Рішення № 75013102, 19.06.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/4290/17

провадження №: 2/398/855/18

РІШЕННЯ

Іменем України

"19" червня 2018 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого – судді Голосеніної Т.В.,

з участю секретаря – Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, відповідно до якого справить стягнути з останнього збитки в порядку регресу на суму 50000,00 грн. та сплачений судовий збір на суму 1600 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.09.2015 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1 було укладено Поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5203041.

18.11.2015 року о 15-30 год. по вул. Сухінова в с.Червона Кам’янка Олександрійського району ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння керував автомобілем ВАЗ21053, державний номерний знак НОМЕР_1, не витримав безпечного інтервалу руху, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, з подальшим перекиданням автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, на узбіччя дороги. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду від 29.01.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Власник пошкодженого в зазначеному ДТП автомобіля «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, звернувся до позивача з заявою про виплату йому страхового відшкодування. Позивач свої зобов'язання, передбачені законом, в даному випадку виконав повністю, виплативши останньому страхове відшкодування в загальному розмірі 50000,00грн.

Відповідно до п.38.1.1 «а» п.38.1 ст.38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» страховик, після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Оскільки шкода завдана з вини відповідача, просить стягнути з відповідача в порядку регресу страхове відшкодування за завдані збитки в розмірі 50000,00 грн. та сплачений судовий збір на суму 1600грн.

19.04.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судові засідання, призначені на 10.04.2018 року та 19.06.2018 року, жодного разу не з’явився. Повістки про виклик в судові засідання, які було направлено відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві, а саме: с.Головківка Олександрійського району Кіровоградської області, вул.Центральна(Леніна),35, повернулись на адресу суду з відмітками: на 10.04.2018 року – «адресат вибув», на 19.06.2018 року – « не проживає». При цьому, згідно довідки Головківської сільської ради Кіровоградської області від 02.01.2018 року №7 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за вказаною в позовній заяві адресою.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Враховуючи викладене, відповідач вважається таким, що про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 18.11.2015 року о 15-30 год. по вул. Сухінова в с.Червона Кам’янка Олександрійського району ОСОБА_1 в стані алкогольного сп’яніння керував автомобілем ВАЗ21053, державний номерний знак НОМЕР_1, не витримав безпечного інтервалу руху, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, з подальшим перекиданням автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, на узбіччя дороги. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1, п.2.3б, п.2.3, п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачені ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду від 29.01.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки. При цьому, як свідчить зазначена постанова ОСОБА_1 свою вину у вчинення зазначених правопорушень визнав повністю.

Відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП транспортний засіб ВАЗ21053, державний номерний знак НОМЕР_1, був застрахований у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до полісу №АІ/5203041 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 09.09.2015 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія і номер СХТ 422465 автомобіль «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, зареєстрований за СВК ім.Фрунзе.

Згідно наказу №60 від 25.09.2015 року, виданого головою СВК ім.Фрунзе ОСОБА_2, автомобіль «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, закріплено за головним агрономом кооперативу ОСОБА_3

Як свідчить подорожній лист службового легкового автомобіля від 18.11.2015 року, автомобіль НОМЕР_3, було видано ОСОБА_3 для здійснення поїздки по маршруту с.Червона Кам’янка – м.Олександрія по господарських справах.

12.12.2017 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про страхове відшкодування.

Згідно ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

25.11.2015 року було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, та складено відповідний акт. 04.01.2016 року складено ремонтну калькуляцію №4409.3806, відповідно до якої загальна вартість ремонту автомобіля становить 64507,66грн.

Відповідно до акту виконаних робіт від 08.02.2016 року №000010871 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, склала 119713,94грн.

Як свідчить платіжне доручення №2271 від 11.03.2016 року позивачем виплатив СВК ім.Фрунзе страхове відшкодування у розмірі страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, яка встановлена Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 09.09.2015 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_1, № АІ/5206041, а саме на суму 50000,00грн.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його, що визначено п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 4 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернувся до ОСОБА_1 із претензією про відшкодування збитків в порядку регресу для відшкодування шкоди у розмірі 50 000,00грн. (вих.№РУ/0259/15/1 від 25.05.2017 року) .

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно із положеннями ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, в судовому засіданні позивачем доведено, що відповідач не виконав свої зобов'язання, передбачені Полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів перед позивачем.

За даним Полісом №АІ/5203041 від 09.09.2015 року. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи.

Відповідно до п.38.1.1 «а» п.38.1 ст.38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі» страховик, після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Згідно довідки №76810071 від 24.11.2015 року №683 про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 18.11.2015 року тв. с.Червона Кам’янка Олександрійського району, по вул.Сухінова за участі легкового автомобіля ВАЗ 2105, державний номерний знак НОМЕР_1, та легкового автомобіля «RENAULT DUSTER», державний номерний знак НОМЕР_2, обидва водії транспортних засобів були тверезими, по 0,2 проміле в кожного.

Однак, разом з тим, як свідчить виписка з акту №4104 від 30.11.2015 року, яку було долучено до матеріалів адміністративної справи №398/255/16-п, експерт-токсиколог на основі результатів дослідження крові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, прийшов до висновку, що в крові останнього виявлений етиловий спирт в кількості 1,47 г/дм?.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Аналізуючи викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач виконав всі покладені на нього зобов'язання, а тому у нього виникає повне право звернутися безпосередньо до відповідача з вимогою про відшкодування завданої йому матеріальної шкоди у порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263,265,280-284,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у порядку регресу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (р/р 26503010191901 в ПАТ «Альфа-Банк», ЄДРОПУ 20602681, МФО 300346) страхове відшкодування за завдані збитки в порядку регресу в сумі 50000,00(п’ятдесят тисяч)грн., та судовий збір на суму 1600,00(одна тисяча шістсот)грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул.Кирилівська,40, ЄДРОПУ 20602681.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП-2887918431, місце реєстрації: 28043, Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Головківка, вул.Центральна(Леніна),35.

Суддя