Рішення № 75012775, 05.04.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/7147/17

Провадження № 2/200/2772/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради, треті особи Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» Дніпропетровської міської ради, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, Департамент житлового господарства Дніпропетровської міської ради про зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову вказав, що він з 14.02.1995 року зареєстрований і постійно проживає у квартирі за адресою АДРЕСА_1. Позивач забажав приватизувати квартиру та звернувся з відповідною заявою до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради. Однак отримав листа, в якому зазначено, зокрема, що у наданому позивачем пакеті документів відсутня завірена балансоутримувачем або підприємством, що обслуговує будинок (відносини між якими регулюються внутрішніми наказами, розпорядженнями, договорами) копія ордера, який засвідчує правомірність проживання позивача за вказаною адресою. В зв’язку з зазначеним позивач звертався до третіх осіб 1 і 2 з відповідним проханням, однак отримав відповіді від третьої особи-1, що на момент передачі житлового будинку від ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд» на обслуговування КП «ЖЕП № 25» жодного правовстановлюючого документу на зазначену квартиру передано не було. Третя особа-2 надала відповідь з рекомендацією звернутися до КП «Жилсервіс-2». На лист позивача відповідач надав відповідь від 21.03.2017 року, що жодного правовстановлюючого документу на зазначену квартиру передано не було, при цьому не надав відповідних доказів, зокрема, актів приймання-передачі документів, в зв’язку з чим позивач вважає відповідь відповідача відпискою.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд зобов’язати відповідача видати йому належним чином посвідчену копію ордеру, який засвідчує правомірність проживання позивача в квартирі № 41 за адресою вул. Коробова, буд.5

Відповідач листом від 13.09.2017 року просив суд провести судове засідання без його участі.

Ухвалою суду від 05 лютого 2018 року визначено здійснювати судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради, треті особи Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» Дніпропетровської міської ради, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, Департамент житлового господарства Дніпропетровської міської ради про зобов’язання вчинити дії, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк до 19 лютого 2018 року для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Визначено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач та треті особине надали суду відзиву на позовну заяву, в зв’язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено наступне.

13 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до органу приватизації із заявою про оформлення в приватну власність квартири за адресою АДРЕСА_2.

Заступник начальника управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради ОСОБА_2 повідомив позивача листом від 21.08.2015 року, що його заява на приватизацію квартири не може бути розглянута, оскільки, зокрема, у пакеті наданих ним до заяви документів відсутня завірена балансоутримувачем або підприємством, що обслуговує будинок (відносини між якими регулюються внутрішніми наказами, розпорядженнями, договорами) копія ордера, який засвідчує правомірність проживання позивача за вказаною адресою.

Позивач листом від 10.03.2017 року звернувся до КП «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради, в якому просив надати йому належним чином засвідчену копіюордера, який засвідчує правомірність проживання позивача за вказаною адресою, пославшись на те, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 27.10.2016 № 489 «Про призначення управителів багатоквартирних будинків» вказане КП призначено управителем будинку по вул. Коробова,5.

Листи з аналогічним проханням позивач направив до КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» Дніпропетровської міської ради – як житлово-експлуатаційної організації, та до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району – як житлово-експлуатаційної організації.

Керуючий санацією КВЖРЕП Ленінського району ОСОБА_3 листом від 27.03.2017 року повідомив позивача, що житловий будинок за адресою вул. Коробова, 5 прийнятий на баланс згідно рішення Дніпропетровської міської ради № 4013 від 03.10.2005 року, від ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд» з квітня 2006 року. Ордери на житлові приміщення, які були в наявності, передавалися підприємству, яке надавало житлово-комунальні послуги, тобто до 01.12.2016 року – КП «ЖЕП № 25» ДМР, з 01.12.2016 року – КП «Жилсервіс-2» ДМР.

В.о. начальника КП «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» ДМР ОСОБА_4 листом від 22.03.2017 року повідомив позивача, що на момент передачі житлового будинку № 5 по вул. Коробова у 2006 році від ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд» на обслуговування КП «ЖЕП № 25» жодного правовстановлюючого документа на дану квартиру надано не було.

Директор Відповідно до п.69 ОСОБА_5 ОСОБА_6 листом від 21.03.2017 року повідомив позивача, щожодного правовстановлюючого документа на квартиру АДРЕСА_3 підприємству надано не було.

Відповідно до п.69 ОСОБА_5 Міністрів УРСР від 11.12.1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень» (далі – ОСОБА_5 № 470),на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_5 народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

Відповідно до п.72 ОСОБА_5 № 470, при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності – відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач КП «Жилсервіс-2» ДМР на дату вселення позивача у вищезазначену квартиру, тобто на 14.02.1995 року не був тією житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговувала будинок по вул. Коробова, 5, та ордер позивачем відповідачу не здавався.

Обов’язки управителя перейшли до відповідача лише з 01.12.2016 року, крім того, цьому передувала довга низка передач відповідної документації від однієї житлово-експлуатаційної організації до іншої, починаючи з ВАТ «Будівельно-монтажний трест «Дніпромістобуд», державна реєстрація якого припинена 07.05.2014 року на підставі рішення суду про визнання юридичної особи банкрутом, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимога бо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз’яснює у випадку необхідності учасникам судового процессу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процессу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи діє здатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Разом з тим, позивач не довів належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача оригіналу ордеру на спірну квартиру, в той час як з матеріалів справи вбачається, що на момент вселення позивача у вказану квартиру ордер відповідачу не здавався, та відсутні докази передачі ордера відповідачу у подальшому.

Відповідно до ч. 6ст. 81 ЦПК України доказування не можеґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 7ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім в итребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, позивач не довів факту порушення його прав саме відповідачем, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в зв’язку з їх необґрунтованістю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради, треті особи Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» Дніпропетровської міської ради, Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району, Департамент житлового господарства Дніпропетровської міської ради про зобов’язання вчинити дії – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску