Рішення № 75029255, 07.06.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7551/17

Провадження № 2-а/361/148/18

07.06.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Радзівіл А.Г.,

за участю секретарів Бас Я.В., Бондар С.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бровари справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності щодо не надання публічної інформації, зобов'язання вчинити дію по наданню публічної інформації,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 у грудні 2017 року звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області (далі – ОСОБА_3 с/рада) щодо ненадання публічної інформації за запитом і зобов’язати відповідача надати повну інформацію за її запитом від 23жовтня 2017 року.

Позивач в своїй позовній заяві зазначила, що вона 14 вересня 2017 року, як учасник антитерористичної операції, звернулася до ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства (ОСГ) площею 0,2000 га по вул. Магістральній в с. Пухівка.

10 жовтня 2017 року відповідач на пленарному засіданні XVIІІ сесії VII скликання прийняв рішення № 775-ХVІІІ-VІІ, яким відмовив позивачу в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 га для ведення особистого селянського господарства в селі Пухівка, вул. Магістральній в зв’язку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка відводиться у комунальну власність територіальної громаді для випасання худоби жителів села.

Оскільки твердження у оскаржуваному рішенні ОСОБА_3 сільської ради про те, що земельна ділянка відводиться у комунальну власність територіальній громаді для випасання худоби жителів села, не може слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання, тому дане рішення органу місцевого самоврядування вважає необґрунтованим та протиправним, з огляду на припис ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України).

У зв’язку з цим, 07 листопада 2017 року позивач через свого представника ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_3 с/ради з інформаційним запитом, в якому просила надати їй належним чином завірену копію рішення, яким надано дозвіл на відведення земельної ділянки площею 0,2000 га у власність територіальній громаді для випасання худоби жителів міста.

Разом з листом відповідача від 20 листопада 2017 року, їй було надіслано копію рішення ОСОБА_3 сільської ради № 479-ХІІІ-VІІ від 17.02.2017 року “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність ОСОБА_3 сільської ради”. Проте рішення, яке витребовувалось запитом про надання інформації ОСОБА_3 с/ради позивачу яким надано дозвіл на відведення земельної ділянки площею 0,200 га, що вказана позивачем на картографічному матеріалі і яка відводилась у комунальну власність територіальній громаді для випасання худоби жителів села до цього часу не надано, що порушує її права відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Представник позивача ОСОБА_1 у суді позовні вимоги підтримав, у поданих до суду письмових поясненнях зазначив, що факт порушення прав позивача на отримання публічної інформації є доведеним, як і протиправна бездіяльність ОСОБА_3 с/ради, оскільки з аналізу інформаційного запиту від 07 листопада 2017 року вбачається, що відповідач надав інформацію не стосовно земельної ділянки 0,2000 га, а зовсім іншої площею 2,9973 га. Уточнив позовні вимоги, оскільки була допущена технічна помилка, а саме просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації, зобов’язати відповідача надати позивачу інформацію в повному обсязі, що запитувалась, згідно запиту від 07 листопада 2017 року, просив суд задовольнити позовні вимоги повністю, з урахуванням клопотання про надання строку відповідачу на подання звіту про виконання рішення суду в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області повторно не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вислухавши представника позивача, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, надавши належну оцінки поданим доказам, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступних підстав.

07 листопада 2017 року позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 на підставі Закону України “Про доступ до публічної інформації” звернулася до відповідача ОСОБА_3 с/ради із запитом щодо надання їй належним чином завіреної копії рішення, яким надано дозвіл на відведення земельної ділянки площею 0,20 га, що вказана нею на картографічному матеріалі і яка відводитьсяу комунальну власність територіальній громаді для випасання худоби жителів села.Зазначений вище запит ОСОБА_1 на інформацію зареєстрований у ОСОБА_3 с/раді 07 листопада 2017 року за вх. № 259.

14 листопада 2017 року ОСОБА_3 с/рада за вих. № 745/02-13 на цей запит позивача надала відповідь та додатково – копію рішення ОСОБА_3 сільської ради Броварського району київської області № 479-ХІІІ-VІІ від 17 лютого 2017 року ”Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність ОСОБА_3 сільській раді (а.с.10-11).

Із даного рішення вбачається, що у зв’язку з необхідністю оформлення права комунальної власності на земельну ділянку, яка згідно Генерального плану села зарезервована для громадського центру, враховуючи висновок постійної земельної комісії з питань агропромислового комплексу, соціального розвитку села та екології, ОСОБА_3 с/ради надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність територіальній громаді площею 2, 9943 га для випасання худоби жителів села Пухівка по вул. Магістральна (а.с. 30).

На підставі вказаного вище рішення гр. ОСОБА_2 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства селі Пухівка Броварського району Київської області по вулиці магістральна у зв’язку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка відводиться у комунальну власність територіальної громади для випасання худоби жителів села, підтверджується копією рішення № 775-ХVІІІ-VІІ (а.с. 29).

Із запиту позивача про надання публічної інформації від 07 листопада 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 через свого представника звернулася до ОСОБА_3 с/ради з проханням надати їй для ознайомлення належним чином завіреної копії рішення ОСОБА_3 с/ради, на підставі якого їй відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства селі Пухівка Броварського району Київської області по вулиці Магістральна.

Позивач ОСОБА_2, вважаючи, що у доступі до публічної інформації їй відмовлено, звернулася до суду з даним позовом.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст.1 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Законом України ”Про доступ до публічної інформації” регламентований порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Статтею 3 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі статтею 4 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Пункт 2 частини першої статті 5 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” передбачає, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно ст. 12 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини 1 ст. 12 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 ЗУ ”Про доступ до публічної інформації”).

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації"передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати: 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо); 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності; 3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення; 4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності; 5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник; 6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації; 7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань; 8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи; 9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку; 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; 11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону України ”Про доступ до публічної інформації” встановлено обовязок розпорядники інформації надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та обєктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частиною 1 статті 22 цього Закону передбачені виключні випадки відмови у задоволенні запиту розпорядниками інформації.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону запитувач має право оскаржити, зокрема, надання недостовірної або неповної інформації, інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

За змістом ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте, в даному випадку відповідач до суду не надав своїх заперечень з обґрунтуванням правомірності своїх дій та рішень.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи з наведеного, саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Отже, аналізуючи вище викладене, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, а також їх достатність і взаємний зв'язок, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, та беручи до уваги те, що відповідач у судове засідання не з’явився, будь-яких заперечень не надав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області щодо ненадання позивачу повної публічної інформації за запитом від 07 листопада 2017 р., та зобов’язати відповідача надати ОСОБА_2 повну публічну інформацію, що запитувалася позивачем у запиті від 07 листопада 2017 р.

Згідно із ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 23 Закону України ”Про доступ до публічної інформації”, ст.ст. 242 - 246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною часткову бездіяльність ОСОБА_3 сільської ради Броварського району Київської області, допущену при виконанні запиту вх. № 259 від 07 листопада 2017 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 сільську раду Броварського району Київської області виконати запит за вх. № 259 від 07 листопада 2017року щодо надання копії запитаного рішення або вмотивованої відповіді про відмову у видачі витребуваного документу у порядку та строки, встановлені Законом України ”Про доступ до публічної інформації”.

Зобов’язати ОСОБА_3 сільську раду Броварського району Київської області не пізніше тридцяти днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати суду звіт про виконання цього судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Радзівіл А.Г.