Постанова № 75018049, 25.06.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року Справа № 906/1013/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Огороднік К.М., суддя Тимошенко О.М. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Вавринчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року у справі № 906/1013/17 (суддя Лозинська), повний текст рішення складено 29.03.2018 року,

за позовом Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод"

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

про стягнення 14613934,26 грн. та зобов'язання повернути дерев'яні піддони та поліпропіленові прокладинки

за участю представників:

позивача - Бугайов А.О., за довіреністю,

відповідача - Горлова М.В., за договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Рокитнівський скляний завод" звернулось з позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення з ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 13714154, 59 грн., з яких, 13203264,04 грн. основного боргу; 286436,43 грн. пені; 67932,12 грн. 3% річних; 156522,00 грн. інфляційних, а також повернення дерев'яних піддонів в кількості 952 шт. заставною вартістю 95200 грн. та поліпропіленових прокладок в кількості 13661 шт. заставною вартістю 956270 грн.

Ухвалою від 06.02.2018 року господарський суд прийняв до розгляду заяву позивача від 31.01.2018 № 01-03/297 про збільшення позовних вимог; зазначив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 14613934,26 грн., з яких, 13203264,04 грн. основного боргу; 702720,89 грн. пені; 161259,30 грн. 3% річних; 546690,03 грн. інфляційних; зобов'язання повернути дерев'яні піддони і поліпропіленові прокладинки.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13203264,04 грн. - основного боргу; - 701977,97 грн. - пені; - 161259,30 грн. - 3% річних; - 546690,03 грн. - інфляційних втрат; - 234969,11 грн. - витрат по сплаті судового збору. Зобов'язано відповідача повернути за власний рахунок позивачу дерев'яні піддони в кількості 952 штуки, заставною вартістю 95200 грн. та поліпропіленові прокладинки в кількості 13661 штук, заставною вартістю 956270 грн. В частині стягнення пені у розмірі 742, 92 грн. в позові відмовлено.

Ухвалою про виправлення описки від 18.04.2018 року судом виправлено арифметичні помилки у рішенні від 23.03.2018 року, а саме: на аркуші 11 абзацу 13 мотивувальної частини рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року після слів: "визнав її розмір у сумі", замість "701977,97 грн.", вказати "700416,13 грн."; на аркуші 11 абзацу 13 мотивувальної частини рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року після слів: "В частині стягнення пені у розмірі", замість "742,92 грн.", вказати "2304,76 грн."; у п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року замість "701977,97 грн. - пені" вказати "700416,13 грн. - пені"; п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року замість: "234969,11 грн. - витрат по сплаті судового збору", вказати: "234946,51 грн. - витрат по сплаті судового збору"; п. 4 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року замість "742, 92 грн." вказати "2304,76 грн.".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 701977,97 грн. пені та постановити нове, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Від позивача на адресу суду надійшов письмовий відзив, відповідно до якого останній просив оскаржуване рішення (з урахуванням виправлених арифметичних помилок згідно ухвали суду від 18.04.2018 року) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав повністю, просив останню задоволити.

Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у письмовому відзиві, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Разом з цим, в судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості останній ознайомитись з матеріалами справи, у зв'язку із вступом у справу як нового представника ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль".

Колегія суддів, порадившись на місті, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення з огляду на наступне.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

24.04.2018 року до Рінвенського апеляційного господарського суду апеляційної надійшла апеляційна скарга ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль". Апеляційна скарга підписана адвокатом відповідача Костиком В.В., повноваження якого підтверджуються доданою до апеляційної скарги копією договору про надання правової допомоги № 2702/18-1 від 16.02.2018 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 26.04.2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме, зобов'язано останнього подати оригінал доказу сплати судового збору в сумі 15794,51 грн.

Ухвалою суду від 14.05.2018 року, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" та встановлено десятиденний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою від 31.05.2018 року, серед іншого, постановлено проведення підготовчих дій закінчити. Справу призначено до розгляду на 25.06.2018 року об 14:00 год.

Із зазначено вище вбачається, що з моменту відкриття провадження по справі та до дати, на яку було призначено засідання по розгляду апеляційної скарги, у скаржника була наявна достатня кількість часу для забезпечення можливості представнику для ознайомлення з матеріалами справи, відтак, колегія суддів вважає безпідставним заявлене представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, а тому відмовляє в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу, апеляційний суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2017 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 229, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується виготовляти, поставляти та передавати у власність покупця скляні пляшки, а покупець зобов'язується приймати товар, що відповідає кількісним та якісним показникам поставки відповідно до даного договору та оплачувати його на умовах цього договору. Згідно п. 2.1. договору орієнтовний обсяг поставки товару з допустимим відхиленням в сторону збільшення або зменшення +/-2 (два) % становить - 15000000 штук скляних пляшок ємністю 0,4 л: (склянопляшка типу "перша приватна броварня" (колір скла коричневий) та склянопляшка типу "перша приватна броварня" (колір скла зелений)). Згідно п. 2.1.1. договору обсяг поставки товару згідно з п. 2.1 договору в разі збільшення або зменшення більше як на +/-2(два) % погоджується додатково, шляхом підписання додаткових договорів до даного договору. Умовами договору сторонами також погоджено, що покупець вправі змінювати кількість та асортиментне співвідношення товару залежно від змін та потреб власного виробництва та попиту на продукцію, подаючи постачальнику відповідні письмові заявки. Такі зміни кількості та асортиментного співвідношення товару не повинні перевищувати +/- 30% місячного об'єму товару згідно з додатком № 2 до договору, але в будь-якому випадку покупець зобов'язаний дотримуватись загального обсягу товару, визначеного в графі "усього" п. 2.1. договору, з урахуванням допустимого відхилення в сторону збільшення або зменшення +/- 2 %. Відповідно до п. 2.3. договору постачальник одночасно з поставкою партії товару зобов'язаний надавати покупцю товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну (у електронному вигляді), посвідчення про якість та рахунок-фактуру. Поставка товару здійснюється окремими партіями впродовж всього строку його дії та згідно з графіком поставок, що є невід'ємною частиною договору та оформлений у вигляді додатку № 2 до договору, який покупець уточнює щомісячними письмовими заявками в порядку згідно з п. 3.2. договору. Згідно п. 3.2. договору) постачальник зобов'язується виготовити і відвантажити товар згідно з додатком № 2, який покупець уточнює щомісячними письмовими заявками; заявки надсилаються покупцем на кожен місяць не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю в якому має бути відвантаження товару по вказаній електронній пошті. Відповідно до п. 3.5. договору поставка товару здійснюється на транспортних пакетах автомобільним транспортом за рахунок покупця на мовах FСА - Рокитне, склад постачальника, згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року. Пункт поставки товару - вул. Пролетарська, 18, смт. Рокитне, Рокитнівський район, Рівненська область, 34200.

Відповідно п. 3.6. договору покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника потягом 90 календарних днів з дати поставки товару. Пунктом 4.2. договору сторони встановили, що ціна товару встановлюється у специфікаціях до договору, що є його невід'ємною частиною. Згідно п. 5.2. договору дерев'яний піддон, поліпропіленові прокладинки (за наявності) є зворотною тарою, які повинні повертатись начальнику за рахунок покупця в 60-ти денний термін з дати поставки товару.

Умовами договору передбачено, що первісне приймання товару щодо відповідності кількості фактично завантаженої в транспортний засіб кількості товару, що вказана в товарно-супровідних документах, а також щодо цілісності зовнішньої упаковки товару, здійснює представник перевізника - водій або експедитор. Остаточне приймання товару по кількості та якості здійснюється у відповідності до Інструкцій П-6 і П-7, затверджених постановами Держарбітражу при РМ СРСР від 15.06.1965 року та 25.04.1966 року, а також додатків № 1, 2 до договору, на складі покупця. Остаточне приймання товару по кількості здійснюється у строк не пізніше 10 календарних днів з дати поставки товару, а по якості - протягом гарантійного строку зберігання товару.

Цього ж дня, 22.03.2017 року сторонами укладено додаток № 1 (специфікація № 1) від 22.03.2017 року до договору поставки відповідно до якого узгоджено ціну на товар та додаток № 2 до договору, згідно якого складено графік поставки товару на 2017 рік.

Судами встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу з квітня по липень 2017 року товар на загальну суму 14053264,04 грн., не включаючи вартість використаних при пакуванні товару упаковки (тари). Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними накладними.

Разом з тим, для додаткового підтвердження факту поставки відповідачу товару позивачем було надано засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з квітня по липень 2017 року включно, квитанцій № 2 від 21.06.2017 року, 19.07.2017 року, 21.08.2017 року, якими підтверджено факт подання вказаних декларацій до органу Державної фіскальної служби.

При цьому, судами встановлено, що відповідачем поставлений товар було частково оплачено в сумі 850000,00 грн.

Зважаючи на це, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 13203264,04 грн.

З наявних у матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків вбачається, що відповідачем визнано суму боргу у розмірі 13203264,04 грн., тобто у повному обсязі.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що 22.03.2017 року по 06.11.2017 року позивачем було відвантажено відповідачу склопляшку на дерев'яних піддонах у кількості 1129 штук, заставною вартістю 112900 грн. та поліпропіленові прокладинки в кількості 20061 штук, заставною вартістю 1404270 грн. При цьому, відповідачем було повернуто позивачу 177 штук дерев'яних піддонів заставною вартістю 17700 грн. та 6400 штук поліпропіленових проклади нок заставною вартістю 448000 грн.

Відтак, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по неповернутій в строк зворотній тарі: по дерев'яних піддонах у кількості 952 штук, заставною вартістю 95200 грн., та по поліпропіленових прокладинках в кількості 13661 штук, заставною вартістю 956270 грн. Визнання відповідачем факту отримання від позивача зворотної тари підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки з контрагентом.

Зважаючи на наявність у відповідача боргу перед позивачем, останнім направлялась на адресу відповідача претензія від 20.09.2017 року № 01-03/327, однак, вказана претензія залишена без реагування з боку ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль".

У зв'язку із порушенням відповідачем умов договору та утворення за останнім заборгованості за наслідком такого порушення, ПАТ "Рокитнівський скляний завод" звернулось до Господарського суду Житомирської області з відповідним позовом.

Суд першої інстанції, за результатами перегляду заявлених позовних вимог ПАТ "Рокитнівський скляний завод", рішенням від 23.03.2018 року (з урахуванням ухвали суду від 18.04.2018 року) визнав їх частково обґрунтованими.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ГПК України, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказано вище, сторонами укладено договір поставки.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначено вище, у зв'язку із порушенням відповідачем умов договору поставки, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 13203264,04 грн. Разом з цим, відповідачем визнано вказану суму боргу, що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків.

Відтак, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про доцільність задоволення вимоги про стягнення з відповідача 13203264,04 грн. суми основного боргу.

Крім того, як встановлено судами та вказано вище, 22.03.2017 року по 06.11.2017 року позивачем було відвантажено відповідачу склопляшку на дерев'яних піддонах у кількості 1129 штук, заставною вартістю 112900 грн. та поліпропіленові прокладки в кількості 20061 штук, заставною вартістю 1404270 грн. При цьому, відповідачем було повернуто позивачу 177 штук дерев'яних піддонів заставною вартістю 17700 грн. та 6400 штук поліпропіленових проклади нок заставною вартістю 448000 грн. У відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по неповернутій в строк зворотній тарі: по дерев'яних піддонах у кількості 952 штук, заставною вартістю 95200 грн., та по поліпропіленових прокладках в кількості 13661 штук, заставною вартістю 956270 грн. Визнання відповідачем факту отримання від позивача зворотної тари підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки з контрагентом.

Зважаючи на вказану заборгованість відповідача та встановлений умовами договору прямий обов'язок останнього по поверненні в строк зворотної тари, суд апеляційної інстанції вважає доцільним задоволення судом першої інстанції позовної вимоги в частині зобов'язання ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" повернути позивачу дерев'яні піддони в кількості 952 шт. заставною вартістю 95200 грн. та поліпропіленові прокладки в кількості 13661 шт. заставною вартістю 956270 грн.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як зазначено вище, позивачем в суді першої інстанції (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) заявлено вимогу про стягнення 702720, 89 грн. пені.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання, а частиною 3 цієї ж статті ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, пунктом 8.6 договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем зобов'язань по оплаті, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі (1) одинарної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу. Постачальник має право призупинити відвантаження (поставку) товару, до повного розрахунку покупцем за раніше поставлений товар, термін оплати за який вже настав, з обов'язковим письмовим попередженням покупця про припинення відвантаження, не пізніше, ніж за З (три) банківські дні до моменту припинення відвантаження. У такому випадку, постачальник не несе відповідальності, пов'язаної з не своєчасною поставкою, але виключно на період прострочення покупця.

Позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за загальний період з 25.07.2017 року по 31.01.2018 року на загальну суму 702720,89 грн. відповідно до розрахунку пені станом на 31.01.2018 року. Розрахунок пені позивачем здійснено окремо на кожну видаткову накладну.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправильність здійснення позивачем нарахування пені по видатковій накладній №1892 від 05.06.2017 року, враховуючи той факт, що поставка товару відбувалась не на підставі договору поставки № 229 від 22.03.2017 року, так як у вказаній накладній зазначено об'єм пляшки не 0,4 л, як у договорі, а 0,5 л.

Відтак, суд першої інстанції дійшов підставного та обґрунтованого висновку про законність задоволення суми пені в розмірі 7000416, 13 грн. та відмови в частині стягнення пені у розмірі 2304,76 грн.

Крім того, як зазначено вище, позивачем також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 546690,03 грн. та 3 % річних у сумі 161259,30 грн.

В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3% річних та інфляційні за загальний період з 25.07.2017 року по 31.01.2018 року, вказані розрахунки здійснено окремо на кожну видаткову накладну.

Судом першої інстанції, за результатами перевірки підставності та обґрунтованості вказаних вимог, зроблено висновок про їх законність. Колегія суддів, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, у свою чергу, дійшла висновку про їх повну відповідність нормам матеріального та процесуального права.

Стосовно доводів скаржника про не врахування судом першої інстанції під час розгляду справи поданого відповідачем контр розрахунку заборгованості ПАТ "Рокитнівський скляний завод" перед ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" за договором поставки № 229 від 22.03.2017 року в колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2018 року в засіданні суду першої інстанції представником відповідача було заявлено клопотання, разом із контррозрахунком заборгованості, про призначення судово-економічної експертизи по справі з метою встановлення дійсного розміру пені та 3% річних, належних до сплати на користь позивача за договором поставки № 229 від 22.03.2017 року станом на 31.01.2018 року. Додатково представником відповідача було заявлено клопотання про визнання причини неподання даного клопотання у підготовчому судовому провадженні поважними, оскільки, обставини, які вбачаються із контр розрахунку відповідача виникли на даній стадії судового процесу.

Судом першої інстанції було досліджено матеріали справи та обставини викладені у вказаному клопотанні від 23.03.2018 року та не встановлено поважності причин неподання даного клопотання в підготовчому провадженні.

В силу ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або з інший строк, визначений судом.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції було відмовлено відповідачу в задоволенні вищевказаного клопотання від 23.03.2018 року про поважність причини неподання клопотання про призначення судово-економічної експертизи у підготовчому провадженні та залишено його без розгляду.

Разом з цим, скаржник вказує, що у зв'язку із неправильним встановленням дати виникнення заборгованості та строку оплати з урахуванням святкових та неробочих днів різниця між розрахунком, проведеним позивачем по справі та контр розрахунком, здійсненим відповідачем, в частині стягнення пені становить 8506,74 грн.

Вказані доводи відповідача не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, враховуючи наступне.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору поставки, а саме пункту 3.6., датою поставки товару вважається дата його передачі в розпорядження перевізника, що відповідає даті видаткових, товаротранспортних накладних на відпуск товару автомобільним транспортом.

Сторонами погоджено, що перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент фактичного відвантаження товару ПрАТ "ПБК "Радомишль" (передачі товару перевізнику) та оформлення відповідних документів (п. 3.9. договору).

Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника потягом 90 календарних днів з дати поставки товару (п. 3.6. договору). Якщо 90-й календарний день припадає на не платіжний або вихідний (святковий) день, покупець має право здійснити оплату в перший наступний платіжний або робочий день, що не вважатиметься простроченням покупця. За окремим письмовим погодженням сторін можливий інший порядок розрахунків (п. 4.1. договору).

Тобто, заборгованість відповідача по оплаті за товар виникає через 90 календарних днів, з врахуванням святкових та вихідних днів, з дати фактичного відвантаження товару, що відповідає даті видаткових, товаротранспортних накладних на відпуск товару, що узгоджується із свободою договору встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, із тексту апеляційної скарги ПАТ "ПБК "Радомишль" вбачається, що скаржник вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні клопотань відповідача про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення.

Вказані доводи апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки, як констатується колегією суддів, за результатами розгляду вищезазначених клопотань відповідача, судом першої інстанції було винесено дві окремі ухвали від 23.03.2018 року.

Вказані ухвали не є предметом розгляду у вказаному апеляційному провадженні, при цьому, у прохальній частині апеляційної скарги відсутня вимога скаржника про скасування ухвал Господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року, а лише вимога про скасування рішення суду першої інстанції від 23.03.2018 року в частині стягнення з відповідача на користь позивача 701977,97 грн. пені.

Усі доводи ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль", зазначені в апеляційній скарзі викладені в довільному трактуванні норм чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленими судами обставинами, а відтак, не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що скаржник не надав доказів, які б могли бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, апеляційний суд дійшов висновку, що його заперечення позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, тому рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року у справі № 906/1013/17 винесене без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2018 року у справі № 906/1013/17 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18.04.2018 року) в частині стягнення пені залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст.ст.287-291 ГПК України.

4. Матеріали справи № 906/1013/17 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 27.06.2018 року.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.