Рішення № 75023218, 25.06.2018, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1678/15-ц

Провадження №2/190/314/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. П’ятихатки

Дніпропетровська область

П’ятихатський районний суд

Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Митошоп В.М.

за участі секретаря Гук С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П’ятихатки цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», третя особа ОСОБА_4 про визнання припиненими правовідносин,-

встановив:

ПАТ “ОСОБА_1 Аваль» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 17.01.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4, укладено кредитний договір №014/122293/3196/74, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 25 075,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,50% річних, строком на 240 місяців до 17.01.2027 року.

17.01.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_3, укладено договір поруки №014/122293/3196/74 відповідно до якого остання, прийняла на себе зобов’язання відповідати перед позивачем у повному обсязі по зобов’язанням відповідача ОСОБА_4, визначених кредитним договором.

Згідно п. 1.5.2 Кредитного договору у зв’язку з відсутністю договору страхування та копії платіжних доручень про сплату страхових платежів відсоткова ставка за користування кредитом була збільшена на 5 % річних, починаючи з 11.02.2013 року і складає 18,5 % річник.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідачі зобов’язувалися щомісяця виконувати свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на умовах, встановлених договором, але останні не виконували належним чином взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 05.10.2015 року утворилась прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 492 877 грн. 32 коп., яку позивач просять стягнути солідарно з відповідачів в примусовому порядку. Крім того, просять стягнути солідарно з відповідачів судовий збір в розмірі 7 393 грн. 16 коп.

03.04.2018 року відповідачем ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву та заяву про застосування позовної давності, в яких вона просить у задоволені позову відмовити посилаючись на те, що строк позовної давності звернення до суду сплив на момент подачі позову, оскільки за умовами кредитного договору погашення кредиту та відсотків повинно здійснюватися частинами щомісячно, в рахунок якого вносяться кошти, початок позовної давності для цих платежів обчислюється з моменту невиконання зобов’язань. (а.с.176-180).

03.04.2018 року ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», третя особа ОСОБА_4 про визнання припиненими правовідносин, в якому ОСОБА_3 просить визнати припиненою поруку за договором поруки № 014/122293/3196/74 від 17.01.2007 року укладеного між нею та ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» посилається на те, що зміна кредитного договору допускається лише за згодою сторін, тобто підвищення відсотків по кредиту без її згоди і є підставою для припинення договору поруки, крім того зазначила, що порука припиняється 30.02.2010 року, тобто банк пропустив строк звернення з вимогою до поручителя (а.с. 184-185).

Представник позивача по первісному позову та представник відповідача по зустрічному позову ОСОБА_5, в судове засідання не з’явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву в якій просить розглянути справу без їх участі, підтримала позовні вимоги по первісному позову та заперечила проти зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_4 по первісному позову та третя особа по зустрічному позову, в судове засідання не явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позов не визнав та зазначив, що останній платіж по кредиту ним було здійснено 31.12.2013 року.

Відповідач ОСОБА_3 по первісному позову та позивач по зустрічному позову, будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи, у судове засідання не з’явилася.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії кредитного договору - 17.01.2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» правонаступником якого є ПАТ “ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_4, укладений кредитний договір № 014/122293/3196/74, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 25075,00 доларів США, зі сплатою 13.50% річних на термін 240 місяців до 17.01.2027 року, що підтверджується копією кредитного договору. (а.с.14-19, 60-65)

Згідно копії виписки по рахунку на дату видачі кредитних коштів банк виконав свої зобов’язання перед позичальником за кредитним договором. (а.с.13,59)

Згідно копії договору поруки - 17.01.2007 року між позивачем та ОСОБА_3, укладено договір поруки №014/122293/3196/74 відповідно до якого відповідач ОСОБА_3, прийняла на себе зобов’язання перед позивачем відповідати у повному обсязі по зобов’язанням відповідача ОСОБА_4, визначених кредитним договором від 17.01.2007р. (а.с.20-21, 66-67)

Згідно розрахунку, наданого позивачем заборгованість за кредитним договором №014/122293/3196/74 від 17.01.2007 року складає 16 769,78 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ (станом на 05.10.2015 року) становить 492 877 грн. 32 коп. з яких: 354 637 грн. 97 коп. – заборгованість за кредитом; 54148,03 грн. – прострочена заборгованість по кредиту, 138239,35 грн. – заборгованість за відсотками, 137340,59 грн. – прострочена заборгованість за відсотками. (а.с.9-12).

Згідно копій вимоги про дострокове погашення грошових зобов’язань за кредитним договором – 29.07.2015 року відповідачам направлені вимоги про дострокове погашення грошових зобов’язань за кредитним договором, яка не вручена ОСОБА_3, що підтверджується копією поштового повідомлення з відміткою про повернення у зв’язку із закінченням терміну зберігання (а.с.22,73-77)

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема : припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 1049 ЦК України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити проценти.

Відповідач ОСОБА_4, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а тому зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) у відповідності до ст.610 ЦК України, тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов’язання за даним договором.

Згідно ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Згідно копії розрахунку наданого банком, встановлено, що останній платіж ОСОБА_4 здійснив 31.12.2013 року, а ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся з позовом до суду 29.10.2015 року. Окрім того, внесені кошти у розмірі 50 грн. ніби то відповідачем 18.05.2015 року, не можуть бути взяті судом до уваги з наступних підстав.

У справі за № 6-1457цс16 від 09.11.2016 року Верховний Суд зазначив, що вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Не можливо керуватися лише наданим банком розрахунком, без надання квитанцій, касових ордерів та іншого підтвердження щодо здійснення платежу у розмірі 50 грн. 18.05.2015 року особисто ОСОБА_4, який у своїй заяві також повідомив, що останній платіж ним було здійснено 31.12.2013 року.

З урахуванням обставин по справі та вказаних правових норм, банком подано позов про стягнення заборгованості в межах строку позовної давності, тому посилання ОСОБА_4 в заяві про застосування позовної давності є безпідставними.

Посилання позивача по зустрічному позову ОСОБА_3 щодо підвищення відсоткової ставки за користування кредитом на 5 % річних починаючи з 11.02.2013 року без її згоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.1.5.2. кредитного договору сторони домовилися, що процентна ставка за кредитом збільшується на 5 % від ставки, вказаній в п. 1.4 ОСОБА_6, при настанні таких умов: відсутність у кредитора ОСОБА_6 (полісу) страхування застави/іпотеки та або життя (або страхування від нещасного випадку) Позичальника (а.с.14-19)

Згідно зі ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язань боржником. Порука - це договір, за яким до обов’язку основного боржника додатково приєднано зобов’язання іншої особи, яка за нього поручається.

За змістом частини четвертої стаття 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від установлення строку її дії договором чи законом сплив цього строку припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим з настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, що визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не означають, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позичальник зобов’язався перед банком сплачувати платежі за цим договором частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Отже, разом з установленням строку дії кредитного договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов’язання згідно з частиною третьою стаття 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами кредитного договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов’язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов’язку, то в разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Крім того, при застосуванні частини четвертої статті 559 ЦК України слід ураховувати, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

Отже, виходячи з положень частини четвертої статті 559 ЦК України вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов’язання за договором повинна бути пред’явлена у судовому порядку в межах строку дії договору поруки, або протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов’язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов’язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Така позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 року № 6-223 цс16.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що вимоги позивача по первісному позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 та вимоги ОСОБА_3 по зустрічному позову щодо припинення договору поруки підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_4 слід стягнути судові витрати на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та стягнути з ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль» судові витрати на користь ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265 ЦПК України, суд, –

вирішив:

Позов публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість за кредитним договором у розмірі 492 877 грн. 32 коп. з яких: 354 637 грн. 97 коп. – заборгованість за кредитом; 54148,03 грн. – прострочена заборгованість по кредиту, 138239,35 грн. – заборгованість за відсотками, 137340,59 грн. – прострочена заборгованість за відсотками та судові витрати у розмірі 3696 грн. 58 коп.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», третя особа ОСОБА_4 про визнання припиненими правовідносин – задовольнити.

Договір поруки №014/122293/3196/74 укладений 17.01.2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_3 – визнати припиненим.

Стягнути з ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати у розмірі 704 грн. 80 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через П’ятихатський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя