Постанова № 75028006, 27.06.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/1913/17 Головуючий у 1-й інст. Мандро О. В.

Категорія 50 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Галацевич О.М.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі

цивільну справу №294/1913/17 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року, яка постановлена суддею Мандро О.В. в смт Чуднів,

встановив:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить збільшити мінімальний розмір аліментів на утримання синів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 30% до 50%, тобто щоб розмір аліментів на кожну дитину не був меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Свої вимоги обґрунтовує змінами у чинному законодавстві. Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року №2037-VIII внесені зміни до ч.2 ст.182 СК України, нова редакція якої передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі речення другого частини третьої ст.185 ЦПК України.

Не погодившись із ухвалою судді суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати. Зокрема зазначає, що фізично була неспроможна дотриматися встановленого суддею дводенного строку для усунення недоліків. Відтак строки порушені не з її вини. Так, ухвалу про залишення позову без руху вона отримала у п'ятницю 16 березня 2018 року. Останній день усунення недоліків припав на вихідний день - неділю 18 березня 2018 року, а тому строк для усунення недоліків перенісся на перший робочий день, який наступав за вихідним днем, тобто на понеділок 19 березня 2018 року. Проте з 19 по 21 березня 2018 року вона знаходилася у відрядженні. Подала заяву з усунутими недоліками до канцелярії суду 21 березня 2018 року, тобто негайно лише видалася така можливість. Маючи у розпорядженні її позовну заяву з усунутими недоліками, суддя суду першої інстанції 26 березня 2018 року визнав її позовну заяву неподаною та повернув їй, чим перешкодив у доступі до суду, хоча вона звертається до суду фактично за захистом прав неповнолітніх.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до положень ст.367 ЦПК України, апеляційний суд доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Апеляційним судом установлено, що ухвалою судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2017 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів була залишена без руху лише на тій підставі, що не надано копії рішення, на підставі якого відбувається стягнення аліментів.

Зміст же ст.119 ЦПК України, яка діяла у такій редакції до 15 грудня 2017 року, тобто на час постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачав наступний припис, що позовна заява мала містити зазначення доказів, що підтверджують обставину.

Позовна заява ОСОБА_1 містила посилання на рішення суду в справі №2-402/10, за яким відбувається стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітніх синів, що не перешкоджало позивачу під час розгляду справи заявити клопотання про приєднання до матеріалів справи відповідної копії судового рішення.

Всупереч приписам Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року, суддя суду першої інстанції виніс ухвалу, якою залишив заяву про збільшення мінімального розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей без руху, при цьому надавши строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання позивачем ухвали.

Позивач отримала ухвалу про залишення позову без руху 16 березня 2018 року.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати (зі змісту ст.123 ЦПК України). Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя ст.124 ЦПК України).

Закінчення дводенного строку для усунення недоліків припало на вихідний день неділю - 18 березня 2018 року, а тому останнім днем строку слід вважати перший після неділі робочий день - 19 березня 2018 року.

Як убачається із наказу №22/1 фінансового директора ТОВ «ВІВАД 09» та посвідчення про відрядження позивач з 19 по 21 березня 208 року знаходилася у відрядженні у місті Києві (а.с.17-18).

Заяву про усунення недоліків із копіями судового рішення зі справи № 2-402/10 ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції 21 березня 2018 року, тобто того ж дня, коли повернулася із відрядження (а.с.8).

Відповідно до частини третьої ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Незважаючи на те, що у суді з 21 березня 2018 року перебували документи ОСОБА_1, якими вона надала судді копію рішення суду за яким стягуються аліменти на утримання неповнолітніх синів, 26 березня 2018 року ухвалою, що оскаржується, суддя суду першої інстанції визнав позов ОСОБА_1 неподаним та повернув його останній.

Разом із тим, при розгляді даної апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги положення ст.121 ЦПК України, за якими суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Окрім того, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга ст.127 ЦПК України).

За таких обставин, суддя суду першої інстанції, безпідставно залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, надав ще й нерозумний строк для надання копій рішення суду про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Отримавши з незначною прострочкою (у два дні) з поважних причин копії судового рішення, всупереч Закону з ініціативи суду не вирішено й питання про продовження процесуального строку. Порушення норм процесуального права при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі призвело до створення позивачу перешкод у доступі до суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Із огляду на вищевикладене та відповідно до положень ст.379 ЦПК України ухвала судді суду першої інстанції підлягає до скасування, а справа направленню до Чуднівського районного суду Житомирської області для продовження розгляду питання щодо відкриття провадження у справі, оскільки встановлено порушення норм процесуального права при вирішенні даного питання.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,379,381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 02 липня 2018 року.