСОБА_3 (т.1 а.с.180).

Керуючись ст.ст.259, 263-265,268 ЦПК України, суд

Вирішив

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Київський райсуд м.Одеси протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Калашнікова О. І.