Рішення № 75017144, 26.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.06.2018Справа № 910/4701/18Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина"

до товариства з обмеженою відповідальністю "АСМ-Запчастини"

про стягнення 2 319 220,05 грн.

за участю представників:

позивача: Шамко О.Б.

відповідача: Тертичний О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АСМ-Запчастини" про стягнення 2 319 220, 05 грн., у тому числі: 2 287 155, 92 грн. - основного боргу, 11 029, 73 грн. - 3 % річних, 21 034, 40 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 173 від 14.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/4701/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 15.05.2018.

У судовому засіданні 15.05.2018 представник відповідача заявив усне клопотання про продовження строку для подання відзиву.

Відповідно до статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Враховуючи відсутність підстав для поновлення процесуального строку для подання письмового відзиву, а також те, що відповідач не позбавлений можливості подати письмовий відзив на позов, у судовому засіданні 15.05.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 15.05.2018 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з відповідача 2 315 022, 94 грн., у тому числі: 2 277 155, 92 грн. - основного боргу, 16 832, 62 грн. - 3 % річних, 21 034, 40 грн. - інфляційні втрати.

Крім того, у судовому засіданні 12.06.2018 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви просить суд стягнути з відповідача 2 265 022, 94 грн., у тому числі: 2 227 155, 92 грн. - основного боргу, 16 832, 62 грн. - 3 % річних, 21 034, 40 грн. - інфляційні втрати.

У судовому засіданні 12.06.2018 розглянуто заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи наведене та наявність доказів направлення іншим учасникам справи заяв, суд ухвалою від 12.06.2018 прийняв їх до розгляду.

У судовому засіданні 12.06.2018 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з наміром укласти мирову угоду.

Представник позивача заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів в підтвердження наміру укладення мирової угоди, підстави для задоволення клопотання та відкладення розгляду справи відсутні. З урахуванням наведеного, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/4701/18 до судового розгляду по суті на 26.06.2018.

У судовому засіданні 26.06.2018 представник позивача подав заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до поданої заяви № 614 від 22.06.2018 просить суд стягнути з відповідача 2 255 022, 94 грн., у тому числі: 2 217 155, 92 грн. - основного боргу, 16 832, 62 грн. - 3 % річних, 21 034, 40 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до поданої заяви № 617 від 25.06.2018 просить суд стягнути з відповідача 2 245 022, 94 грн., у тому числі: 2 207 155, 92 грн. - основного боргу, 16 832, 62 грн. - 3 % річних, 21 034, 40 грн. - інфляційні втрати.

Розглянувши подані заяви, суд прийняв їх до уваги.

Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2018 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.06.2018 та проcив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.06.2018 представник відповідача проти задоволення позову не заперечував та просив суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АСМ-Запчастини" (відповідач) 14.09.2012 укладено договір № 173, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар в асортименті, комплектності, кількості і за цінами згідно виставленого рахунку та відповідних специфікацій, які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.1 договору).

Згідно специфікації № 146 від 09.01.2018 до договору № 173 від 14.09.2012 позивач зобов'язався поставити відповідачу автомобільні шини загальною вартістю 2 393 166, 25 грн.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору № 173 від 14.09.2012 позивач, 23 січня 2018 року поставив, а відповідач прийняв автомобільні шини на загальну суму 2 357 155, 92 грн., що підтверджується видатковою накладною № 313 від 23.01.2018, довіреністю № 2 від 09.01.2018, копії яких долучено до матеріалів справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

За умовами пункту 4.2 договору № 173 від 14.09.2012 умови оплати сторони погодили - 100 % передоплата. Рахунок виставляється відповідачу шляхом поштового пересилання або шляхом факсимільного зв'язку, або вручається особисто його представнику.

В матеріалах справи наявний рахунок № 146 від 09.01.2018 на оплату автомобільних шин.

На виконання умов договору, згідно наданого позивачем рахунку № 146 від 09.01.2018 платіжними дорученнями № 4851 від 06.02.2018, № 4852 від 14.02.2018, № 4857 від 22.02.2018, № 4857 від 28.02.2018, № 4861 від 16.03.2018, № 4851 від 26.03.2018, № 4870 від 05.04.2018 відповідач сплатив позивачу грошові кошти в сумі 70 000, 00 грн., заборгованість на момент звернення позивача до суду з позовом становила 2 287 155, 92 грн.

Після звернення позивача до суду з позовом відповідач сплатив частково заборгованість в загальному розмірі 80 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4876 від 22.06.2018 на суму 10 000, 00 грн., № 4871 від 12.06.2018 на суму 10 000, 00 грн., № 4869 від 01.06.2018 на суму 40 000, 00 грн., № 4870 від 08.06.2018 на суму 10 000, 00 грн., № 4871 від 12.04.2018 на суму 10 000, 00 грн.

У зв'язку з тим, що під час розгляду справи відповідач частково сплачував відповідачу грошові кошти за поставлені автомобільні шини, позивачем до суду подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до поданої заяви від 25.06.2018 заборгованість становить 2 207 155, 92 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Оскільки факт поставки автомобільних шин позивачем та отримання їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати вартості товару у повному обсязі суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 2 207 155, 92 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 11 029, 73 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21 034, 40 грн. (період з 12.02.2018 по 10.04.2018) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Встановивши, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі (частина дев'ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" до товариства з обмеженою відповідальністю "АСМ-Запчастини" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АСМ-Запчастини" (02140, м. Київ, проспект Григоренка, будинок 36-А, квартира 99, ідентифікаційний код 35618101) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український торгівельний дім "Белшина" (14011, Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Щорса, будинок 100, ідентифікаційний код 35237656) 2 207 155 (два мільйони двісті сім тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 92 коп. - основного боргу, 16 832 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 62 коп. - 3 % річних, 21 034 (двадцять одна тисяча тридцять чотири) грн. 40 коп. - інфляційні втрати та 34 788 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 31 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.07.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк