Ухвала суду № 75015327, 26.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

26 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/3002/18

категорія 10.3

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області в частині покладення на ОСОБА_1 обов'язку повернення на рахунок Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області надлишково отриманих коштів державної соціальної допомоги - компенсації непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за престарілим, який досяг 80-річного віку, в сумі 1226 грн 26 коп. за період з 11.02.2013 по 30.04.2018, викладену в листі вих. 548/04 від 05.04.2018 та рішення №533 від 05.04.2018.

Перевіривши матеріали позовної заяви на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Частиною першою статті 1 КАС визначено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суттю адміністративного судочинства є захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" №1768-ІІІ від 01.06.2000 (далі Закон №1768-ІІІ) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Частиною четвертою статті 7 Закону №1768-ІІІ встановлено, що якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення.

Пунктом другим постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян" від 26 липня 1996 року №832 установлено щомісячні компенсаційні виплати у розмірі 480 тис. крб. непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку. Зазначені щомісячні компенсаційні виплати призначаються і виплачуються органами праці та соціального захисту населення та фінансуються органами Пенсійного фонду.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), що засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435-IV.

Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень щодо повернення надлишково отриманих грошових коштів державної соціальної допомоги: компенсації непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за престарілим, який досяг 80-річного віку.

Суд звертає увагу, що за змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши кошти, позивач набула право власності на них, їй, як власнику цих коштів, належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ними.

Оскільки оскаржуване рішення відповідача стосується правомірності набуття позивачем права власності на кошти та повернення позивачем надлишково отриманих грошових коштів, як недобросовісним набувачем, то у даному випадку наявний спір про право цивільне.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.03.2016 (справі №6-495цс16) та підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 (справа № П/811/1917/14).

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з &? ;…&?н; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &? ;…&?о;". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (право на повноважний суд), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 №1618-IV встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із суб'єктного складу сторін та предмету спору, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Пунктом першим частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч.2 ст.170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.

Відповідно до ч.3 ст.170 КАС України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Положеннями ч.4 ст.170 КАС України встановлено, що ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено.

Частиною п'ятою статті 170 КАС України визначено, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення.

Роз'яснити, що спір може бути розглянуто за правилами цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача не допускається.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова