Постанова № 75018054, 22.06.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року Справа № 902/784/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

без участі представників учасників справи, які в судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відпові-дальністю «ДСП Відродження» на ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018 року, повний текст якої складений 13.04.2018р., у справі №902/784/17 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Приватного підприємства «ЛЮВайС»

с.Сарни Монастирищенського району Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСП Відродження»

смт.Дашів Іллінецького району Вінницької області

про стягнення 708 090 грн. 83 коп. боргу, 149 635 грн. 91 коп. інфляційних втрат та

34 453 грн.91 коп. -3% річних,-

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ДСП Відродження» смт.Дашів Іллінецького району Вінницької області

до Приватного підприємства «ЛЮВайС»

с.Сарни Монастирищенського району Черкаської області

про стягнення 1 366 960 грн. 17 коп. боргу,-

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 13.04.2018р. у справі №902/784/17 повер-нув без розгляду заяву Відповідача за первісним позовом – Товариства з обмеженою відповідальніс-тю «ДСП Відродження» (надалі в тексті – Товариство) про збільшення розміру позовних вимог за зустрічним позовом.(т.2, арк.справи 108-109).

Ухвала вмотивована тим, що збільшено або зменшено може бути лише розмір вимог майно-вого характеру, проте звертаючись із заявою Товариство просить свої вже заявлені грошові вимоги щодо стягнення 1 366 960 грн. 17 коп. з Приватного підприємства «ЛЮВайС» (надалі в тексті – Під-приємство) збільшити шляхом визнання удаваним договору про безвідсоткову поворотну фінанси-ву допомогу та договору про виконання зобов’язання щодо повернення фінансової допомоги, як та-ких, що фактично приховують договір суборенди земельних ділянок.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Товариство подало скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з’ясував всі обставини справи, постановивши ухвалу з порушенням норм процесуального права. На думку Скаржника, повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду є без підстав-ним. Проте, обґрунтовуючи скаргу, Товариство в тексті апеляційної скарги фактично висловлює за-уваження до висновку комплексної судової технічної та почеркознавчої експертизи документів, а та-кож описує обставини укладення договору про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу і дого-вору про виконання зобов’язання щодо повернення фінансової допомоги, вважаючи їх удаваними та описує як такі, що фактично приховують договір суборенди земельних ділянок. Вважаючи, що заз-начені обставини спростовують висновки суду першої інстанції щодо повернення без розгляду зая-ви, Товариство просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. та задоволити заяву, збільшивши розмір позовних вимог за зустрічним позовом від 30.10.2017 р. до ПП «Лювайс» про стягнення 1 366 960,17 грн. позовною вимогою наступного змісту: «Визнати удаваним Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №19/18/14 від 19.08.2014р. в сумі 708 090,83 грн. та Договір про виконання зобов’язання щодо повернення фінансової допомоги від 10.09.2017р., що приховують договір суборенди земельних ділянок загальною площею 297 га». (т.2, арк.справи 126-135).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2018р. поновлено пропу-щений строк та відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства, справу призначено до слухання на 22.06.2018р.(т.2, арк.справи 108).

18.06.2018р. поштою надійшов відзив Підприємства на апеляційну скаргу, який колегія суд-дів не приймає до уваги, як такий що не містить обов’язкового реквізиту – підпису уповноваженої особи відповідно до вимог ч.2 ст.165 ГПК України.(т.2, арк.справи 144-145).

Учасники справи не забезпечили явку своїх уповноважених представників в призначене на 22.06.2018р. судове засідання. Разом з тим, така неявка не перешкоджає розгляду справи, позаяк присутність представників сторін не визнавалась обов’язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль-ного права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2017 року Приватне підприємство «ЛЮВайС» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою від-повідальністю «ДСП Відродження» про стягнення 708 090 грн. 83 коп. заборгованості за договором позики, 149 635 грн. 91 коп. втрат від інфляції та 34 453 грн. 91 коп. -3% річних.(т.1, арк.справи 2-4).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.08.2014р. Підприємство-кредитор та Товариство-по-зичальник уклали договір №19/08/14 про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, відповідно до умов якого – кредитор зобов’язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу для повернення його обігових коштів, а позичальник зобов’язується повернути надані ко-шти, у визначений договором строк.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями №398 від 19.08.2014р., №411 від 22.08.2014р., №465 від 01.09.2014р. на підставі договору №19/08/14 Підприємство надало То-вариство безвідсоткову поворотну фінансову допомогу на загальну суму 708 090 грн. 83 коп.

Вважаючи, що у визначений строк Товариство кошти не повернуло, через неналежне вико-нання умов договору, Підприємство звернулось з позовом про стягнення крім основного боргу в сумі 708 090 грн. 83 коп. – 149 635 грн. 91 коп. інфляційних втрат та 34 453 грн. 91 коп. -3% річних.

Ухвалою від 19.08.2017р. порушено провадження у справі №902/784/17 за позовом Підпри-ємства.(т.1, арк.справи 1).

Матеріалами справи стверджено, що 31.10.2017р. до господарського суду Вінницької облас-ті надійшла зустрічна позовна заява Товариства про стягнення з Підприємства 1 366 960 грн. 17 коп. заборгованості по розрахунках, яка ухвалою від 31.10.2017р. прийнята до провадження для спі-льного розгляду із первісним позовом у справі №902/784/17.(т.1, арк.справи 63-64, 89-90).

Зустрічний позов обґрунтований тим, що сторони у справі 10.09.2014р. уклали договір про виконання зобов’язань із повернення фінансової допомоги, умовами якого передбачено, що борж-ник у зв’язку з неможливістю виконання зобов’язань щодо повернення отриманої фінансової допо-моги, в рахунок погашення боргу за договором №19/08/14 від 19.08.2014р., передає на користь кре-дитора товар – насіння соняшнику, який вирощено на земельних ділянках, орендованих заявником.

Товариство стверджує, що відповідно до зазначеного договору протягом вересня-жовтня 2014 р. передало Підприємству товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 2 075 051 грн., що під-тверджується накладною від 06.10.2014р. №24. Тому Товариство вважає, що не лише виконало зо-бов’язання з повернення позики, але й відвантажило на користь Підприємства товар, який отрима-но останнім і вартість якого не сплачена. Станом на 30.10.2017р. заборгованість Підприємства перед Товариством за придбаний товар становить 1 366 960 грн. 17 коп.

Суд першої інстанції 07.12.2017р. призначив у справі №902/784/17 комплексну судову тех-нічну та почеркознавчу експертизу документів, а 12.03.2018р. на адресу господарського суду Він-ницької області надійшов висновок експертизи, в зв’язку з чим 16.03.2018р. судом поновлено про-вадження у даній справі і призначено підготовче засідання на 11.04.2018р.(т.2, арк.справи 34-39, 40-41, 57-69, 76-78).

11.04.2018р. до суду першої інстанції надійшла заява Товариства, в якій останнє просить: «Збільшити розмір позовних вимог за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальні-стю «ДСП Відродження» від 30.10.2017р. до Приватного підприємства «ЛЮВайС» про стягнення 1 366 960 грн. 17 коп. позовною вимогою наступного змісту: «Визнати удаваним Договір про безвід-соткову поворотну фінансову допомогу №19/18/14 від 19.08.2014р. в сумі 708 090 грн. 83 коп. та Договір про виконання зобов’язання щодо повернення фінансової допомоги від 10.09.2017р., що приховують договір суборенди земельних ділянок загальною площею 297 га».(т.2, арк.справи 110-114).

Зазначена заява вмотивована незадоволенням Товариства із висновком експерта і тим, що сторони уклали Договір про безвідсоткову поворотну фінансову допомогу №19/18/14 від 19.08.2014 року в сумі 708 090 грн. 83 коп. та Договір про виконання зобов’язання щодо повернення фінансової допомоги від 10.09.2014р. для зменшення податків, які фактично приховують договір суборенди земельних ділянок загальною площею 297 га.

Як вже зазначалося, господарський суд Вінницької області ухвалою від 13.04.2018р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСП Відродження» повернув без розгляду.(т.2, арк. справи 108-109).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Предметом оскарження є підставність повернення заяви про збільшення зустрічних позов-них вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті – ГПК України) сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов’язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних ви-мог) – на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір по-зовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, як-що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Апеляційний суд зауважує, що предметом зустрічного позову Товариства є майнова вимога про стягнення з Підприємства 1 366 960 грн. 17 коп. заборгованості по розрахунках, яка обґрунтова-на неналежним виконанням укладених сторонами договорів та фактичною передачею Підприємст-ву товару загальною вартістю 2 075 051 грн. та виникненням в останнього заборгованості перед То-вариством в сумі 1 366 960 грн. 17 коп.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, колегія суддів приймає до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог розуміється відповідно збільшення або зменшення кіль-кісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання ін-шого позову.

Тому, враховуючи зміст і підстави зустрічної позовної заяви ТзОВ «ДПС Відродження», яка містить майнову вимогу та заяви про збільшення зустрічних позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що прохальна частина заяви від 11.04.2018р. містить вимоги немайнового характеру – визнання удаваними укладених сторонами угод, які на переконання заявника приховують договір суборенди земельних ділянок загальною площею 297га».

Таким чином, у заяві про збільшення позовних вимог Товариством доповнено предмет позо-ву новою вимогою.

Із зазначених мотивів, заява Товариства від 11.04.2018р. про збільшення зустрічних позов-них вимог, по суті не є збільшенням вимог, оскільки в ній йдеться про доповнення зустрічних по-зовних вимог, які є предметом спору, новими вимогами, тобто йдеться про подання ще одного по-зову, який містить самостійні правові підстави.

Однак, можливості доповнення позову додатковими вимогами ст.46 ГПК України не перед-бачено.

За наведених обставин у господарського суду відсутні підстави розгляду такої заяви, як вірно встановлено судом першої інстанції. При цьому, Товариство не позбавлене права на звернення до господарського суду із таким позовом.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції та невмотивованості ухвали про повернення без розгляду заяви, а тому ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задово-лення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов’язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського проце-суального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСП Відродження» на ух-валу господарського суду Вінницької області від 13.04.2018р. у справі №902/784/17 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

3. Матеріали справи №902/784/17 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.