Ухвала суду № 75013950, 19.06.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/15164/18

Провадження №1-кс/127/7768/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Коровай А.А., за участю прокурора Ужвака О.С., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката Казеко О.І., розглянувши клопотання старшого слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Істоміна О.К. звернулася до суду із вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором Ужваком О.С.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення злочину передбаченого ч. 2. ст. 289 КК України, за вироком Вінницького міського суду від 25.04.2013, яким його засуджено до покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став та знов підозрюється у вчиненні нового корисливого умисного кримінального правопорушення.

Так, 17.06.2018 близько 19.05 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №99Б, що по вул. Келецька в м. Вінниці, побачив припаркований на паркувальному майданчику автомобіль марки «Peugeot 206», синього кольору, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого являється ОСОБА_4. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння цим автомобілем. Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно з корисливих спонукань переконавшись, що за його діями не спостерігають сторонні особи, ОСОБА_1 підійшов до вищевказаного автомобіля та невстановленим шляхом проник у середину та намагався завести двигун, проте, це йому не вдалося. В подальшому ОСОБА_1 почав рух автомобіля шляхом його штовхання із застосуванням власної фізичної сили, розвертаючи автомобіль в сторону вул. А. Первозванного в м. Вінниці та під час такого руху ОСОБА_1 вчинив зіткнення з автомобілем марки «VOLKSWAGEN Bora» та залишивши автомобіль при дорозі зник у невідомому напрямку.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспосртним засобом з будь якою метою, вчинене повторно.

18.06.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду місця події; показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; повідомленням про підозру ОСОБА_1; протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Також слідчий зазначила, що у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше судимим за тотожній злочин усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні; незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження, тому перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов; вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та в період непогашеної судимості знов підозрюється у вчиненні нового умисного злочину; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи і стійких соціальних зв'язків.

На підставі вищевикладеного, слідчий вважає, що застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки; особиста порука - оскільки в ОСОБА_1 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; домашній арешт - оскільки ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

В зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою..

В судовому засіданні прокурор суду пояснив, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177, а також ч. 2 ст. 177 КПК України може бути метою та підставою для застосування запобіжного заходу, просив застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1,його захисник просили застосувати більш м"який запобіжний захід.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного ОСОБА_1та його захисника, суд вважає, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1- 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до приписів ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, знов обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років, не одружений, ніде не працює, тобто відсутнє джерело існування, а відтак, перебуваючи на волі зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому є підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам, а відтак до нього з огляду на положення ст. ст. 177 КПК України слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ці обставини доводяться витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010002627 від 18.06.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та іншими матеріалами кримінального провадження.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_1покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, слідчий суддя вважає за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу ОСОБА_1 визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених названим Кодексом, тому ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 140960 ( сто сорок тисяч дев"ятсот шістдесят ) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 107, 177, 182, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, а саме: до 20:40 години 15 серпня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 140960 ( сто сорок тисяч дев"ятсот шістдесят ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; Банк Державне казначейство України, м. Київ МФО 820 172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1,у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики слідчого, не відлучатись із населеного пункту м. Вінниця.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: