Рішення № 75017540, 25.06.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/218/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Жданова Ю.С. за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Южненської міської ради Одеської області до відповідача Фізичної особи - підприємця Жданова Сергія Олексійовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Южненського міського відділення Лиманської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеської області про стягнення 32653,06грн.

ВСТАНОВИВ:

Южненська міська рада Одеської області звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Фізичної особи - підприємця Жданова Сергія Олексійовича збитків у сумі 32653,06грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Фізична особа-підприємець Жданов Сергій Олексійович використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, згідно розрахунку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015р.р. в сумі 10857,93грн., з 01.01.2016 по 31.12.2016р.р. в сумі 15559,42грн. та з 01.01.2017 по 18.05.2017р.р. в сумі 6235,71грн., всього 32653,06грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.02.2018р. (суддя Гуляк Г.І.) відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Южненське міське відділення Лиманської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеської області та призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2018р. о 11:30.

Однак у зв'язку із перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному, засідання 05.03.2018р. не відбулося.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. було призначено справу до розгляду на 21.03.2018р. о 15:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2018р. було відкладено розгляд справи на 10.04.2018р. о 13:45, однак у зв'язку із перебуванням судді Гуляк Г.І. на лікарняному, засідання 10.04.2018р. не відбулося.

02.04.2018р. за вх.суду№7320/18 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

10.04.2018р. за вх.суду№7719/18 позивач звернувся до суду з клопотанням про приєднання до матеріалів справи додаткових документів.

10.04.2018р. за вх.суду№7711/18 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 22.12.2017р. (протокол №17-13/2017), у зв'язку з перебуванням судді Гуляк Г.І. на тривалому лікарняному з 05.04.2018р., на підставі розпорядження керівника апарату суду №188 від 24.04.2018р. справу №916/218/18 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно повторного автоматичного розподілу справу №916/218/18 передано судді Степановій Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2018р. справу №916/218/18 прийнято до провадження суддею Степановою Л.В., призначено справу до розгляду по суті на 22.05.2018р. о 11:40.

В судовому засіданні від 22.05.2018р. було оголошено перерву по 12.06.2018р. о 11:20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2018р. було викликано сторін у судове засідання на 12.06.2018р. о 11:20.

У зв'язку із відрядженням судді Степанової Л.В. з 11.06.2018р. по 13.06.2018р. включно до м. Києва для проходження етапу кваліфоцінювання згідно наказу голови суду №27-а від 30.05.2018р., ухвалою суду від 31.05.2018р. було призначено судове засідання замість 12.06.2108р. о 11:20 на 14.06.2018р. о 10:40 про що сторін було повідомлено телефонограмою.

11.06.2018р. за вх.суду№11631/18 відповідач звернувся до суду з клопотанням про приєднання документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні від 14.06.2018р. представник позивача надав до суду пояснення щодо застосування 3% від нормативно-грошової оцінки.

В судовому засіданні від 14.06.2018р. було оголошено перерву по 25.06.2018р. о 11:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2018р. було викликано сторін у судове засідання на 25.06.2018р. о 11:00.

В судовому засіданні від 25.06.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/218/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як зазначає позивач, будівля Торгового центру розташована за адресою: м. Южне Одеської області, пр. Миру, 19. Відповідно до технічного паспорту 13.03.2006р., виготовленого Комунальним підприємством "Южненське міське бюро технічної інвентаризації", загальна площа приміщень Торгового центру складає 5632,74кв.м. Згідно інформації, наданої Управлінням архітектури та містобудування Южненської міської ради (лист від 17.03.2017р. №51/14-01-15, площа земельної ділянки, розташованої по пр. Миру, 19, м. Южного складає 4856кв.м.. з них площа будівлі - 2534кв.м., площа прибирання - 2322кв.м. Земельна ділянка комунальної власності під будівлею Торгового центру не сформована, проект землеустрою щодо її відведення в оренду землекористувачам не розроблявся, кадастровий номер відсутній, державна реєстрація земельної ділянки не проводилась. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.12.2017р. №107420201 ФОП Жданов С.О. є власником нежитлових приміщень Торгового центру загальною площею 198,6кв.м. Нежитловим приміщенням, які належать відповідачу, присвоєно поштову адресу - м. Южне Одеської області, пр. Леніна, 19-Г. Відповідно до рішення Южненської міської ради від 17.11.2015р. №14-VІІ частину проспекту Леніна перейменовано у проспект Миру. Таким чином, частка приватної власності ФОП Жданова С.О. в будівлі Торгового центру складає 3,53% (198,6/5632,74*100=3,53 %).

Позивач вказує, що ФОП відповідачем не здійснювалась оплата за користування земельною ділянкою, що належить до земель комунальної власності. 16.03.2017р. рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області №577 була створена комісія з визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Рішення про створення комісії було направлено відповідачу листом Южненської міської ради №474/11-02-07 від 12.05.2017р., яким також відповідача було запрошено на засідання комісії. 18.05.2017р. відбулось засідання комісії із визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів та встановлено збитки у розмірі 32653,06грн.

Як стверджує позивач, при розрахунку збитків комісія виходила з наступного: відповідно до листа Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області від 24.08.2016р. №34-1503-0.12-7734/2-16 станом на 01.01.2016р. нормативна грошова оцінка 1кв.м. земельної ділянки під розміщення Торгового центру, розташованого по пр. Миру, 19, м. Южного становить 3025,65грн. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель на 2015 рік становить 1,433. Станом на 01.01.2015 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4856,0кв.м. складає 10253005,16грн. Станом на 01.01.2016 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4856,0кв.м. складає 14 692 556,4 грн. Відповідно до пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016 № 1791 - VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків.

Позивач зазначає, що станом на 01.01.2017 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4856,0кв.м. складає 15574109,78грн. При здійсненні розрахунку збитків комісією застосовано ставку орендної плати у розмірі 3%. Саме така ставка встановлена Южненською міською радою для інших землекористувачів, які використовують земельні ділянки для комерційних цілей у м. Южному (для прикладу копії рішень Южненської міської ради від 02.11.2617 р. №785-VІІ «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.12.2002р. №80, наданої фізичній особі-підприємцю Філю Сергію Дмитровичу» та №795-VІІ «Про розгляд звернення ПП «Острів-1» щодо відведення земельної ділянки»). При визначенні періоду нарахування збитків Южненської міської ради комісія врахувала, що відповідачем, як власником нежитлових приміщень Торгового центру не здійснювалось відшкодування збитків власнику земельної ділянки - Южненській міській раді за користування земельною ділянкою, збитки розраховано з 01.01.2015р. по 18.05.2017р. (включно). Здійснивши розрахунки, комісія встановила, що збитки (неодержаний Южненською міською радою доход) внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, за період з 01.01.2015р. по 18.05.2017р. складають 32 653,06грн. Тобто, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284. позивачем визначено розмір збитків в сумі 32653,06грн. 19.05.2017р. позивач, рішенням №677 затвердив Акт збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, останнє рішення разом із вимогою відшкодування збитків було надіслано відповідачу листом №551/11-02-07 від 01.06.2017р.

Позивач вказує, що на момент звернення до суду з позовними вимогами, відповідач суми збитків, затверджених відповідним Актом комісії, не сплатив.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача збитки у сумі 32653,06грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не надав документів, з яких вбачається, що земельна ділянка є комунальною власністю, напроти, позивач в заяві зазначає , що земельна ділянка не сформована , кадастровий номер відсутній, державна реєстрація земельної ділянки не проводилась. Крім того, відповідно до п«а» ч.2 ст.83 Земельного Кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів , крім земельних ділянок приватної і державної власності. Крім того, у позовній заяві позивач посилається на Технічний паспорт на громадський будинок нежитлової будівлі суспільно-побутового торгівельного центру, виготовлений КП «Южненське міське бюро технічної інвентаризації» 13.03.2006р., та розрахунок площ приміщень Торгового центру, розташованого по пр. Леніна, 19 в м. Южне від 26.08.2008р. Зазначені документи не можуть бути доказом щодо визначення частки приватної власності відповідача в будівлі Торгового Центру, оскільки між цими документами та розрахунками позивача щодо моєї частки вбачаються розбіжності у площах. Стосовно правильності розрахунків «збитків» позивачем також виникають сумніви, оскільки позивач бере за основу для визначення сум відшкодування довідку Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області від 24.08.2016 року, і застосовує вказану суму для розрахунків на рік раніше, хоча вважаю, що повинна бути надана відповідна довідка і на 2015 рік також , а не використовуватись сума , надана значно пізніше. Також в якості доказів позивачем надається схема земельної ділянки нежитлової будівлі Торговельного Центру за адресою : м.Южне, пр. Миру, 19 . Однак відповідач вважає, що вказаний документ має бути складений спеціально уповноваженим органом - Управлінням Держгеокадастру, а не Управлінням архітектури та містобудування Южненської міської ради. Зазначена схема спірної земельної ділянки містить тільки загальну площу, але відсутні дані, з яких вона вираховується. Таким чином взагалі викликає сумнів вірність вказаної площі, оскільки дана схема складена не уповноваженим на подібні дії органом і тому, на думку відповідача, не може використовуватись в якості підтвердження правомірності позовних вимог.

Відповідач зазначає, що надані позивачем копії рішень Южненської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки та про розгляд звернення щодо відведення земельної ділянки не можуть використовуватись у якості прикладів, оскільки у випадках із вказаними земельними ділянками на відміну від спірної існували договірні відносини, у встановленому порядку були присвоєні кадастрові номери та проводилась державна реєстрація правочину.

Відповідач стверджує, що вживання позивачем терміну «збитки» є недоречним, тому що відповідно до Господарського Кодексу України під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала би у разі належного виконання зобов'язання (ч.2 ст.224). Відшкодування збитків є видом відповідальності, господарською санкцією за порушення господарсько -правових зобов'язань. Однак між позивачем та відповідачем не виникали жодні правовідносини стосовно спірної земельної ділянки, тому позивач не визнав жодних втрат з вини відповідача і не повинен був отримати дохід з причини відсутності договору оренди і тому зобов'язання із відшкодування збитків по відношенню до відповідача також не виникло. На підставі цього відповідач вважає намір позивача стягнути збитки за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів неправомірним. Крім того, боку відповідача неодноразово здійснювались спроби оформити у відповідності із законом відносини стосовно використання частини земельної ділянки під Торговим Центром, про що свідчать письмові звернення до Южненської міської Ради. Однак позивач не вчинив жодних дій із приведення вказаних відносин і відповідність із законом і надання відповідачу дозволу укласти договір оренди або розробити іншу землевпорядну документацію.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідач неправильно розуміє п. «а» ч. 2 ст. 83 Земельного Кодексу України що, якщо земельну ділянку у межах населеного пункту не зареєстровано на праві державної або приватної власності то ця земельна ділянка відноситься до комунальної власності, незалежно від того що не здійснено взагалі її державну реєстрацію. Відповідачем не надано доказів що земельну ділянку під будівлею Торгового центру зареєстровано на праві державної або приватної власності. Відповідач стверджує, що документи подані позивачем при розрахунку частки приватної власності, а саме Технічний паспорт виготовлений КП «Южненське міське бюро технічної інвентаризації» від 13.03.2006 року та розрахунок площ Торгового Центру, не можуть бути доказом щодо визначення частки приватної власності відповідача, оскільки між документами він вбачає розбіжності у площах. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо відповідача від 22.02.2017р. №80937895, з реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач є власником нежилого приміщення загальною площею 198,6кв.м. за адресою: Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, буд. 19-Г, згідно свідоцтва про право власності №807 від 12.07.2006р. видане виконкомом Южненської міської ради, таким чином, частка приватної власності відповідача в будівлі Торгового центру складає 3,53%.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов'язковий платіж, що стягується з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пд. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

За змістом п.14.1.147 ч.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно п. 14.1.73 даної статті, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України.

В обґрунтування нарахування відповідачу збитків позивач посилається на рішення Южненської міської ради №785-VІІ від 02.11.2017р., №795-VІІ від 02.11.2017р., №1349- VІ від 14.01.2015р., №147-VІІ від 18.02.2016р. однак зазначені рішення судом до уваги не приймаються, оскільки вони стосуються договорів оренди земельної ділянки та про розгляд звернення щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з чим не можуть використовуватись у якості прикладів, оскільки у випадках із вказаними земельними ділянками на відміну від спірної існували договірні відносини, у встановленому порядку були присвоєні кадастрові номери та проводилась державна реєстрація правочину.

Крім того суд звертає увагу на те, що відповідач звертався до позивача з заявами про надання земельної ділянки під Торговим центром в оренду, однак станом на день розгляду справи позивачем не вчинено дій щодо встановлення між сторонами правовідносин щодо земельної ділянки.

Посилання на рішення №817-VІІ від 12.12.2017р. також судом до уваги не приймається оскільки позивачем розраховано збитки до 18.05.2017р., а рішення №817- VІІ було прийнято пізніше.

Враховуючи викладене, позивачем не надано належних доказів в обґрунтування застосування до відповідача ставки у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки.

У статтях 5,13,15,18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Положенням статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В розрахунку збитків позивачем зазначена нормативно грошова оцінка за 2015р. у розмірі 10253005,16грн., за 2016р. - 14692556,40грн. та за 2017р. - 15574109,78грн.

Однак позивачем до позовної заяви не надано документів, а саме Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки за 2015р. - 2017р.р. в підтвердження розміру нормативно-грошової оцінки для визначення збитків.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України»).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Южненської міської ради Одеської області до відповідача Фізичної особи - підприємця Жданова Сергія Олексійовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Южненського міського відділення Лиманської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеської області про стягнення 32653,06грн., необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00грн. покласти на позивача Южненську міську раду Одеської області згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові Южненської міської ради Одеської області до відповідача Фізичної особи - підприємця Жданова Сергія Олексійовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Южненського міського відділення Лиманської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеської області про стягнення 32653,06грн. - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00грн. покласти на позивача Южненську міську раду Одеської області.

Повне рішення складено 02 липня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова