Рішення № 75023321, 19.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19 червня 2018 р. справа №820/1364/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Воронковій К.П.,

за участю: представників позивача - Носова К.В., Маркевич В.В.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОЛОС" до Головного управління ДФС України у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОЛОС" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області від 18.12.2017 №7910 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «КОЛОС» (податковий номер 32938560)»;

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «КОЛОС» на підставі наказу від 18.12.2017 №7910;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 09.02.2018 №00000021422.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що наказ про призначення перевірки, дії по проведенню перевірки та прийняте за висновками перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправними, з огляду на те, що відсутні підстави для призначення перевірки та наявні обмеження у проведенні позапланових заходів контролюючим органом. Водночас, представник позивача зазначив, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам стосовно господарських відносин позивача та ТОВ "Альт-Форм", що підтверджуються первинною документацією щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Кудіна В.Ю. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що відповідно до проведеного аналізу податкової інформації, наявної в інформаційних базах контролюючого органу (АІС "Податковий блок" архів електронної звітності (ЄРПН та ін.) відповідачем виявлено щодо ТОВ "Альт-Форм" недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а саме наявні завищення податкового кредиту в розрізі контрагентів порівняно з даними постачальників, у зв'язку з чим, керуючись положеннями п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України контролюючим органом направлено на адресу позивача письмовий запит. Платник податків отримав запит та надав відповідь, у якій зазначив обставини взаємовідносин з вказаним контрагентом, але відповідачем було виявлено недостовірність наданої інформації, про що зазначено у оскаржуваному наказі на проведення перевірки. Водночас, представник відповідача щодо оскаржуваного податкового повідомлення - рішення зазначив, що від Києво - Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області отримано відповідачем податкову інформацію від 20.09.2016 №289/10-13-14-04/40225768 стосовно ТОВ "Альт-Форм", якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності.

Представники позивача - Носов К.В., Маркевич В.В. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Зекова С.П. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОЛОС" (далі - ТОВ "СП "КОЛОС") зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Слобожанській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду судом встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ "СП "КОЛОС" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу позивача надійшов письмовий запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 03.07.2017 №8616/10/20-40-14-12-18 (т.1 а.с.15-17), в якому визначено про те, що контролюючим органом встановлено факт, який свідчить про допущене ТОВ "СП "КОЛОС" порушення норм п.п."а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, а саме виявлено неправомірне визначення взаємовідносин з контрагентом постачальником ТОВ "Альт - Форм" за серпень 2016 року у сумі ПДВ 506076 грн. Також у зазначеному запиті визначено про те, що на вказані порушення вказують результати аналізу податкової інформації, отриманої та опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73,74 ПК України, що згідно п. 74.3 ст. 74 ПК України використовується для виконання покладених на контролюючі органи завдань, а саме: даних ЄРПН, інформаційних баз даних ДФС України та узгодженої податкової інформації Києво - Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2016 №289/10-13-14-04 щодо ТОВ "Альт -Форм" за звітний період декларування ПДВ з 01.03.2016 по 31.08.2016.

У відповідь на вказаний запит ТОВ "СП "КОЛОС" надано відповідь листом від 21.07.2017 №25 (т.1 а.с.18-19). Згідно змісту вказаної відповіді вбачається, що позивачем повідомлено контролюючий орган про те, що між позивачем та ТОВ "Альт - Форм" укладено договір поставки мінеральних добрив від 09.08.2016 №09/08-2016. Також повідомлено позивачем у вказаному листі про здійснення на підставі вказаного договору господарських операцій. Водночас, позивачем повідомлено про те, що підприємство веде господарську діяльність на орендованих землях у пайовиків (всього 538 паїв), а також про те, що чисельність штатних працівників на підприємстві складає 28 чоловік, для вирощування, зберігання, обробки та перевезення сільськогосподарської продукції господарство має власну техніку.

За результатами отриманої відповіді на запит, керуючись п. 41.1 ст. , п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України, з метою контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати передбачених ПК України податків та зборів, контроль за дотримання яких покладено на контролюючий орган, податковим органом винесено наказ від 18.12.2017 №7910 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "СП "КОЛОС" (т. 1 а.с.21).

Згідно матеріалів справи, про проведення перевірки податковим органом на адресу позивача направлено повідомлення від 19.12.2017 №1042 (т.1 а.с.20), а також запрошення від 19.12.2017 №28319, в якому запрошено позивача прибути 26.01.2018 до приміщення податкового органу для ознайомлення, підписання та отримання другого примірника акту документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань, що міститься у податкові декларації з ПДВ за період з 01.08.2016 по 31.08.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена перевірка проводилася відповідачем в період з 15.01.2018 тривалістю 5 робочих днів.

Отже, позивач був фактично повідомлений про проведення документальної невиїзної перевірки дої проведення ГУ ДФС у Харківській області.

Статтею 78 ПК України встановлено особливості проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до положень ст. 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст. 79 ПК України).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки .

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.79.2 ст. 79 ПК України).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова (п.79.3 ст. 79 ПК України).

Отже, вказана норма регламентує, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 ст. 79 доповнено абз.2 згідно із Законом України від 24 травня 2012 року N 4834-УІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" такого змісту: "Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки". Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Водночас, суд зазначає, що виходячи з матеріалів справи, оспорюваний наказ про проведення перевірки вже є реалізованим, а тому втратив юридичну значущість для позивача. В даному випадку правові наслідки для позивача несуть владні рішення контролюючого органу як результат реалізації його повноважень, оскільки саме вони тягнуть за собою зміну у майновому та правовому стані товариства.

Таким чином, прийнятий відповідачем наказ від 18.12.2017 №7910 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "СП "КОЛОС" не породжує правових наслідків та додаткових обов'язків для позивача та не порушує його охоронювані законом інтереси в публічно-правових відносинах, відтак вимога про його скасування задоволенню не підлягає.

При цьому, суд зазначає, що проаналізовані норми ПК України, в яких враховано, дотримання балансу публічних та приватних інтересів позивача, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірки, зокрема, документальної позапланової невиїзної, при їх дотриманні може бути належною підставою для виконання наказу про проведення перевірки, при цьому з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків.

Судом взято до уваги, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання, призупинені на час дії мораторію до 31.12.2018, згідно Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Проте, дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширюється, зокрема, на ДФС та її територіальні органи, оскільки вказані контролюючі органи включені до Переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. № 1104. Отже, ГУ ДФС у Харківській мало повноваження на проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, оскільки дія мораторію на вказаний позаплановий захід не поширюється.

Враховуючи те, що позивача повідомлено про проведення перевірки, а також враховуючи наявність відповідного запрошення до податкового органу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДФС у Харківській області щодо проведення перевірки ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «КОЛОС» на підставі наказу від 18.12.2017 №7910.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 09.02.2018 №00000021422, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "СП "КОЛОС" з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з постачальником ТОВ "Альт - Форм" за серпень 2016 року.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки складений акт від 26.01.2018 №278/20-40-14-22-07/32938560 (т.1 а.с.26-44), у висновках якого встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 506076 грн., в т.ч. за серпень 216 року - 506076 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 податкової декларації з ПДВ) у розмірі 506076 грн., в т.ч. за серпень 2016 року - 506076 грн.

На підставі висновків, викладених у вказаному акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення від 09.02.2018 №00000021422, яким зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 506076 грн. (т.1 а. с.45-47).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 26.01.2018 №278/20-40-14-22-07/32938560, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом визначено, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Альт-Форм" та ТОВ "СП "Колос" за серпень 2016 року, а, отже, і підтвердити правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по вище наведеним взаємовідносинам, а саме суму ПДВ 506076 грн., у т.ч. за серпень 2016 року - 506076 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ "Альт-Форм" (постачальник) та ТОВ "СП "Колос" (покупець), укладено договір поставки від 09.08.2016 №09/08-2016 (т.1 а.с.48). Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки, постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Судом встановлено, що на підставі видаткових накладних позивачем було прийнято товар - аміачна селітра, а ТОВ "Альт-Форм" виписані податкові накладні (т.1 а.с.49-51, 72-83).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач розрахувався за придбаний товар, що підтверджується платіжними дорученнями, виписками по рахунку (т.1 а.с.85-108).

На підтвердження транспортування вказаного товару позивачем до матеріалів справи надано товарно - транспортні накладні, довіреність на отримання товару (т.1 а.с.52-71,84). Водночас, представником позивача пояснено, що транспортування добрив відбувалось за рахунок ТОВ "Альт-Форм" на адресу позивача: Харківська область, Дергачівський район, с. Гоптівка, вул. Радянська, буд. 1.

Згідно письмових пояснень представника позивача, зазначена поставка від ТОВ "Альт-Форм" була здійснена для використання у власній господарській діяльності. Так, водій транспортного засобу, яким відбувалось перевезення добрив, після прибуття до місця доставки, передавав товаро - супровідні документи на вантаж представнику позивача, після чого транспортний засіб разом із уповноваженою особою ТОВ «СГП «КОЛОС» вирушав до складу добрив, де відбувалось розвантаження транспортного засобу та навантаження добрив безпосередньо на причепи та машини для внесення добрив (МВУ-900, сівалки СЗ 3.6), після чого добрива розсипалися безпосередньо на земельну ділянку для її здобриння.

На підтвердження оприбуткування та переміщення для використання придбаного товару позивачем до матеріалів справи надано акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, накладні щодо внутрігосподарського призначення (т.1 а.с.109-119).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Альт-Форм", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Альт-Форм" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 р., поданої до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Альт-Форм" - виконало свої зобов'язання за вказаним договором, а ТОВ «СГП «КОЛОС» прийняло товар за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ «СГП «КОЛОС» витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

У справі не міститься доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.9 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ «СГП «КОЛОС» матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується відповідною відомість про наявність земельних ділянок, довідкою про наявність необоротних активів, тощо (т.1 а.с.174-199), персоналу, свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.1 ст. 207 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "Альт-Форм" є чинною та не визнана в установленому порядку недійсною.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ у контрагента ТОВ "Альт-Форм" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: здобрення земельних угідь для вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується наявними в матеріалах справи, податковими, видатковими, товарно - транспортними накладними, тощо.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ «СГП «КОЛОС».

Таким чином, позивачем дотримано вимоги Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит по операціях з ТОВ "Альт-Форм", позивачем подано декларації з ПДВ (т.1 а.с.120-125). Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Посилання відповідача на податкову інформацію Києво - Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2016 №289/10-13-14-04/40225768 стосовно ТОВ "Альт-Форм" - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

З огляду на викладене, вказані доводи відповідача не впливають на висновки суду щодо реальності вказаних господарських операцій.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Альт-Форм" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.02.2018 №00000021422 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №00000021422 є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, а також враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 7591,14 грн., що підтверджується квитанцією від 19.03.2018 №78 (т.1 а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОЛОС" до Головного управління ДФС України у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Харківській області від 09.02.2018 №00000021422.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 32938560, поштовий індекс 62313, Харківської області, Дергачівський район, с. Гоптівка, вул. Радянська, буд. 1) у розмірі 7591,14 грн. (сім тисяч п'ятсот дев'яносто одна гривня 14 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.