Рішення № 75023261, 02.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 року № 810/2232/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 та зобов`язати здійснити такий перерахунок.

Позовні вимог обґрунтовуються тим, що відповідач при призначенні ОСОБА_1 пенсії невірно обрахував як загальний трудовий стаж роботи, так і стаж роботи на підземних роботах. Як стверджує позивач, він має 25 років 1 місяць 17 днів загального трудового стажу, з яких: 8 років 5 місяців 7 днів трудового стажу, та 16 років 8 місяців 10 днів стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1. Проте, Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області невірно обчислено трудовий стаж позивача, до якого зараховано лише 20 років 11 місяців 27 днів, з яких стаж роботи на підземних роботах - 10 років 6 місяців 24 дні.

Ухвалою суду від 07.05.2018 відкрито спрощене провадження у дані адміністративній справі та призначено її до розгляду судовому засіданні на 24.05.2018.

До судового засідання представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертались.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

На підставі частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

До суду 06.06.2018 надійшов письмовий відзив відповідача на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що пенсію позивачу призначено вірно. Так, пенсія позивачу призначена при страховому стажі 20 років 11 місяців 27 днів, та стажі роботи за Списком № 1 - 10 років 6 місяців 24 дні. При цьому, до розрахунку страхового стажу не ввійшли періоди за записами трудової книжки № 13 з 01.04.1988 по 01.04.1990, періоди за записами №№ 22, 23 з 01.01.1992 по 27.08.1993, оскільки записи про звільнення зроблено із порушенням правил ведення трудових книжок - не вказано підстави внесення таких записів.

Будь-яких додаткових документів для підтвердження періодів роботи із 01.04.1988 по 01.04.1990 та з 01.01.1992 по 27.08.1993 позивач органу Пенсійного фонду не надав.

Також, з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється за даними, наявними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому підстави для зарахування страхового стажу, починаючи із 01.01.2004 за записами трудової книжки відсутні.

Отже, відповідач посилається на те, що за записами трудової книжки не має можливості визначити періоди роботи, протягом яких позивач працював у шкідливих та важких умовах праці, також, відсутня інформація про характер виконуваних робіт, умови праці, тривалість робочого дня, протягом якого виконувались певні види робіт, інформація про атестацію робочих місць після 21.08.1992 також відсутня.

При цьому, підприємства, на яких працював позивач, розміщуються на тимчасово окупованій території України, або у районах проведення антитерористичної операції, тому стаж його роботи за Списком № 1 визначено за даними, наявними у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Також, ухвалою суду від 25.05.2018 витребувано у Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області належним чином завірену копію трудової книжки ОСОБА_1.

На виконання вимог даної ухвали відповідачем 07.06.2018 надану суду витребувані документи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області з 10.12.2017 та отримує пенсію за віком (а.с. 14).

Зі місту листа Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11.04.2018 № 3574/03 (а.с. 31) слідує, що позивачу призначено пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Страховий стаж обчислений відповідно до статті 24 названого Закону та становить 20 років 11 місяців 27 днів, стаж на підземних роботах становить 10 років 6 місяців 24 дні.

Проте, позивач вважає, що Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області невірно обчислено стаж його роботи, тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За змістом пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено вище, до розрахунку страхового стажу позивача відповідачем не врахованого періоди за записами трудової книжки № 13 з 01.04.1988 по 01.04.1990, та періоди за записами №№ 22, 23 з 01.01.1992 по 27.08.1993, оскільки запис про звільнення зроблено із порушенням правил ведення трудових книжок - не вказано підстави внесення таких записів.

Так, щодо запису № 13 у трудовій книжці позивача суд зазначає, що у ньому вказано, що: «Время работы не засчитывается в общий и непрерывный трудовой стаж» (а.с. 18).

Крім того, у рядку запису трудової книжки позивача № 23 дійсно не містяться відомості про підстави звільнення позивача, зокрема, реквізити відповідного наказу (а.с. 21).

При цьому, фотокопії відповідної сторінки трудової книжки із записами №№ 13, 22, 23 аналогічного змісту додані як позивачем до позовної заяви, відповідачем на вимогу ухвали суду від 25.05.2018 про витребування доказів, так і, додатково, позивачем 01.06.2018 до клопотання про надання доказів у нотаріально засвідченій копії.

Отже, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду із 01.04.1988 по 01.04.1990 та з 01.01.1992 по 27.08.1993.

При цьому, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим Постановою КМ України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання вказаної Постанови КМ України Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 442 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення у особи права на зарахування не підтвердженого атестацією періоду роботи до пільгового стажу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 506/384/17, від 02.05.2018 у справі № 641/1936/17, постанові Верховного Суду України від 12.04.2016 у справі № 477/2598/14.

Постановою КМ України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Згідно із Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці подається трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписка із наказу по підприємству про проведення атестації робочих місць (після 21.08.1992) та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 вищезазначеного Порядку № 637. При цьому, посилання на наказ має бути внесено до трудової книжки робітника.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.1 даного Порядку для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць.

У той же час, позивачем не було надано Бориспільському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області як уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, які б підтверджували стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, так і результатів атестації відповідних робочих місць.

Як пояснив відповідач, при визначенні спеціального страхового стажу ОСОБА_1, а саме роботи за Списком № 1, було використано відомості щодо даної особи, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування починаючи із 01.01.2000, що, відповідно, відображено у розрахунку страхового стажу (а.с. 33).

Також, на вимогу ухвали суду від 14.06.2018 про витребування доказів відповідачем було надано суду відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.

Суд зазначає, що такі дії органу Пенсійного фонду відповідають зазначеним вище вимогам пункту 20 Порядку № 637, оскільки підприємства, на яких працював позивач розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції.

Щодо об'єктивної неможливості позивачу отримати необхідні документи, які б підтверджували стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно із Списком № 1 з 01.04.1988 по 01.04.1990, та з 01.01.1992 по 27.08.1993, у зв'язку з перебуванням розміщенням відповідних підприємств у зоні проведення АТО, то судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, передбачений у главі 6 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відтак, у разі неможливості отримання необхідних для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці документів, які підтверджують певні юридичні факти, зокрема щодо атестації робочих місць, уточнюючих довідок, позивач має право звернутися до суду з заявою про встановлення таких юридичних фактів.

Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 641/1936/17.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В контексті наведеного, суд зазначає, що позивачем не доведено протиправності дій органу Пенсійного фонду при обрахунку стажу роботи за Списком № 1, та, відповідно, обґрунтованості позовних вимог, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 77, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.