Постанова № 75027240, 25.06.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1655/17 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.

Провадження № 22-ц/783/59/18 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія:20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Цапа П.М.;

адвоката ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4;

адвоката ОСОБА_5 - представника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_7, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_8, представник ОСОБА_4, в інтереса неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом до Червоноградського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_6, з участю третьої особи: органу опіки та піклування Червоноградської міської ради, у якому просив визнати недійсними прилюдні торги, що відбулись 06.02.2014 року, за результатами яких квартира АДРЕСА_1 (в подальшому - „спірна квартира") була проданою ОСОБА_6 за 157 000 грн.; визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_6 на спірну квартиру від 11.02.2014 року, посвідчене державним нотаріусом Червоноградської державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за № 1-161; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на спірну квартиру, відновивши запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності на спірну квартиру за ОСОБА_4; вирішити питання судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції (далі - ВДВС ЧМУЮ) перебував виконавчий лист № 2-1202/11, виданий Червоноградським міським судом Львівської області 25.04.2012 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в розмірі 353 884 грн. 74 коп. В межах даного виконавчого провадження 06.02.2014 року відбулися прилюдні торги з реалізації спірної квартири, переможцем яких стала ОСОБА_6, яка придбала житлове приміщення за 157 000 грн.

07 лютого 2014 року державним виконавцем ВДВС ЧМУЮ складено акт №198 про проведені торги, на підставі якого державний нотаріус Червоноградської державної нотаріальної контори 11.02.2014 року видав ОСОБА_6 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Стверджувалося, що відчуження спірної квартири було проведено із порушенням норм чинного законодавства, а саме: державний виконавець ВДВС Червоноградського МУЮ при передачі на реалізацію на прилюдних торгах спірної квартири не мав необхідного обсягу дієздатності, оскільки право на користування зазначеним жилим приміщенням мала неповнолітня ОСОБА_7 При тому, державний виконавець при укладенні договору не отримав попереднього дозволу органу опіки та піклування на вчинення правочину, чим грубо порушив права та інтереси неповнолітньої, а також вимоги законодавства, а тому прилюдні торги на підставі положень ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними (а.с. 1-6).

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено (а.с. 98-100).

Дане рішення оскаржила ОСОБА_4 - як законний представник її неповнолітньої доньки ОСОБА_7, подавши на нього апеляційну скаргу 20 листопада 2017 року.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

При цьому апелянт у поданій нею апеляційній скарзі посилається на те, що на час подачі цієї апеляційної скарги повний текст оскаржуваного рішення їй судом ще надано не було і «детальне обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення» нею буде подано до суду після ознайомлення з повним текстом рішення суду першої інстанції (а.с. 102-104).

Власноручною розпискою апелянта ОСОБА_4 стверджується, що повний текст оскаржуваного рішення нею було отримано 23 листопада 2017 року (а.с. 105), однак в строк, передбачений частиною 1 ст. 294 ЦПК України в редакції 2004 року, яка була чинною на той час, (і пізніше) нею так і не було подано до суду «детальне обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідачки ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 1 ст. 82 ЦПК України - що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Аналогічні за змістом норми містяться у статтях 10, 60, 61 (ч.1) ЦПК України в редакції, яка була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення оскаржуваного рішення.

А частиною 2 ст. 356 ЦПК України встановлено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6).

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_4 вже зверталася до суду з позовом до ОСОБА_6 і ПП «Нива-В.Ш.», за участю третіх осіб - ВДВС Червоноградського МУЮ, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Червоноградська нотаріальна контора, Реєстраційна служба Червоноградського МУЮ, ВДВС Львівського обласного управління юстиції, з аналогічними позовними вимогами, а саме - про визнання недійсними прилюдних торгів, що відбулись 06.02.2014 року, за результатами яких спірна квартира була проданою ОСОБА_6, і рішенням Апеляційного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року (яке залишається в законній силі) їй було відмовлено у задоволенні згаданих позовних вимог (а.с. 67-70).

Судами встановлено, стверджується матеріалами справи та визнається позивачкою (апелянтом) той факт, що на момент укладення 12 червня 2007 року договору іпотеки неповнолітня ОСОБА_7 не була зареєстрованою у спірній квартирі і (відповідно) жодних прав на цю квартиру не мала, оскільки була зареєстрованою у ній лише 08 листопада 2011 року і без згоди на таку реєстрацію банку - іпотекодержателя (а.с. 34).

Ні позовна заява, ні апеляційна скарга не містять доводів стосовно порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, на підставі якого, а також Закону України «Про виконавче провадження», і було реалізовано спірну квартиру в межах процедури примусового виконання рішення суду від 24 жовтня 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, а відтак доводи останньої стосовно того, що на проведення цих торгів був відсутнім дозвіл органу опіки та піклування, до уваги прийматися не можуть.

Вище наведена правова позиція знайшла своє відображення, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05 березня 2018 року у справі № 343/774/15-ц 9 (а.с. 195-199).

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_7, залишити без задоволення, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 17 листопада 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 02 липня 2018 року.

Головуючий

Судді: