Постанова № 75014648, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/762/18

Номер справи місцевого суду: 522/7453/15-ц

Головуючий у першій інстанції

Свячена Ю. Б.

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:

від позивача ОСОБА_2 - не з'явились,

від відповідача публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - не з'явились,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 - не з'явились,

переглянувши цивільну справу № 522/7453/15-ц за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року у складі судді Свяченої Ю.Б., -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 10 квітня 2015 року до суду з вищеназваним позовом, просила на підставі частини 1 статті 559 ЦК України визнати поруку, встановлену за укладеним між АТ «Сведбанк» та нею ОСОБА_2 Договором поруки №1501/0508/71-103-Р-1 від 30 травня 2008 року, припиненою з 7 червня 2010 року (т.1 а.с.2-5).

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2015 року відкрито провадження у справі (а.с.20).

Ухвалою Приморського районного суд м. Одеси від 9 листопада 2015 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України 2004 року (а.с.52-53).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23 березня 2016 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 9 листопада 2015 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.87-88).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено; визнано Договір поруки №1501/0508/71-103-Р-1 від 30 травня 2008 року, укладений між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2, припиненим з 7 червня 2010 року; стягнуто з ПАТ «Сведбанк» на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн. (т.1 а.с.115-118).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 лютого 2017 року відмовлено ПАТ «Альфа-Банк» у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення (т.1 а.с.182-184).

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в тому, що договори про внесення змін та доповнень до Кредитного договору №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року не змінювали кінцеву дату погашення кредиту та суму зобов'язань, погоджені сторонами умови реструктуризації не мають наслідком збільшення обсягу відповідальності; полягає в тому, що судовим рішенням, що набрало законної сили, про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, встановлено обставини дійсності поруки, що є процесуальною підставою для звільнення від доказування; полягає в тому, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи надісланням судової повістки за адресою місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечила щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, обґрунтувавши наявність підстав для застосування положень частини 1 статті 559 ЦК України зміною процентної ставки без узгодженням з поручителем укладенням 7 червня 2010 року Договору про внесення змін та доповнень №2 до Кредитного договору №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року, дійшов висновку про припинення договору поруки з 7 червня 2010 року.

Висновки суду вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). З підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, виникають зобов'язання (ч.2 ст.509 ЦК України). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою (ч.1 ст.546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України). Порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (ч.1 ст.559 ЦК України).

Між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року, за яким надано кредит у розмірі 104000,00 доларів США на строк по 30 грудня 2025 року зі сплатою 11,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом. За умовами Договору кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу між позичальником та ОСОБА_4 з метою придбання квартири АДРЕСА_1; позичальник здійснює погашення кредиту та сплату процентів за попередній місяць, нарахованих відповідно до п.3.2 цього Договору, шляхом здійснення фінансових платежів (ануїтетний платіж) у сумі 1180 доларів США у чітко встановлений цим Договором термін 10 числа кожного місяця; за рахунок ануїтетного платежу позичальник зобов'язується щомісяця здійснювати у першу чергу погашення суми нарахованих відповідно до п.3.2 цього Договору процентів, а за рахунок залишку суми - погашення частини кредиту (а.с.6-11).

Між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про внесення змін та доповнень №2 від 7 червня 2010 року до Кредитного договору №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року, за змістом якого, зокрема, сторони домовились п.1.3 Кредитного договору викласти в наступній редакції:

«1.3. Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі:

1.3.1. 11,9% річних за період від дати укладення цього Договору по 7 червня 2010 року включно.

1.3.2. 7% річних за період користування кредитом з 8 червня 2010 року по 9 травня 2011 року.

1.3.3. 10% річних за користування кредитом з 10 травня 2011 року по 9 травня 2012 року.

1.3.4. 13,40% річних за період користування кредитом з 10 травня 2012 року по 30 грудня 2025 року» (а.с.10-11).

Між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_2 укладено Договір поруки №1501/0508/71-103-Р-1 від 30 травня 2008 року, за яким поручитель зобов'язалась перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту згідно з Кредитним договором №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року у сумі 104000,00 доларів США строком до 30 грудня 2025 року з процентною ставкою 11,9% річних за їх використання; згаданий Кредитний договір №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року, а також додаткові угоди до нього, які будуть укладені між банком та позичальником та будуть невід'ємною частиною Кредитного договору №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року, іменуються як «Основне зобов'язання». За умовами Договору сторони не мають права в односторонньому порядку відмовитися від прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором або змінити його умови; сторони домовилися, що будь-які зміни до Основного зобов'язання», крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим Договором, погоджуються між позичальником та банком самостійно без повідомлення поручителя про такі зміни (а.с.12).

Таким чином, на підставі Кредитного договору №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 виникли кредитні зобов'язання забезпечені порукою ОСОБА_2 на підставі Договору поруки №1501/0508/71-103-Р-1 від 30 травня 2008 року.

Між ПАТ «Сведбанк» (до зміни найменування ВАТ «Сведбанк») та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами від 25 травня 2012 року; між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа Банк» укладено Договір купівлі-продажу права вимоги за кредитними договорами від 15 червня 2012 року, за яким до ПАТ «Альфа Банк», зокрема, перейшло право вимоги за Кредитним договором №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року та забезпечувальним договором, відтак, ПАТ «Альфа Банк» є новим кредитором.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року у справі №520/17673/14-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 за Кредитним договором №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року та Договором поруки №1501/0508/71-103-Р-1 від 30 травня 2008 року заборгованість станом на 10 жовтня 2014 року в загальній сумі 1150340,24 грн. (а.с.170-171). Судове рішення має законну силу, приведено до примусового виконання (а.с.172-179).

Відповідно до положень статті 14 ЦПК України 2004 року, чинного на час ухвалення оскаржуваного рішення, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх і підлягають виконанню на всій території України. Такий же принцип обов'язковості судових рішень закріплено й в статті 18 ЦПК України 2015 року, чинного на час апеляційного перегляду справи.

Згідно положень частини 2 статті 223 ЦПК України 2004 року, чинного на час ухвалення оскаржуваного рішення, після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не могли оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Позов ПАТ «Альфа Банк» про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором було пред'явлено до Київського районного суду м. Одеси 22 грудня 2014 року; рішення у даній справі ухвалено 20 квітня 2016 року (справа №520/17673/14-ц).

Позов ОСОБА_5 до ПАТ «Альфа Банк» про визнання поруки припиненою було пред'явлено до Приморського районного суду м. Одеси 10 квітня 2015 року, рішення у даній справі ухвалено в порядку заочного розгляду справи 22 вересня 2016 року (справа №522/7453/15-ц).

Таким чином, судове рішення у справі №522/7453/15-ц ухвалено після набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/17673/14-ц.

Відповідно до положень частини 3 статті 61 ЦПК України 2004 року, чинного на час ухвалення у справі №522/7453/15-ц рішення судом першої інстанції, рівно як і положень частини 4 статті 82 ЦПК України 2015 року, чинного на час апеляційного перегляду справи, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, виходячи з передбаченим цивільним процесуальним законодавством підстав звільнення від доказування, з огляду на те, що судовим рішенням у справі №520/17673/14-ц за позовом ПАТ «Альфа Банк» стягнуто солідарно з позичальника ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 за Кредитним договором №1501/0508/71-103 від 30 травня 2008 року заборгованість станом на 10 жовтня 2014 року, то встановлені рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2016 року, що набрало законної сили, обставини щодо солідарної відповідальності поручителя ОСОБА_2 з боржником ОСОБА_3 за кредитними зобов'язаннями не підлягали доказуванню при розгляді справи №522/7453/15-ц за позовом ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою з 7 червня 2010 року.

Судове рішення у цивільній справі №520/17673/14-ц про стягнення кредитної заборгованості солідарно з позичальника та поручителя є преюдиційним для прийняття судового рішення у цивільній справі №522/7453/15-ц про визнання поруки припиненою; не може бути припиненою порука за наявності рішення про стягнення з поручителя на користь кредитора заборгованості за кредитним договором.

Дане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 6 липня 2016 року в справі №6-1199цс16, з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 квітня 2018 року в справі №464/7586/16-ц (т.2 а.с.53-57).

При ухваленні рішення про задоволення позову, судом першої інстанції вказані обставини не було прийнято, що має наслідком скасування рішення та ухвалення в апеляційному порядку нового рішення про відмову в позові.

За наявності чинного судового рішення про стягнення з поручителя кредитної заборгованості є безпідставним у справі, що нині переглядається в апеляційному порядку, надавати оцінку доведеності наявності чи відсутності передбачених частиною 1 статті 559 ЦК України підстав припинення поруки ОСОБА_2

Таким чином, суд апеляційної інстанції відмовляє в позові виходячи з преюдиційності судового рішення, що набрало законної сили, відтак, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до положень частини 8 статті 74 ЦПК України 2004 року, чинного на час розгляду справи в суді першої інстанції, судова повістка юридичній особі підлягала направленню за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.

За матеріалами справи після скасування ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду і направлення справи для продовження розгляду, суд першої інстанції жодного разу не надіслав судову повістку за юридичним адресом відповідача ПАТ «Альфа Банк»; направлення судових повісток на адресу відділення не є належним повідомленням сторони, якою є юридична особа, про час та місце розгляду справи (т.1 а.с.92, 108).

Таким чином, приймаються доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи за відсутності належного повідомлення відповідача про дату, час і місце засідання суду, що згідно п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2016 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», за участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою - відмовити.

Стягнути ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714) витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 267 грн. 96 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 червня 2018 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

Є.С.Сєвєрова