Постанова № 75020120, 26.06.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-з/774/173/18 Справа № 204/5127/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Свистунова О.В.Категорія 20

ДОДАТКОВА П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Свистунової О.В.,

суддів – Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.,

за участю секретаря – Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро

клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_5, приватний нотаріус Меньшова Т.М., ОСОБА_7 про визнання доручення та договору купівлі-продажу недійсним, –

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним доручення на право розпоряджатися автомобілем Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Меньшаковою Т.М. від 27.11.2014 року, реєстр № 839, від імені ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_2; визнати недійсним доручення на право розпоряджатися автомобілем Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 20.04.2015 року, реєстр № 258, видане в порядку передоручення від імені ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_3, яка діяла на підставі доручення від імені ОСОБА_2, та ОСОБА_4, укладений на підставі довідки-рахунок та право власності на який зареєстровано 18.11.2015 року; скасувати свідоцтво НОМЕР_3 від 18.11.2015 року про реєстрацію права власності на автомобіль Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона придбала в кредит автомобіль Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, на підставі кредитного договору, укладеного з АТ “УкрСиббанк” від 31.01.2008 року № 11291952000, на ім’я позивача. Кредит за вказаний автомобіль був сплачений в повному обсязі. В 2009 році вона не мала можливості керувати належним їй автомобілем у зв’язку з хворобою. На прохання свого чоловіка ОСОБА_7, позивачка погодилась передати право керування на належним їй автомобілем їх знайомому ОСОБА_2, про що позивачкою було надане доручення на право керування транспортним засобом, яке було посвідчено П’ятою ДДНК 28.04.2009 року, зі строком дії доручення до 28.04.2012 року. В 2014 році позивачкою знову було видано доручення на ім’я ОСОБА_2, посвідчене приватним нотаріусом Меньшаковою Т.М. від 27.11.2014 року. Зазначила, що в 2016 році її стан здоров’я покращився та вона вирішила повернути свій автомобіль в своє користування та звернулася до ОСОБА_2 зі своєю вимогою, на що він заявив, що вона видала йому доручення на право розпорядження належним їй автомобілем та на сьогоднішній день він його продав, а позивачка не є власником спірного автомобіля. Позивачка звернулась до МВС України РСЦ в Дніпропетровській області № 1242, де їй була надана довідка від 12.05.2016 року, що власником автомобіля Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1, тоді вона 17.05.2016 року звернулася до нотаріуса із заявою та скасувала доручення на ім’я ОСОБА_2, видане 27.11.2014 року та посвідчене приватним нотаріусом Меньшаковою Т.М. В подальшому, 18.05.2016 року Територіальний сервісний центр № 1242 видав позивачці іншу довідку, посилаючись на те, що попередню довідку видали помилково та власником належного їй автомобіля є інша особа на підставі довідки-рахунку. Вона знову звернулась із запитом до ТСЦ 1241 РСЦ та 25.05.2016 року отримала відповідь, що власником належного їй транспортного засобу є ОСОБА_4, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, зареєстрований з 18.11.2015 року. З цього приводу позивачка звернулась до правоохоронних органів з заявою про заволодіння належним їй автомобілем шахрайським шляхом. Відповідно до висновків Кіровського ВП від 23.06.2016 року та 12.07.2016 року не встановлено даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення. На теперішній час автомобіль позивачці не повернутий та знаходиться у власності сторонньої особи. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру довіреностей позивачці стало відомо, що ОСОБА_2 передав доручення на розпорядження належним позивачці автомобілем ОСОБА_3, про що було видане доручення в порядку передоручення, посвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_5 від 20.04.2015р., реєстр № 258, після чого автомобіль позивачки був зареєстрований за ОСОБА_4 з 18.11.2015 року. На час видачі доручення від 27.11.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Меньшаковою Т.М., позивачка мала діагноз: рекурентний депресивний розлад з частими епізодами важкої депресії та нестійкими реміссіями, важкий депресивний епізод з психотичними симптомами, на підставі якого позивач має групу інвалідності ІІІ ступеню. Вказала на те, що оформлюючи доручення на ОСОБА_2, 27.11.2014 року позивачка не розуміла значення своїх дій, останній в свою чергу скористався її станом здоров’я та отримав доручення від її імені на право розпорядження належним їй автомобілем, а вона, в свою чергу, вважала, що дає нове доручення виключно на право керування належним їй автомобілем. При цьому посилалась на ст.ст. 203,215,225 ЦК України. Відповідач ОСОБА_2, не бажаючи повернути позивачці спірний автомобіль, скористався правом передоручення, без відома та згоди позивачки, передоручив автомобіль на ім’я ОСОБА_3, а остання, не маючи намір створювати права і обов’язки по договору купівлі-продажу реалізувала належний позивачці автомобіль на ім’я ОСОБА_4 Вважала, що даний договір купівлі-продажу автомобіля був укладений фіктивно з метою позбавити позивачку права власності на автомобіль для безперешкодного користування спірним автомобілем, так як належним їй автомобілем продовжує користуватись ОСОБА_2

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.07.2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не доведені обставини, що мають значення для справи.

Також, скаржник зазначає, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно п.9 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2017 року – скасовано та постановлено нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено.

Визнано недійсним доручення на право розпоряджатися автомобілем Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Меньшаковою Т.М. від 27.11.2014 року, реєстр № 839, від імені ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_2

Визнано недійсним доручення на право розпоряджатися автомобілем Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, посвідчене приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 20.04.2015 року, реєстр № 258, видане в порядку передоручення від імені ОСОБА_2 на ім’я ОСОБА_3

Визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2, укладений між ОСОБА_3, яка діяла на підставі доручення від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_4, укладений на підставі довідки-рахунок та право власності на який зареєстровано 18.11.2015 року.

Скасовано свідоцтво НОМЕР_3 від 18.11.2015 року про реєстрацію права власності на автомобіль Skoda Fabia Elegance, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, серійний номер НОМЕР_2.

26.04.2018 року на адресу Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання стосовно судових витрат.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, колегія приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 4629 грн. 48 коп. в рівних частках, за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Що стосується стягнення 500 грн., згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 6/65,66/9 від 08.09.2016 року, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, оскільки зазначені у квитанції витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 141 ЦПК України.

Отже, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання ОСОБА_1 та ухвалення у справі додаткової постанови.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4629 грн. 48 коп. в рівних частках.

В іншій частині – залишити без задоволення.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: І.А.Єлізаренко

Т.П. Красвітна